источник:http://orkideaatelier.blogspot.com/2010/08/poesia-di-carta-natura-papers-natures.html

Я большой любитель сумок....сама их шью...и меняю....часто...)))

А потому коллекция пополняется....идеи...идеи

Нужен шторм в душе -
при штиле не рождается стоящая вещь.

Живые, подвижные картины Тумана Жумабаева давно покорили ценителей изобразительного искусства. Туман Жумабаев - известный петербургский художник, живописец, портретист. Родился в Киргизии, в селе Карасу в 1962 году.

"Я родился в горных местах, где только одни киргизы жили. По-русски вообще не говорил. Мне советовал отец, он Питер хорошо знал и много знал о Питере, я поехал сюда. Мне друзья написали записку: "Товарищ таксист, отвезите меня, пожалуйста, проспект Ветеранов", Я читал так: "Отвезите меня пожалуйста, пр..". Таксист взял, почитал и поехал, и отвез в общежитие".

Теперь Туман говорит и думает на киргизском, русском и английском. А ПТУ, где Туман в свой первый петербургский год учился на паркетчика, научило работе с деревом: мольберт, подставки для красок Жумабаев делает сам, чтобы находить нужный цвет сразу. Работает он очень быстро. Профессиональные навыки подарило Училище Серова и Академия художеств, где он учился на факультете станковой живописи у легендарного Юрия Непринцева. Тогда-то и возник один из самых популярных в творчестве Жумабаева мотивов - цветы.

[показать]

За легендою, десь у 16-17 столітті після чергового нападу турків чи кримських татар у кількох селах Борщівського району на Тернопільщині були вбиті всі чоловіки. Й жінки, оплакуючи свою гірку долю, поклялися сім поколінь носити вишиті чорними нитками сорочки; їх одягали і на весілля і в свята. Й от сьоме покоління віджило своє у 20-х роках минулого століття. Опісля, як не дивно, так жінки вже не вишивали. Замість чорної вовни, почали використовувати кольорові яскраві нитки.

Таку легенду почула від старожилів відома колекціонерка борщівських сорочок Віра Матковська. У своїй приватній збірці вона має понад півтори тисячі вишитих жіночих та чоловічих сорочок, запасок, спідниць, кожушків, безрукавок чи не з кожного села Борщівщини. Невелику частину своєї колекції 23 вересня мистецтвознавець презентувала в Музеї Івана Гончара на обрядодійстві “Весілля Свічки”. У ці півтори сотні раритетних елементів жіночих й чоловічих костюмів колекціонерка вбрала учасників свята.

“Я привезла і чорні і кольорові вишиванки, а діти захотіли тільки кольорові вдягати” — бідкається колекціонерка. А чи не тому, що десь на підсвідомому рівні дівчатка відчували відголоски тої легенди?

Журнал "Вышивка:просто и красиво".

От Елена Стрельцова (Каблукова)

Вишивка Східного Поділля. Оздоблення Країв Виробу. Петельний Шов З Додатковою Ниткою.

[показать]

Матеріали:

• – червона лляна нитка
• – сіра лляна нитка
• – ножиці

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.
Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  [300x423] тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.
Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ.

Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій...

 Текст автора http://nakrauzemli.blogspot.com/2014/10/blog-post.html

Всем привет!

В предыдущем сообщении я  показывала начало своей вышиванки  техникой - "колодочками",также её называют "качалочкова" або "лічильна" гладь.

В комментариях некоторые девочки попросили мк по этой вышивке. Сегодня постараюсь объяснить принцип. Сразу скажу,что я самоучка,и сама методом проб и ошибок ,книг и интернета пытаюсь научиться,поэтому в этом МК покажу как шью я (а я ещё и левша:)).

 Техника достаточно простая,не думаю,что может не получиться.
 

[360x640]

Вот пример того, как из простой футболки можно сделать дизайнерскую вещь. На самом деле это очень просто. Давайте посмотрим мастер-класс.