[319x450]
ти щось не зрозуміле для меня. іноді я кажу тобі, щоб ти шла геть, іноді кличу до себе. але ти завжди проходиш осторонь мого буття. мабудь це важко жити з божевільним, але я кохаю тебе. а ти, певно, ні.
зараз сидячи у своєму світі, я намагаюсь дуже обережно втягти тебе до себе, але розумію, що так не повинно буди, тобі не слід йти до нього, я не буду казати, що він не такий як у всіх, навпаки, як раз такий ж самий, лише те, що в ньому багато світла, тепла та радості... але ти цього не варта. тому що для тебе весь світ, це ти сама. ти, та йще та, хто відображуется у дзеркалі.
я кохаю тебе, мабудь за ту ложку дьогтю у меді, яку ти мені даєшь..
я не наведжу себе, за те, що не можу буди таким байдужим до всіх.