[показать]

    В этих уютных домашних тапочках вашим ножкам всегда будет комфортно и тепло, а яркая вышивка будет радовать глаз и поднимать настроение в серые будни. С помощью данного мастер-класса вы легко сможете сделать их своими руками, а в конце статьи приведена выкройка. Тапочки можно сшить из войлока или фетра, также понадобятся нитки мулине контрастного цвета и пуговица.

http://ukr-mova.in.ua/

[показать]

[показать]

[показать]

Головний убір.

В комплексах народного одягу особливе місце посідає головний убір. Він підсилює локальну специфіку одягу, підкреслює його свят­ковість або буденність, соціально-класові та вікові особливості, сімейний стан людини.

Дівочі зачіски.Мініатюри старих рукописів свідчать про те, що слов'янські дівчата носили роз­пущене волосся, розділене посередині проділом. Ця глибока традиція впродовж сторіч зберігалася в побуті українських дівчат. Для кінця XIX — по­чатку XX ст. це явище уже стає винятком і нерідко пов'язується з тим чи іншим обрядом. На Поділлі, зокрема, жінки розпускали волосся на знак жало­би під час похорон. На значній території України дівчата розпускали волосся на весіллях. Під час ро­боти волосся підв'язували або заплітали в коси. Для дівчат характерною була зачіска з однією або дво­ма косами. Зачіска в дрібненько сплетені косич­ки — «дрібниці» поширена була серед дівчат По­ділля, Київщини та Полтавщини. Подільські дівча­та заплітали волосся в багато попліток (дрібниці) і закладали на голові вінкоподібним способом. Дів­чата на Волині та Поділлі заплітали коси учетве­ро — «батіжком».

У деяких місцевостях Прикарпаття (Бойків- щина) був поширений старовинний звичай — своє власне волосся вдвічі подовжувати штучними «ко­сами» з червоної бавовняної волічки. На Гуцуль- щині дівчата заплітали волосся в косу разом з нит­кою «шваркою», на яку нанизували мосяжні ґуд­зики, що прикрашали косу. Щоб прикріпити косу, її густо і міцно оплітали ще червоною вовною — «попліткою». Для збереження зачіски «упліт» дів­чата прив'язували кінці кіс на тім'ї червоною стріч­кою, яку пов'язували на потилиці. Всю зачіску прикрашали різними живими квітами — «закоси­чували». На Закарпатті дівчата також заплітали во­лосся у дві коси — «плетіна». Голову перев'язували різнобарвною вовняною опояскою, а на потилиці звисали жмути з червоної вовни — «бовтиці». На Покутті дівчата розділяли волосся на тім'ї на дві половини і заплітали над вухами коси — «китки», які укладали довкруж голови на зразок вінка.

Для дівчат лівобережної Наддніпрянщини ти­повим у святкові дні було заплітання волосся в од­ну косу, яка вільно звисала на спину, а в будень у дві, що закладалися вінком навколо голови. На Правобережжі — і в свято, і в будень дівчата заплі­тали волосся здебільшого у дві коси, які вільно спа­дали на спину, а під час роботи — закріплювалися навколо голови. На Полтавщині дівчата інколи заплітали волосся в одну велику і кілька маленьких кісок. Зафіксовані й складніші види зачісок. Нап­риклад, зачіска у зв'язки, при якій частина волосся спереду відділяється і розподіляється на прямий проділ та напускається на обидві сторони чола, ут­ворюючи так звані «начоси», кінці яких заклада­ються за вухами під коси. В коси вплітають кісни­ки у вигляді вузенької яскравої «стрічки» («шнур­ка», «стьожки»).

Звичай прикрашати голову квітами в Україні був дуже поширений. В народі так і говорили — «квітчатися». Дівчата, заплітаючи волосся у дві ко­си, обвивали їх навколо голови та закріплювали в них квіти, що створювало враження одягнутого на голову вінка.

Дівочі головні уборивідрізнялися суттєво від жіночих. Їм притаманна велика різнорідність і пишність кольорів. Великою різноманітністю форм і оздоблень відзначалися дівочі головні ве­сільні убори. Характерна особливість дівочих го­ловних уборів полягала в тому, що маківка голови була завжди відкритою.

Одяг— штучне покриття людського тіла. У широкому розумінні слова — це сукупність пред­метів (із тканини, хутра, шкіри та інших матеріа­лів), які одягають на тіло, а такожголовні убори, взуття, рукавиці.Доповнюють одяг змінні прикраси.Виходячи з основного призначення — захисту тіла людини від негативних впливів зов­нішнього середовища — в процесі історичного розвитку людського суспільства функції одягу уск­ладнювалися та урізноманітнювалися. Уже на ран­ніх етапах свого існування одяг виконувавзнако­ву(сигнифікативну),ритуально-обрядовута магічнуфункції, вказував настатевий, віковий тасуспільнийстан людини, з часом вказував на етнічнутакласовуфункції, стававнаціональ­нимсимволом. В одязі реалізовувалися не тільки матеріальні, духовнітаестетичніпотреби лю­дини. Одяг відігравав важливу роль у святах та об­рядах, був носієметнопсихології,давав уявлення про прекрасне, про естетичні уподобання народу. Одяг демонстрував художню обдарованість і ви­могливість народних майстрів.

