Бумбокс "Квіти в волоссі"
20-01-2007 12:44
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
вона носила квіти в волоссі
і ними грався він і ще вітер
здавалося давно вже дорослі
але кохали щиро, мов діти
відчинені серця, щирі очі
таких не так багато є в світі
лилися сльози щастя щоночі
обіцянки назавжди любити
будиночок на розі двах вулиць
паркан плющем осіінім забитий
здавалося дощі схаменулись
здавалося завжди буде літо
лише один дзвінок телефону
і варто тільки їм захотіти
повіяло теплом з-за кордону
а отже неодмінно летіти
не обіцяй назавжди
не обіцяй навічно
де троє моє завтра
у скронях вітер свище
не обіяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
і раптом все змінилось навколо
проблеми, цілі, сни, сподівання
роз'їхалися як діти в школу
що першим було стало останнім
їй у варшавські спальні райони
йому в Москву бетоном залиту
але кохання у таксофонах
приречене недовго прожити
куди ведуть строкаті дороги
чому ви заблукали у світі
вас сотні тисячі, вас мільйони
є спогади про те, як було все
надія на те як все буде
нас доля стрімко течією несе
бо ми є не титани, ми люди
не обіцяй назавжди
не обіцяй навічно
де троє моє завтра
у скронях вітер свище
не обіяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
не обіцяй кохати завжди
не обіцяй навічно
де твоє соє завтра
у скронях вітер свище
не обіцяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
не обіцяй назавжди
не обіцяй навічно
де троє моє завтра
у скронях вітер свище
не обіяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
вона носила вітер в волоссі
і ними грався він і ще вітер
здавалося давно вже дорослі
але кохали щиро, мов діти
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
вона носила квіти в волоссі
і ними грався він і ще вітер
здавалося давно вже дорослі
але кохали щиро, мов діти
відчинені серця, щирі очі
таких не так багато є в світі
лилися сльози щастя щоночі
обіцянки назавжди любити
будиночок на розі двах вулиць
паркан плющем осіінім забитий
здавалося дощі схаменулись
здавалося завжди буде літо
лише один дзвінок телефону
і варто тільки їм захотіти
повіяло теплом з-за кордону
а отже неодмінно летіти
не обіцяй назавжди
не обіцяй навічно
де троє моє завтра
у скронях вітер свище
не обіяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
і раптом все змінилось навколо
проблеми, цілі, сни, сподівання
роз'їхалися як діти в школу
що першим було стало останнім
їй у варшавські спальні райони
йому в Москву бетоном залиту
але кохання у таксофонах
приречене недовго прожити
куди ведуть строкаті дороги
чому ви заблукали у світі
вас сотні тисячі, вас мільйони
є спогади про те, як було все
надія на те як все буде
нас доля стрімко течією несе
бо ми є не титани, ми люди
не обіцяй назавжди
не обіцяй навічно
де троє моє завтра
у скронях вітер свище
не обіяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
не обіцяй кохати завжди
не обіцяй навічно
де твоє соє завтра
у скронях вітер свище
не обіцяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
не обіцяй назавжди
не обіцяй навічно
де троє моє завтра
у скронях вітер свище
не обіяй навіщо
не обіцяй не треба
залежить час найблищий
та не завжди від тебе
вона носила вітер в волоссі
і ними грався він і ще вітер
здавалося давно вже дорослі
але кохали щиро, мов діти
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Бумбокс "Квіти в волоссі" | kozalina - люди не умеют мечтать |
Лента друзей kozalina
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»