5 червня 1960 року на території княжого дитинця давнього Галича (сучасне село Крилос) у приміщенні Митрополичих палат було відкрито філіал Івано-Франківського краєзнавчого музею. У 1994р. історичний музей у с.Крилос увійшов до складу Національного заповідника “Давній Галич”.

Територія, на якій виникло місто, була заселена ще задовго до його появи. Сліди перших поселень, виявлені на території городища та його околиць, дозволяють стверджувати, що люди селилися тут вже 40 тис. років тому.Санатории Трускавца Пізніші пам’ятки свідчать про існування у довкіллі Галича різних культур: лінійно-стрічкової кераміки (V тис. до н.е.), трипільської (V-IV тис. до н.е.), культури шнурової кераміки (ІII-ІI тис. до н.е.), комарівської (II-I тис. до н.е.), голіградської культури фракійського гальштату (І тис.до н.е.), липицької (I-IIст.н.е.), черняхівської (III-IV cт. н.е.). Відомі також залишки поселень слов’ян-склавінів (V-VII ст. н.е.). Значне і стале поселення, яке дало початок Галичу як місту, виникло десь у VIII-IX ст.

До 896 р. відноситься перша літописна згадка про Галич. Згідно з записами анонімного літописця угорського короля Бели ІІ (1131-1141) у 896 р. у Галичі перебували угри, що прямували через слов’янські землі у Паннонію (сучасна Угорщина). З Х ст. Галицькі землі увійшли до складу Київської Русі. санаторий Алмаз ТрускавецА вже у 1097 р. відокремилися від Києва після Любецького з’їзду князів. Першою згадкою про Галич у давньоруських літописах є запис від 1138 р., а регулярні звістки про місто з’являються на сторінках літописів з середини ХІІ ст., коли князь Володимир Володаревич у 1141р. переніc сюди із Звенигорода свою столицю. Розквіт Галицького князівства та його столиці пов’язаний з діяльністю князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.). Наприкінці ХІІ ст., внаслідок об’єднання Галицьких і Волинських земель князем Романом Мстиславичем, Галич стає центром одного з найбільших руських князівств. У середині XII ст. було засновано Галицьке єпископство, а у 1303 році Галич стає осередком новоствореної Галицької митрополії. У 1240-их роках князь Данило Галицький переніс столицю з Галича в Холм. До кінця XIV ст. у Галичі знаходився осередок Галицької митрополії, а пізніше - єпископів та митрополичих намісників. У середині XIV ст. Галич був приєднаний до Польщі і став центром староства. В цей час ним управляли магнати Потоцькі. У 1353р. Галичем на короткий час заволоділи литовські феодали. У 1367 р. місту надано Магдебурзьке право. Санатории ТрускавцаУ 1370 р. Галич опинився під владою угорського короля Людовіка Анжуйського. Через 17 років, зусиллями польського короля Ягайла, Галич на довгі роки став власністю польської корони. За першим поділом Польщі у 1772 р. Галичем заволоділа Австрія. Місто перестало бути адміністративним центром і увійшло до складу Станіславського повіту.

Княжий город - розташовувався на неприступній клиноподібній горі між рікою Луквою і Мозолевим потоком у селі Крилос. Окрім природного захисту, город був зміцнений могутньою системою валів, ровів, частоколів та зрубних стін-городень з вежами. Найстарішими є укріплення Золотого Току та зовнішня багаторядна смуга валів і ровів на Качкові (Х-ХІ). Вона замикає територію 50 га. Внутрішній подвійний перстень валів, що найкраще зберігся з південного та західного боків городища, виник у другій половині XII ст. Він охоплює площу 25 га.санаторий Женева Трускавец Відомо, що протягом XIV-ХVІ ст. укріплення реконструювали, а у XVII ст. навколо Успенської церкви спорудили оборонний мур з чотирма наріжними вежами. На території города були розташовані Успенський собор, княжий та єпископський палаци, садиби бояр, житла ремісників, які обслуговували соціальну верхівку тогочасного суспільства, інші споруди. З більш пізніх періодів тут уціліли Успенська церква, каплиця св. Василія, митрополичі палати, які разом з історичним ландшафтом творять неповторний архітектурний ансамбль - Галицький Акрополь. Галичина могила - літописний курган, що міститься на вершині Крилоської гори в урочищі Качків. Під час розкопок 1991-1992 рр. тут виявлено рештки спаленого човна, позолоту від щита, кинджал, вістря дротика й стріл, три сокири, тесло,інші знахідки, які датовано кінцем X ст. Очевидно, це місце поховання знатного воїна, можливо, князя - засновника Галича. Курган реконструйовано 1998 р. з експозиційним приміщенням усередині.

