[329x480]
Настроение сейчас - останній робочий день

Вчора мала чудову можливість поблукати старим містом НАОДИНЦІ.
Зайти в мистецькі галереї, подивитись на польський постмодерн…
В мене в голові стоїть теплий саунд вуличного джазу, запах, що долинає із кав’ярень – смачнючого гарячого шоколаду із тістечками, звуки флейти та відчуття прохолодного вітру на обличчі, кольори барвистих і теплих магазинчиків, їх вітрини із порцеляновими ляльками чи музичними інструментами Фотовиставки та чудернацькі перехожі, сині стіни у будиночку та калюжі, в яких відбивається руде світло ліхтарів, вузенькі вулички із бруківкою та книгарні. Книги тут дійсно дуже дорогі, а я так хотіла собі придбати якусь по імпресіонізму…(((
Забрела в Irish pub, потрапила на розкішний і незабутній концерт польського блюзу… щаслива я людина, виявляється…)
В такі моменти я просто заплющую очі та розчиняюсь в атмосфері…
В такі моменти життя стає якимсь особливо неповторним.
І, знаєте, я усвідомлюю – у мене цих моментів доволі таки багато.
Хочеться жити… саме цим життям…саме так як воно і є…

А це...це малювала дівчинка, якій 2 рочки...