Сьогодні ми в черговий раз зібрались, щоб помолитись за наших рідних і близьких, які відійшли від нас в потойбічний світ. З Євангелії знаємо, що в Бога мертвих немає, в Бога всі живі. І поминальні суботи — це як дні зустрічей, як дні спілкування між живими і мертвими. І хоч ми їх не можемо почути, але вони чують наші молитви і радіють, що за них не забули. За нашими молитвами їх становище в потойбічному світі поліпшується.

Одна жіночка, яка раніше не знала, що таке молитва за покійних, розповіла, що коли прочитала поминальні молитви може вперше, то спом’янула разом з іншими родичами свого дідуся покійного. Тієї ж ночі їй наснилось, що вона прийшла до нього в гості у його кімнату. І він дуже цьому був радий. Казав при цьому, що до мене ніхто ніколи не приходить, а от ти прийшла.

Таких випадків можна назвати багато, і я про це сьогодні говорю, бо на нашій спільній молитві присутні люди, які зовсім недавно втратили своїх рідних і близьких.  Рана ще дуже болюча, здається, що зв'язок з ними навічно перерваний і сльози раз-у-раз навертаються на очі. Я знаю, що може важкими, може неприйнятними будуть для вас мої слова, але зберіться з силою і змиріться. Щоб не сталось, потрібно жити далі. В Біблії в книзі Сираха 38. 16 – 24 написано так:  

«Сину мій! Над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його; гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;  бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу. 3 нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця. Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець. Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користі, а собі зашкодиш. 3 упокоєнням померлого заспокой і пам'ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його».

Треба старатись заспокоїтись, але не так, щоб їх забути, а пам’ятати все хороше і молитись, щоб Господь взяв їх під Свій захист у небесних оселях. Чим більше наших молитов, тим більше їхні душі звільняються від гріхів.

Коли я став священиком, мені часто снився покійний дідусь, в якого я дитиною часто грався, можна сказати зростав біля нього, бо він жив по сусідству. Звичайно, я постійно молився за упокій його душі, і милостині старались за нього роздавати. Так проходив час, мабуть років з десять. І ось однієї ночі він знов мені наснився, що приніс величезну кількість подарунків. І відтоді більше не снився. Я так думаю, що душа його очистилась.

Тоді може виникнути питання: протягом якого часу потрібно молитись за покійних? Допоки пам’ятаємо. Бо якщо душі їх очистяться від гріхів, а ми за них молимось, то для нас буде користь. Бо вони вже будуть молитись за нас.

Візьмімо життєвий приклад. Якщо хтось з родичів знаходиться у в’язниці за гратами, то нічого не може вдіяти, щоб допомогти комусь на волі. Так само душа. Поки в полоні гріха, також не може нічого вдіяти. А коли звільниться, може допомагати земним родичам. Звільнені душі піклуються про близьких їм людей.

Ось цієї зими був випадок, сестра розповідала.  До неї прийшла сусідка і трохи затрималась. Коли зібралась додому, сестра вийшла її провести (їх квартири поряд.)  За звичаєм ще розмовляли. Відкрився ліфт і якийсь чоловік вийшов з нього, тримаючи за ручку п’ятирічну

Акафіст за упокоєння померлих

Кондак 1

Незбагненним промислом для вічного блага світ готуючи, людям час і образ кончини Ти, Господи, визначив; прости всім від віку спочи­лим усі гріхи їхні, прийми їх в оселі світла і радості, поспіши відкрити їм обійми Отчі і почуй нас, що звершуємо їх пам'ять

Праздник иконы Божией Матери * Казанская *.

Пьянство. Как пишет об этом Библия.

     Ось яка пригода сьогодні зі мною сталась. Ми з матушкою поїхали в магазин за продуктами. Поки дружина робила покупки, я чекав в автомобілі. Вікно було відкрите, світило тепле, осіннє сонце. Переді мною зупинились "Жигулі". Відкрились дверцята з обох сторін, і ще перед тим як звідти вийшли чоловік і жінка звідти пролунали мабуть тисячі матюків. Так, лаючись вони і пішли до магазину. Так мені було неприємно від цього. Та що було робити. Коли, проходять біля моєї машини дві гарні, чепурні жіночки. Самі чепурні, а розмова встелена тими ж лайками і матюками, причому розмовляють доволі голосно. Господи, думаю собі, та що ж це робиться? Чи люди вже й розмовляти нормально розучились?

