Дай спокій, я благаю, я вже сама не знаю,
Як відкупитись від минулого.
Дай спокій, щастя маю, я так його кохаю,
Знати не хочу те, що було в нас.

     Ти відпустив мене одну в хуртовину крижану,
     Сніг покрив мою любов.
     Він підібрав мене, зігрів, так ніколи ти не вмів,
     Не нагадуй все це знов.

Дай спокій, я просила, бо вже не маю сили
Жити в тривозі із примарою.
Тінню моєю станеш, будеш не перестанеш,
Будеш для нас німою карою.