В колонках играет - Ті, що падають угору - Скеля
Настроение сейчас - заплуталась

Так дивно...
щойно світило сонце, а почалась злива. Мене тягне магнітом на вулицю.
Бо для мене дощ наче благословіння... Ця дивна закоханість у зливи...це неможливо передати словами...
Ностальгія... трішки смутку... терпкий чай та полуниці...
Знайшла старі записи Ті, що падають угору.
Гарна група. згадую, слухала їх минулого літа без упину...мабуть саме за минулим літом і ностальгія.
Болить голова... завтра екзамен, переживання, все таке...єдине, чого зараз хочу, так це здати його "на відмінно".
Мені це дуже треба... доказати щось собі...)