При кінці ХІІІ на початку ХІV ст. біля колишньої княжої пристані на Дністрі під Галич-горою заснований новий Галич. Місто було обнесено валами з дерев’яними стінами, мало п’ять оборонних веж, три брами, прямокутну площу-ринок з Ратушею. санаторий

Може здатися дивним, але поштовхом до створення музею послужила повість І.Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. На протязі багаторічної вчительської праці мені  довелося пояснювати студентам, що таке мотовило, за яке побилися Кайдашиха з невісткою Мотрею. І якось на уроці в 1987 році прийшла мені думка віднайти десь те загадкове мотовило і не тільки, і обладнати у кабінеті української літератури куточок старовинних побутових речей. санаторий Женева Трускавец

Та першим експонатом було не мотовило, а старовинна прабабусина сорочка. Минали роки, речей збиралося чимраз більше. І у технікумі було створено музей етнографії і побуту “Берегиня”.

З часом музеєм зацікавився Науково-методичний центр культури Прикарпаття. На початку 2000 р. нас зареєстровано як Державний історико-етнографічний музей “Берегиня”. Я дуже зраділа, Санатории Трускавца бо повірила, що держава справді заопікується безцінними експонатами. Правда, нам дали  дві мінімальні зарплати. І все.  По сьогоднішній день на становлення музею не виділено ні копієчки. Санаторий Весна Трускавец

Нове приміщення для музею надав нам технікум. Це актовий зал у гуртожитку і дві кімнатки. Майже рік творили новий музей.

4 грудня 2001 р. на Введення відкрито нову експозицію музею яка складається з етнографічних та археологічних експонатів.

Серед колекції вишиванок багато опільських візерунків, є унікальні речі, наприклад,  рушник з татарським узором з Рогатинщини, бесарабські рушники, виміняні в наших  краях на жменьку зерна чи окрайчик хліба  голодного 1947 р., серветка, вишита в тюремній камері політв’язнів радянських часів.

Окрасою музею є міні-експозиція:  українська діаспора першої чверті 20-го ст., церковний куточок, колекція писанок, бабусині скрині, повні всякого добра тощо.

В музеї обладнана опільська кімната і комора. санаторий Женева Трускавец Ці приміщення наповнені знаряддями праці, речами побуту, меблями, вишиванками, якими користувалися наші предки.

Для наочного показу відмінних ознак одягу західноукраїнських етнічних груп в музеї виставлено найтиповіші зразки костюмів опілянок, покутянок, гуцулок, бойківчанок.

На жаль, народна культура опілян ( на відміну гуцулів, покутян, бойків) вивчена і досліджена дуже слабо, тому колекція музею являє  найцінніший матеріал для дослідження цього етнографічного регіону.

Ми, працівники музею, спостерігаємо, як Санаторий Весна Трускавец при відвіданні музею у старих людей зворушуються серця, на очі набігають сльози, нагадуючи їм про дитинство у старій під стріхою хаті, молодість, роки поневірянь їхніх батьків та дідів за часів  панської Польщі та німецької окупації, поневірянь по сибірам та криївках за радянської влади.

Велике враження справляє музей на молодь.

Час від часу ми Санатории Трускавца влаштовуємо виставки на матеріалах фонду музею, де зберігається чимало речей побуту, одягу, старих фотографій, документів, які розповідають про життя і побут наших дідів-прадідів.

Може здатися дивним, але поштовхом до створення музею послужила повість І.Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. На протязі багаторічної вчительської праці мені  довелося пояснювати студентам, що таке мотовило, за яке побилися Кайдашиха з невісткою Мотрею. І якось на уроці в 1987 році прийшла мені думка віднайти десь те загадкове мотовило і не тільки, і обладнати у кабінеті української літератури куточок старовинних побутових речей.

