stixoplyot.ru/den-domashnix...nix-tvarin 30 ноября, в последний день осени, в мире отмечается международный день домашних животных. и здесь будут стихи, посвященные именно им.
Одеська історія
У центрі Одеси, в старенькім будинку
Жили два пухнастих, чудових кота.
Із ранку до ночі не знали спочинку,
В котячих ділах від вусів до хвоста.
Сіренького котика «Тузиком» звали,
Чому саме так — невідомо це нам!
Собаки не рвали його, бо вважали
Що він — теж собака! З таким бо ім’ям!
А другий був «Масік» — здорове котисько.
В Плямистім,біленьким із сірим, пальті.
При зустрічі кланялись голуби низько,
Щоб не опинитись в його животі.
Ось так і жили вони, бились-мирились,
До кицьок ходили, співали пісень,
І мріями з зорями щедро ділились,
Як стануть важливі комусь в один день.
Йшли дні, за весною весна наступала,
Коти у дворі,у сусідів — діла.
І жодна людина в будинку не знала,
Як котикам треба любові й тепла.
І в вечері якось, під звук гучних музик,
що з вікон кафешек басами ревли,
Зібрались до купи наш Масік і Тузік,
І в море топитись від горя пішли.
- Навіщо так жити? Кому ми потрібні?
Он скільки людей і гуляють, і п’ють!
Машини круті і виделочки срібні,
А нас всі пинають і радісно б’ють.
- А хочеться ласки, і теплого дому,
Забратись на руки і м’яко мурчать..
І впевнені, що не потрібні нікому,
Життя своє йшли так бездарно кінчать.
На березі ледве виднілася постать,
Обличчя сумне і опала спина,
У роздумах тяжких годин кілька поспіль
Стояла людина,стояла одна.
- Кому я потрібен в жорстокому світі,
так сумно ‘і нікому руку подать,
Одним — все: тепло сонце дарить і світить,
А я — одинак і це треба прийнять..
Ось так чоловік линув думками сумно
До моря, і хвилі до ніг підпускав.
Коли чує: йде хтось тихенько, безшумно,
Й мурчить коло моря:няв-няв і няв-няв.
Аж дивиться: котиків двійко мандрує!
В очах безнадія і ще щось було…
І враз зрозумів: ось кому подарує
Він серця свого і любов, і тепло!
Над морем сіяє луна в оксамиті,
А в вікнах Людини горіли вогні.
Побільшало душ щасливіших у світі
І стало тепліше на серці Землі.
18.10.2017