налаштування визначають базис, праця не виробляє, а соціалізує, представницькі органи влади нікого не представляють. сучасну епоху характеризує відчуття втрати реальності. останнім бастіоном реальності стає смерть. на смерті будується влада і економіка. але в останніх випадках смерть виступає не сама по-собі, а лише як фантазм (уявлення).