[показать]
[628x359]
Девочки, каждой из нас хочется сделать своим близким и друзьям подарок к празднику, но всегда присутствуют некие опасения, что Ваш подарок не будет оригинальным. Невозможно успеть связать или сшить для всех что-то особенное, но оформить подарок так, чтобы это запомнилось, думаю вполне можно. Маленький цветочек, связанный Вашими руками ТОЛЬКО для получателя подарка, станет Вашей подписью, которую нельзя будет спутать с ни с чьей другой. Нашла действительно очень маленькие (прежде всего по времени изготовления) и миленькие цветочки и листики. За один вечер Вы сможете связать Ваши "фирменные знаки" почти для всех, кому планируете вручать подарки. Смотрите сами.
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
[показать]
Посмотрите, какой шарм придает одна вязаная пуансетия, которая во всем мире считается
символом Нового года и Рождества:
[показать]
Если у Вас останутся неиспользованные цветочки с листиками, Ваш труд все равно не пропал даром: впереди еще дни рождения и другие праздники, Вы можете сделать небольшой букетик и украсить заколку, летнюю сумку или соломенную шляпку.
ИСТОЧНИК: книга Лесли Стэнфилд "100 вязаных цветов", изд. Арт-Родник.

[показать]
[показать]
[604x403]
Родина — стовбур дерева міцного.
Це батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.
І є ще предки давні — це коріння,
Що глибоко у цій землі лежить.
А діти, діти — нове покоління,
Це пишне гілля, що увись летить.
Родинне дерево ось тут укоренилось,
На цій землі, у рідному краю.
Й новим гіллям так щедро розпустилось
Та має біографію свою.
Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо ми господарі на цій святій землі.
Коріння роду треба добре знати,
Дітей навчати, поки ті малі.
Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить...
Без роду-племені, його благословення
Не може праведно на цій землі прожить.
|
|
[604x386]
[540x348]ЗВЕРНЕНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПАТРІОТІВ ЛУГАНЩИНИ
Ми, українські патріоти Луганська та Луганської області, звертаємося до центральної влади з наступними заявами та вимогами:
1. Луганщина є невід’ємною частиною України, має глибоке українське коріння. Це наша земля, якою ми пишаємося і не хочемо втрачати. Дуже багато луганців підтримують ідею єдності країни і розуміють, що Донбас, який, на жаль, зараз є глибоко дотаційним регіоном, має перспективи економічного розвитку лише у складі унітарної України.
2. Ми підтримуємо зусилля влади щодо децентралізації, боротьби з корупцією і т. ін., проте водночас вважаємо зусилля у напрямку протидії сепаратизму та інформаційної протидії російській пропаганді вкрай недостатніми.
3. Ми не визнаємо «результати» незаконних «референдумів» та не підтримуємо ці та інші антиукраїнські акції проросійських активістів.
4. Ми не підтримуємо заяви депутатів Луганської обласної ради, в яких вони майже відкрито підтримують сепаратистів.
5. Ми вимагаємо звільнити Луганщину від терористів, які не дають нам спокійно жити. Існує пряма загроза безпеці як проукраїнських активістів, так і простих громадян. Ми не можемо виходити на мирні вуличні акції під українськими прапорами, бо це стало реально небезпечно для життя, адже у місті повно агресивних озброєних людей, а влада фактично бездіяльна. Отже ми очікуємо на більш активні та ефективні дії з боку центральної влади.
6. Ми вимагаємо активно розслідувати факти викрадення і переслідування громадських активістів сепаратистами, а також справи щодо вбивств, катувань, пограбувань тощо.
7. Ми вимагаємо створити у Луганську та області нормальні умови для проведення президентських виборів, щоб усі виборці мали змогу проголосувати, нехай навіть і на території сусідніх областей.
8. Ми вимагаємо створювати кращі умови для утримання і служби наших військових, щоб ефективніше заохочувати їх до якісного виконання службових обов’язків.
9. Ми закликаємо терміново забезпечити присутність Нацгвардії в північних районах Луганської області, там, де адміністративні об’єкти досі перебувають у руках влади, і попередити захоплення їх сепаратистами.
10. Місцеві мешканці лишаються задуреними російською пропагандою. Ми не бачимо жодних значущих зусиль з боку уряду донести позицію держави до пересічних жителів Луганщини. Закликаємо посилити роз’яснювальну роботу через національні та місцеві ЗМІ шляхом створення цілеспрямованого інформаційного продукту для Сходу країни.
Сподіваємося на розуміння і на те, що виконання наших вимог та пропозицій сприятиме примиренню та деескалації ситуації.
Слава Україні!
[показать]
[показать]
Не залишай кохану ти одну!
Бо звикне йти одна у самоту.
Самотність – шлях до старості, тому:
Ніде! Ніяк! Не залишай її одну!
[показать]
[489x367]
[556x417]
Один из самых новых варшавских памятников был открыт в июне 2006 года. Его автором является Збигнев Вильма (Zbigniew Wilma).
Памятник изображает Януша Корчака в окружении воспитанников, стоящих под мертвым деревом. Ветви дерева сплетаются в еврейский семисвечник.
Памятник установлено в месте, где во время оккупации находился приют.
Януш Корчак — выдающийся польский педагог, писатель, врач и общественный деятель, который отказался спасти свою жизнь трижды.
В первый раз это произошло, когда Януш принял решение не эмигрировать в Палестину перед оккупацией Польши, чтобы не оставлять «Дом сирот» на произвол судьбы накануне страшных событий.
Во второй раз — когда отказался бежать из варшавского гетто.
