За кілька десятків миль після дамби Гувера дорога і пейзаж навколо перетворилися на те, що ми всі звикли бачити в американських фільмах: автострада, пряма як стріла аж до горизонту, по обидва боки - пустеля з дуже рідкою рослинністю, і по всьому периметру горизонта - ланцюг скелястих гір сіро-коричнево-червоного кольору. Протягом більше ніж години їзди зі швидкістю близько 120 км/год ландшафт не мінявся абослютно. Взагалі складалося таке враження, що ми стоїмо на місці. І тільки машини на сусідній, зустрічного напрямку, дорозі повертали затуманену свідомість назад у реальність... Арізона.

До національного парку ми доїхали вже під вечір біля 5 години. За $25 можна заїхати автомобілем на територію парку і перебувати там цілий тиждень. Ми ж звичайно приїхали лише на кілька годин, але як і всі заплатили 25 баксів :(
Спочатку іде досить густий хвойний ліс. Місцями навіть лежить сніг. Далі дорога виходить до невеликої стоянки, з якої відкривається фантастичне видовище: плато різко обривається вниз, аж перехоплює подих, а там... буквально скелясті вежі, вирізані водою і вітром за мільйони років, переливаючись різноманітними відтінками, стоять, мов пам'ятник природньої архітектури.

Висота плато близько 2400 метрів над рівнем моря (для порівняння, найвища вершина України, Говерла, має висоту 2061 метр). В самих глибоких місцях Гранд Каньйон досягає більше півтора кілометра, довжина - біля 440 км і найбільша ширина - майже 30 км. По дну Каньйону протікає річка Колорадо.

З самого початку ми під'їхали практично до середньої точки огляду Каньйону. З південного боку таких облаштованих оглядових майданчиків є 7 чи 8, ще кілька - з північного боку. З кожної такої точки Гранд Каньйон виглядає по-іншому. Кольори залежать від того, де розташоване сонце, особливо зачаровують вигляд Каньйону під час заходу і сходу сонця. Нажаль ми не встигли доїхати до самих крайніх точок до заходу сонця. Але і цього часу вистачило, щоб зрозуміти, що сюди можна приїжджати ще багато разів, в різні пори року і милуватися краєвидом, який ніколи не надоїсть.

[700x525]

[700x525]

[700x525]

[700x525]

[700x525]

[700x525]

По всій території парку можна побачити багато різних тварин, зокрема прямо біля кемпінгів і готеля бродили олені, як стадом, так і по одинці.
[700x525]

[700x525]

[700x525]

[700x525]

Коли вже повністю стемніло, ми вирушили назад до шумного Лас Вегасу. Було вже майже опівночі, коли ми доїхали до нашого готелю. Половину наступного дня ми ще погуляли центром Вегасу, а потім вирушили до Лос Анджелесу.
Нас чекала сонячна Каліфорнія...