Для більшості людей це може звучати смішно, але в даний момент саме це для мене важливо. Мене не стільки турбує скільки мені платять за роботу (якщо можна назвати стипендію, яку треба відробляти, платнею), для мене має значно більше значення як люди, з якими я працюю і на яких я працюю, оцінюють мою роботу. Хочеться хоч зрідка чути якісь похвальні слова, а не постійне "ти недостатньо ініціативний, ти міг би активніше працювати, щось ти розслабився останнім часом..." І це при тому, що я працюю десь в півтора рази більше, ніж переважна більшість студентів у нашому департаменті. Я приходжу в лабораторію кожні вихідні без виключення. Лише недавно я мав невеличку відпустку на тиждень за останній рік, чи навіть більше року. Я знаю, що в даний момент для мене немає заміни в лабораторії, і що без мене велика частина наукової роботи зупинилася б. І за це хочеться відповідного відношення до себе, хочеться іноді почути просте "дякую" за те, що я роблю. Але, нажаль, я мабуть отримаю слова подяки лише коли я буду покидати це місце, переходити на нову роботу.

Life sucks most of the time