В колонках играет - Божеволію
Настроение сейчас - Так себе

Вот уже два дня хожу без настроения.Сердце щимит, душа воет!Всему виной- любимій человек.Он меня даже не знает,видел всего раз.Но я запомнила єтот взгляд нежніх и в тоже врему пилающих глаз!
мое кохання –яке так непомітно і неочікувано ввірвалося у моє серце , всипившись у нього гострими зубами .Я страждаючи від тупої болі, від тяжкого каменя на серці ,від тих прекрасних моментів які могли б бути у нашій з ним історій. Але ці сторінки він вирвав з мого життя.І вітер який налетів так зненацька підхопив і поніс їх туди, де сасохлі квіти, які дарував ти мені, лежать у пустелі. Як би я хотіла полетіти слідом, щоб мої сльози о порошили їх . І тоді вони б розквітли ,і в мене з*явилася б надія зустрити тебе ще раз.
Я їду по вулиці і все нагадує про тебе. Ті лавки на яких ми сиділи б вечорами, ті клумби з яких б ти дарував мені квіти, І навіть місяць під яким ми б клялися завжди бути разом. Тепер він став світком прошання з любов*ю...прощанням з мріею...