Та першим експонатом було не мотовило, а старовинна прабабусина сорочка. Минали роки, речей збиралося чимраз більше. І у технікумі було створено музей етнографії і побуту “Берегиня”.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)

З часом музеєм зацікавився Науково-методичний центр культури Прикарпаття. На початку 2000 р. нас зареєстровано як Державний історико-етнографічний музей “Берегиня”. Я дуже зраділа, бо повірила, що держава справді заопікується безцінними експонатами. Правда, нам дали  дві мінімальні зарплати. І все.  По сьогоднішній день на становлення музею не виділено ні копієчки.Санатории Трускавца, виллы Трускавца. Отдих в Сходнице. Путевки в санатории Трускавца, Сходницы

Нове приміщення для музею надав нам технікум. Це актовий зал у гуртожитку і дві кімнатки. Майже рік творили новий музей.

4 грудня 2001 р. на Введення відкрито нову експозицію музею яка складається з етнографічних та археологічних експонатів.Санатории Трускавца

Серед колекції вишиванок багато опільських візерунків, є унікальні речі, наприклад,  рушник з татарським узором з Рогатинщини, бесарабські рушники, виміняні в наших  краях на жменьку зерна чи окрайчик хліба  голодного 1947 р., серветка, вишита в тюремній камері політв’язнів радянських часів.

Окрасою музею є міні-експозиція:  українська діаспора першої чверті 20-го ст., церковний куточок, колекція писанок, бабусині скрині, повні всякого добра тощо.Санатории Трускавца

В музеї обладнана опільська кімната і комора. Ці приміщення наповнені знаряддями праці, речами побуту, меблями, вишиванками, якими користувалися наші предки.

Для наочного показу відмінних ознак одягу західноукраїнських етнічних груп в музеї виставлено найтиповіші зразки костюмів опілянок, покутянок, гуцулок, бойківчанок.Санатории Трускавца, виллы Трускавца. Отдих в Сходнице. Путевки в санатории Трускавца, Сходницы

На жаль, народна культура опілян ( на відміну гуцулів, покутян, бойків) вивчена і досліджена дуже слабо, тому колекція музею являє  найцінніший матеріал для дослідження цього етнографічного регіону.

Ми, працівники музею, спостерігаємо, як при відвіданні музею у старих людей зворушуються серця, на очі набігають сльози, нагадуючи їм про дитинство у старій під стріхою хаті, молодість, роки поневірянь їхніх батьків та дідів за часів  панської Польщі та німецької окупації, поневірянь по сибірам та криївках за радянської влади.

Велике враження справляє музей на молодь.

Час від часу ми санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) влаштовуємо виставки на матеріалах фонду музею, де зберігається чимало речей побуту, одягу, старих фотографій, документів, які розповідають про життя і побут наших дідів-прадідів.

Долинський краєзнавчий музей „Бойківщина”

Долинський краєзнавчий музей „Бойківщина” Омеляна і Тетяни Антоновичів - один із наймолодших у карпатському регіоні — заснований 1998 року. Тут  створено відділи природи, історії, етнографії та сакрального мистецтва.
Робота над створенням музею розпочалася з найголовнішого: пошуку, збору і опрацювання матеріалів для майбутньої експозиції. Крім того, проводилася  культурно-просвітницька робота, постійно організовувалися  мистецькі виставки. Санатории Трускавца, виллы Трускавца. Отдих в Сходнице. Путевки в санатории Трускавца, СходницыВідсутність приміщення не дозволяла створити постійну  експозицію.
Нова сторінка діяльності музею розпочалася у 2003 року, коли дякуючи Фундації Омеляна Антоновичів (п.Омелян - уродженець Долини) - всесвітньо відомій благодійній  організації  у США — музей одержав новозбудоване приміщення. Урочисте відкриття нового музею відбулося 5 вересня 2003 року і приурочене до 1-го Всесвітнього бойківського фестивалю на  Прикарпатті.
Серед матеріалів експозиції - цікаві археологічні знахідки, знаряддя праці та побуту минулих часів, значна кількість бойківського одягу і вишивки. У  музеї є документи, що висвітлюють різні події з історії краю, стародруки, видані в Україні,витвори образотворчого українського і народного мистецтва,  а також твори сакрального мистецтва.Санатории Трускавца
Зараз на базі музею розробляються ряд туристично-екскурсійних маршрутів  для залучення туристів.

