03/20/2021 - 16:00
Внутрішній ринок та мозковий експорт

Радянська пропаганда була всеохоплюючою.Вона спокійно проникала в будь-які сфери життєдіяльності як радянських громадян,так і іноземців.Працювала на внутрішній ринок,водночас намагаючись транслювати ідеї та смисли далеко за межі СРСР.
Головна мета пропаганди — навіювання думок про неминучість перемоги революції в усьому світі.Проте основним завданням згодом стало дещо інше: не просто говорити,а виробити у громадян своєрідний імунітет до «згубного впливу Заходу». Створити хибне уявлення про все нерадянське.
Розробкою пропаганди займалися спеціальні партійні й державні органи та установи. Вони використовували всі наявні канали комунікації: через ЗМІ,кіно,театр, літературні і художні твори.Більшовики не залишали поза увагою монументальну пропаганду.
Це той вид радянської пропаганди,що використовує художньо-мистецькі засоби для увічнення позитивних досягнень комунізму.У ньому ідея марксизму-ленінізму мала пов’язуватись з національною традицією.На жаль,в Україні через це найбільше тиражувались пам’ятники Т.Шевченку.
Цікаво,що майже одразу після збройного заколоту більшовиків (вже за два дні) вийшла доволі характерна агітка.Одним із перших виданих ними декретів,написаних власноруч Леніним,був декрет «Про друк».Адже той,в чиїх руках друковане слово, цілком отримує монополію на донесення до народу власної думки.При цьому позбавляє своїх опонентів права бути почутими.
У цьому базовому документі були закладені підвалини радянської пропаганди,а саме: брехня,перекручення,демагогія,наклеп.Також В.Ленін зауважував,що для влади,поміж усіма іншими мистецтвами,найважливішим є кіно.Справді,важко переоцінити роль кінематографу у справі пропаганди та агітації,через його легкість сприйняття для народних мас.
Комуністи високо оцінювали роль агітації та пропаганди.Це не лише аксіома,а й тема для нагадувань: про це свідчить той факт,що відповідальним за цей напрямок роботи був другий секретар центрального комітету компартії,і постійний член Політбюро.
Це захмарний рівень в ієрархії країни.Тобто за стратегію «ідеологічної боротьби» та державної пропаганди відповідала найвища державна інстанція СРСР.У союзних республіках,краях і областях цією діяльністю
Читать далее...