[332x476]
В колонках играет - Akira Yamaoke - Room Of Angel
Настроение сейчас - shitty

Щойно прийшла додому. Закортілось погуляти нічними вулицями. І сміх і гріх. Йду та плачу. На душі такий неспокій. А на небі місяць ховається за димчатими хмарами, просвічує блідним світлом на асфальт, залишаючи часом химерні, часом моторошні тіні.

Атмосфера декадансу, мертве і без того вже листя було нахабним чином втоплене в чорноті калюж, пустка, наче весь світ вимер, тиша, лише тиха музика з флешки... Пост апокаліптичні асоціації... І чорне-чорне небо, в якому хочеться потонути. Хочеться, щоб воно обійняло своєю чорнотою і поглинуло без остатку.
Хочеться щезнути.
Почуття вини. Чиясь совість вночі вже не спить... Невже прокинулась?
Почуття страху. Стільки страхів, сковують свідомість, сковують тіло оціпенінням
Почуття... Одні лише почуття. Без думок. Все так... пусто...
Темрява [лише тьмяне світло монітора], апельсиновий сік та кава... Т_И_Ш_А навкруги!

Нічого не змінюється, лише температура за вікном... На душі стабільно нижче нуля... ©







Хвилина коротка повисла в повітрі
Солодким присмаком гіркого буття
Найтоншого голосу відчай і різкість
Тиха агонія нерозділеного почуття

Молитви всі послані, усі вище неба
Вже далі гукать не навчилися люди
Ця правда розмита, була в ній потреба
Колись, не тепер, вже ніколи й не буде

Шматочки спіралей застигли в уяві
І на папері чорнила розмитими плямами
Не висихають, вони всі криваві
І на зап’ястях відкритими ранами

Дисгармонічна мелодія править думками
Танець із хаосом, сльози застигли у лід
І боляче дихать тонкими вустами
І кров’ю очистити можна весь світ

Мій траур осінній, усі за туманом
Пожовкле лиш листя саме шелестить
І віє з тих вулиць одним лиш обманом
Все тихо вмирає, усе просто спить...