      І знову, напроти мене зупиняється легковик. Музика звідти барабанить на всю гучність. Але побачивши мене, шофер-молодий хлопець, виключив музику. А за коротку мить з машини пролунало: "Прости мне батюшка грехи..." І хлопець сяйнув доброзичливою посмішкою.

    Ось так Господь мене втішив.

Без заголовка

Фотографии otec_Leonid :


 

			[500x375]

 Може з півроку тому назад, на службі Божій, я став помічати жінку, яка раніше храм не відвідувала. Через деякий час вона розповіла свою історію, як Пресвята Богородиця привела її до храму. Її свідчення подаємо мовою оригіналу.
       Я, Чайка Валентина Васильевна. Жыву в п.г.т. Кривое Озеро. В 2004 году я очень тяжело заболела.Полностью отказали ноги и малый таз. Малейшее движение приносило невыносимые боли. Мне в г. Киеве за 1год и 3 месяца  сделали три операции на позвоночнике. После последней третьей операции, я могла немножко ходить только с палочкой. Но в один летний вечер 2009 года приехал мой сын Сережа и сказал, что на стене нашей Кривоозерской православной церкви КП озобразилась икона Божьей Матери с Младенцем. Сын сказал, что очень много народу идут поклониться Иконе что на храме. Но знаете, мне было очень тяжело ходить, и я не хотела ехать, не хотела что бы меня видели в таком состоянии. Ведь меня в Кривом Озере жорошо знают и мне не хотелось показываться на люди в таком состоянии с палочкой. Но сын очень уговаривал, и я поехала.
        Когда мы подошли к Иконе. я. по сути, ничего не знала из христианской веры кроме молитвы "Отче наш". Я прислонилась к образу и начала тихонько шептать  эту молитву. И тут, меня пронзило током с макушки головы до ног, и все мое тело покрылось пупырышками как будто я очень замерзла, хотя вечер был очень жаркий. Мы обошли вокруг церквы и ещё я несколько раз прислонилась к образу, но уже я ничего подобного не испытала.
      Когда мы шли к машине. мне показалось. вроде палочка мне мешает и не помагает идти. Я пять лет никуда не ходила ,а тут на второй день после того как я была в церкви, я встала и поняла, что мне не нужна палочка. Это невероятно, но я стала ходить!
      Только теперь я понимаю насколько добрый и милосердный Господь. Он даровал мне здоровъе, вернул к жызни. И мне надо платить Господу верой и любовъю. Но поскольку я прожыла жызнь и была далека от церкви, я никак не могла решиться начать ходить в храм. Но однажды перед выборами по телевизору показывали  молитву за Украину, которую возглавлял патриарх Филарет. Я сама не знаю почему. Но я упала на колени и сильно плакала. После этого я твёрдо решила что буду ходить в церьковь.
       Со времени моего исцеления прошел год. Я свободно без палочки хоже в церьковь, на рынок. Я хожу кругом куда мне надо и не перестаю благодарить Господа и Пресвятую Богородицу за эту величайшую милость. Я очень многому хочу научиться в православной вере. В этом мне очень помагает О. Леонид своими проповедями и молитвами. И я буду молиться Господу и Пресвятой Деве Марии даровавшей мне исцеление.

     Від себе хочу додати, що коли Валентині Василівні робили операції, діти і внуки обов’язково приходили в храм на молебень за її здоров’я. Під час Богослужінь постійно подавази записки в олтар з проханням молитись за дорогу маму і бабусю. І Господь та Божа Мати таки почули їх молитву. Слава Господу Богу і Пресвятій Богородиці за милосердя до нас грішних. На фото зцілена В.В.Чайка.

о.Леонід Лотоцький

[375x500]

Молитва від переляку.

