Рівно два роки тому назад я попрощався з батьками в аеропорту Бориспіль і, вперше в житті сівши на літак, полетів у невідоме майбутнє...

В той же день, 3 серпня 2006 року, я прилетів до Сполучених Штатів Америки. ОДнак в кінцевий пункт призначення, Фейєтвіль, я попав лише наступного дня: із-за затримок літаків довелося ночувати в величезному аеропорту Атланти...

В літаку з Атланти до Арканзасу я познайомився, як потім виявилося, зі своїм першим другом - Ахмедом із Єгипту. Знаєте, на чужій землі, де нікого не знаєш, дуже важливо мати друга. Ми підтримували один одного у всіх проблемах, а проблем спочатку було не мало.

Зараз, після двох років досвіду, цікаво пригадати ті моменти, знову пережити ті емоції, відчуття невідомого, перечитати перші пости цього щоденника...
А життя іде далі...