[397x699]
Застигла у очах твоїх палітра Осені
Багряним блиском безпритульних мрій,
Замученим дощем, що пробіга покосами
Та крихтами розтоптаних колись надій

Застигли на губах твоїх краплини вічності,
Тих чорно-білих втрачених меланхолій,
Закутаних у теплу шерсть – у шаль із ніжності
І трохи болю у прострації німій

Зіграй свій сон на скрипці – сон трагічний,
Збери в долоні пригоршню квітучих слів,
Сплети верлібрами прозорий вірш ліричний,
Співай його… та так, щоб голос затремтів

Коли ти пальцями сягаєш неба, я ховаюсь
В душі зароджується новий страх
Мене ти губиш, у словах я затинаюсь
Мене лякає світло у твоїх очах