Усі види одягу розвивалися від його двох пер­вісних типів:плечового(накинута на плечі шку­ра; накидка, сплетена з трави, листя пір'я) іпояс­ного(різні настегнові пов'язки). Згодом плечовий одяг набув різноманітних форм у вигляді сорочок, плащів, різних варіантів верхнього одягу; пояс­ний — спідниць, штанів тощо. З опануванням лю­диною прядіння, плетіння, ткацтва основними ма­теріалами для одягу стали тканини. Еволюція одя­гу відбувалася залежно від географічного середови­ща, форм господарства, суспільних відносин, куль­тури. Уже на ранніх етапах історії одяг відображав етнічні особливості (родові, племінні), а згодом і національні, включаючи локальні варіанти. Зокре­ма український національний одяг мав локальні особливості, характерні для різних регіонів.

За способом виготовлення одяг розподіляється на шитий і нешитий.Нешитий— виготовляється з одного або кількох шматків матеріалу, огортає стан, драпірується в різні способи, утримується на тілі за допомогою зав'язок, булавок — фібул, пояса. Шитийодяг — це такий, деталі якого скріплю­ються різними швами, стає подальшим етапом у розвитку нешитого одягу. Він може бути глухий або розпашний, за кроєм — тунікоподібний, до стану тощо.

По розташуванню на людському стані одяг роз­поділяється нанатільний, нагрудний, стегно­вийтощо. З давніх часів одяг розподіляється на верхнійтанижній.Цей розподіл залежить від кліматичних та сезонних особливостей, а також від традицій носити певний набір одягу в хаті, на вулиці, в будень, на свята (до церкви) тощо.

Комплекс одягу — набір обов'язкових (тради­ційних) елементів одягу певного регіону або соці­альної групи населення конкретного народу (ет­нічної групи), який сформувався в процесі істо­ричного розвитку.

Костюм — (фр.costume від іт. costume, бук­вально — звичай) — стильове об'єднання різних елементів одягу, певний його комплект, що склада­ється з одягу, який покриває тіло, головного убору, зачіски, прикрас. Таке художньо-стильове поєд­нання відбувається за конкретними функціональ­ними, етнічними, соціальними, історичними озна­ками.

Національний костюм— комплекс (набір) традиційного одягу конкретного народу, що склав­ся в період завершення феодальної епохи та пере­ходу до капіталізму. Цей період характеризується розквітом домашнього та ремісничого виробниц­тва, стійкістю традиційних форм культури.

[показать]

[427x640]

[360x640]

 Декоративный шнур «колосок» вяжется крючком с объемными элементами «пышными» столбиками.

Пышные столбики вяжутся последовательно, располагаясь под углом друг к другу, как зерна в колоске.

Такой шнур отлично подойдет для  отделки вещей или при составлении шнуркового кружева.

Мастер-класс вязания шнура крючком:

Наберите 3 воздушные петли.

Мотивы квадрат



1.
[376x480]

2.
[313x480]

Многие лекарства имеют дешевый аналог, а некоторые и вовсе бесполезны.

[показать]

Серия сообщений "здоровье":
Часть 1 - Микроволновка-убийца
Часть 2 - Требуется помощь
...
Часть 27 - Будем здоровы!!!
Часть 28 - Лимфа-очень важная информация. Это должен знать каждый!!!
Часть 29 - Как не разориться в аптеке?
Часть 30 - Эта тренировка на 9 минут заменит полноценное занятие в спортзале

[670x577] [418x700] [670x648] [670x406]

Вышивка по сборкам, вишивка по брижах (укр.), вишивання по зборках (укр.), по верху (укр.), вышивка по буфам и др.

[показать]

http://fogelman.ru/posts/2015/02/12986

Прошлым летом я купила замечательный отрез корейского штапеля, мне очень понравилась его расцветка. Но так ничего и не сшила...

Но недавно ко мне приезжала моя сестра по делам. Я вспомнила об этом отрезе, приложила его к ней — и фасон, и стиль этого платья-сарафана возник в моей голове мгновенно. И расцветка ей очень к лицу! [655x953]

Сестра у меня — русская красавица,  "кустодиевская" барышня,  есть, как говорится, где остановиться взгляду...

Поэтому этот фасон как раз для нее и подошел — штапель не должен обтягивать фигуру, а должен ниспадать вниз мягкими свободными складками.

Времени на пошив было чрезвычайно мало, и идеи быстрого и эргономичного шитья как-то сразу возникали сами собой!