Лично я никогда особо не ладила с украинским языком...но в последнее время украинские песни стали мне роднее, ближе, чем все остальные...

А эта песня  у меня  вызывает самые нежные чувства... о любимом... и мне просто хорошо, спокойно...даже не знаю как описать это...утопия? нет...скорее душевное равновесие...

и вообще что с нами делает это волшебное чувство... это прекрасно....

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку -
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою тишу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію, забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку.

P.S. Мы сегодня повесили Наш Замочек с надписью "Главное это любовь. Диана + Леша" на Тещеном мосту (мосту влюбленных)...