[355x450]
В колонках играет - тиша
Настроение сейчас - щойно з екзамену %)

... ... ...
В мене приплив романтично-сопливого настрою...
Знов, спитаєте? Ну, що поробиш...
Дуже хочеться цілуватись і обійматись...
Досить просто та прозаїчно, хе?
А ще таке відчуття, що цей щоденник перестав чи перестає бути „моїм”.
Або я перестаю бути собою.
Все так заплутано та просто водночас.
Дивне відчуття, коли не розумієш – „все геніальне просте”, чи „істина недосяжна”.
... ... ...
Згадую чомусь кліп Evanescence – My Immortal... гарний і сумний.
До біса хочеться на такий парапет, спостерігати за заходом сонця, милуватись відчуженим містом... просто знаходитись ТАМ.
Маленькі приземлені мрії-бажання, що, в принципі, залежать тільки від мене...
... ... ...
Життя стає якимось мутно-монотонним. Аж занадто, від цього неприємно стає на душі, ще більше неспокою та неврівноваженості, яку просто таки необхідно кудись дівати.
... ... ...
Ось так і складаються-нашаровуються в моїй голові дурні, зайві, нікому (і мені в тому ж числі) не потрібні думки.
... ... ...
Знаєте, яка я? ...І я теж...