
... І Сам Господь не втішить це дитя...
Немає слів, щоб біль цей осягнути.
Нема стежок, назад з невороття.
Нема чорнил, щоб все це зачеркнути.
Дитячий розум відповідь шука,
Навіщо тато ліг в сиру могилу ???
Я за тобою скучила — гука,
І плач той розрива останню жилу.
Німа світлина, не дає отвіт,
Хоча напевно відповідь і знає.
Стоїть нерушно чорний моноліт,
Дитячих сліз гірких не витирає.
Автор: Галина Момот

 |
|
|
|
|