Буває так, що поглинутий роботою, ти зовсім забуваєш про маленькі радості життя. І в такі моменти, а ще більше, коли до того всього добавляються додаткові обов’язки, здається що то вже крайня напруга, яку можуть витримати твої нерви... Однак доля не перестає тебе випробовувати і присилає ще одну велику проблему... І знаєте що – в той момент мозок типу відключається і починає сприймати події якось збоку, ніби то все відбувається не з тобою, а ти плавно левітуєш у якомусь паралельному вимірі і бачиш звичний світ як затуманене чорно-біле кіно.

Звичайно проблема поступово вирішується, і свідомість з часом повертається у свій звичний вимір. Однак залишаються наслідки – негативні і позитивні. Щось звичайно втрачаєш, в фінансовому чи матеріальному плані, але є і здобутки, наприклад, досвід, нові знайомі люди, які можуть навіть стати друзями...

Такі моменти переживають всі, але у кожного воно відбувається по-різному. Для мене головне в такі моменти – не втратити достоїнство і завжди у складну хвилину не переступати через свою совість, не дивлячись на спокуси отримати якусь вигоду для себе за рахунок біди інших. Бо я не бажаю, щоб таке сталось зі мною...