(Коли розгніваєшся, злякаєшся, поганий сон побачиш, за сваришся, тощо)

        Хрест Христовий на весь світ освячений благодаттю і кров'ю Господа нашого Ісуса Христа, даний нам зброєю на всіх ворогів видимих і невидимих в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. (і хрестом хрестять на схід, захід, південь і північ, вранці і ввечері). А також кроплять святою водою на всі чотири сторони і промовляють:

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

УСІКНОВЕННЯ

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

Дивлячись у церковний календар, ми помічаємо написи червоними літерами, що означає святковий день. І ось ми приходимо до церкви і вітаємо усіх зі святом. Але ми звикли вітати з радісною подією і чи правильно буде вітати з Усікновенням? Адже це сумна подія. Але скажу вам, що кожне наше духовне зібрання, коли ми збираємось у храмі, славимо Бога, читаємо Святе письмо, молимось, це є свято для нашої душі.

Свято Усікновення особливе. І проводимо ми його у сторогому пості, як Великодню п’ятницю. Та, на превеликий жаль, дуже багато християн навіть у такий сумний день знаходять причину для випивки: свято, мовляв. Але перед тим, як сісти за чарку, було б добре кожному згадати історію цього свята, яка написана в Євангелії від Матфея 14. 1 – 12. «Ірод узяв Іоанна, зв’язав його і посадив у в’язницю через Іродіаду — жінку Филипа, брата свого, тому що Іоан говорив йому: не личить тобі її мати. І хотів убити його та побоявся народу, бо вважали його пророком. Коли був день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала посеред зібрання і догодила Іродові, тому він поклявся дати їй, чого б вона не попросила. Вона ж з намови матері своєї сказала:  "Дай мені тут на блюді  голову Іоанна Хрестителя”. І засмутився цар, але заради клятви і тих, що возлежали з ним, велів дати їй. І послав відсікти голову Іоанна у в’язниці. І принесли голову Іоанна на блюді і віддали її дівчині, а та віднесла матері своїй». Ось така трагічна історія, що сталася під час п’яного гуляння.

Як бачимо, з того часу мало що змінилось, і п’янки продовжуються на весіллях, днях народженнях. Але з якого тільки приводу вони не відбуваються. Скільки ж біди за собою це тягне. Скільки нещасних випадків, ненависті, заздрості. І якщо навіть це не проявляється на самих гостинах, то часто продовжується вдома, між чоловіком і дружиною бувають усілякі неприємності. Я розумію ваші запитання: що ж нам не робити весіль чи інших свят, чи не можна веселитись? Звичайно, можна. Бо причина не в самому вині, а в нашій нестриманості. Часто під дією алкоголю нами володіють емоції. На жаль, не ми ними володіємо, а вони володіють нами. Практично, в більшості своїй ми не вміємо володіти собою. Тому свята церква вчить нас дотримуватися посту і дітей цьому навчати. Бо тоді легше навчитися володіти собою. Сьогодні стримались від їжі, завтра від поганого слова, там від цигарки і так поступово наше життя налагодиться, і ми тоді володіємо собою, керуємо собою, не піддаючись на різні спокуси. А спокуса до п’янки дуже велика була і зосталась до наших часів. І у всі часи мудрі інтелігентні люди старались з цим боротись. Приведу лиш деякі їх висловлювання

Навіть незначна пристрасть до вина зачиняєе двері перед людськими гідностями і відчиняєе їх усім, навіть наймерзеннішим порокам». В. Максим

«Вино перетворюєе будь-яку людину на мерзотну свиню, озлоблюєе її, відриваєе від світлих думок та робить її тупоголовою». Ф.

Учись прощать....

[500x] Учись прощать, когда душа обижена, И сердце, словно чаша горьких слез, И кажется, что доброта вся выжжена, Ты вспомни, как прощал Христос. Учись прощать, прощать не только словом, Но всей душой, всей сущностью своей. Прощение рождается любовью В творении молитвенных ночей. Учись прощать. В прощении радость скрыта. Великодушье лечит, как бальзам. Кровь на Кресте за всех пролита. Учись прощать, чтоб был прощен ты сам. [показать]

Молитва святым Марфе и Марии. Живопись / Христос в доме Марфы и Марии.