[400x300]
Нерви - натягнуті струни,
Часом боляче бринять,
Щось гітара грає сумно,
Думки мов лебеді летять.
Ключем летять у ті краї,
Де тепло серцю і душі,
Де рідні люди є мої,
Де легко пишуться вірші...
*******
Не шукайте долю,
Сама вас знайде,
Через гори пролетить,
Через море перейде.
Вона всюдисуща,
Навіщо шукати,
Все битися дужче
У замкнені грати,
Додати ще болю.
Без компаса й мапи
Знайдете ви долю,
Навіщо шукати?
На все є свій час
І місце своє,
І доля для всіх нас
Напевно десь є...
Танчік_із_Канади, дякую. В другому вірші я хотів сказати, що дуже часто так виходить, що люди, шукаючи долю, вибиваються з сил і впадають в безнадійну депресію, а коли перестають пручатися, то все якось складається саме собою, доля їх знаходить. Це для того, щоб навести на роздуми :)
Звичайно немає одного унікального рецепту для всіх.