Закарпатський обласний художній музей належить до числа найважливіших осередків культури краю. Музей було створено на підставі Постанови Народної Ради Закарпатської України від 20 червня 1945 року. Під експозицію були передані приміщення Ужгородського замку, які були відкриті для огляду в 1948 році. В 1979 році музейна колекція отримує нову „прописку”, переміщається в історичний центр міста і займає будову колишнього жупанату - пам’ятника архітектури 1809 року, що є яскравим взірцем класицизму. В 1990 році рішенням Облвиконкому музеєві присвячено ім’я народного художника СРСР, члена-кореспондента Академії мистецтва СРСР Й.Й.Бокшая. Санатории Трускавца

Колекція музею санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья), сформована на основі колишньої Земської картинної галереї, розширювалась за рахунок націоналізованих у перші повоєнні роки художніх зібрань приватних осіб та різних установ, поповнювались подарунками з центральних музеїв країни та шляхом системних закупок Міністерства Культури. Нині збірка нараховує більше 5 тис. експонатів - творів живопису, графіки, скульптури та декоративного-ужиткового мистецтва. санаторий Шахтер Вона складається з двох розділів: вітчизняне мистецтво ХVІ -поч. XXI століття та зарубіжне мистецтво ХVІ - XX століття. В розділі вітчизняного мистецтва, представлені твори художників України та Росії. До числа найбільш ранніх пам’яток цієї санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) частини збірки відносяться іконописні твори ХVІІ - ХVІІІ століття, що представляють собою значну мистецьку вартість. Це як роботи професійних іконописців, які демонструють високий фаховий вишкіл, так і витвори безіменних „наївних” авторів, що полонять щирістю і безпосередністю образно-настроєвих інтонац ій. санатории Трускавца Музейна збірка по праву пишається колекцією російського та українського живопису XIX століття, який представлений блискучим сузір’ям імен, що могли б прикрасити будь-яку значну музейну колекцію: В.Тропінін, О.Кіпренський, І.Шишкін, Н.Саврасов, Т.Шевченко, І.Айвазовський, О.Мурашко, І.Труш, С.Васильківський.

У музеї широко представлена творчість художників нашого краю. Це як мистецькі праці корифеїв образотворчої культури області, що стояли біля витоків заснування професійної художньої школи Й.Бокшая, А.Ерделі, А.Коцки, Ф.Манайла, З.Шолтеса, Е.Контратовича, А.Габди, А.Кашшая, Г.Глюка та інші, так і твори представників середнього і молодшого покоління живописців, скульпторів, графіків, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, які нині продовжують творчі традиції своїх старших колег, збагачуючи здобутки художньої культури Закарпаття.

В окремий розділ виділені в музеї твори зарубіжного мистецтва - роботи художників країн Центральної та західної Європи. Серед визначних майстрів західноєвропейського живопису, санаторий Шахтер полотна яких є незмінними експонатами постійно діючих музейних виставок, - представник італійського Ренесансу Якопо Пальма, нідерландського відродження Ламберт Ломбард, французького романтизму Верне Клод Жозеф, італійського класицизму Альбані Франческо, раннього голандського реалізму Корнеліс Бега.

У Закарпатському обласному Санатории Трускавца художньому музеї ім.Й.Бокшая зберігається найбільш повна на теренах України колекція угорського мистецтва ХVІІІ - поч. XX століття, що пояснюється спільністю історичної долі Угорщини і Закарпаття. Серед унікальних взірців раннього угорського малярства - полотна, що атрибутовані рубежем ХVІІ - ХVІІІ століття, пензля анонімних авторів „Прийом послів” і „Жанрова сцена на тлі міського краєвиду”, що відтворюють реальні події національної історії Угорщини. Мистецьке життя Угорщини другої половини і кінця XIX століття гідно репрезентують в музейній збірці твори таких знаних представників національної художньої культури, як Мункачі Міхай, Ревес Імре, Торма Янош, Молнар-Ц.Пал, Івані-Грюнвальд Бела, Меднянські Ласло, Аба-Новак та інші.

Процес поповнення музейної колекції новими творами продовжується по цей день.

Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бакшая спрямовує свою санатории Трускавца роботу в різних напрямках, займається збиральницькою, науково-дослідною, експозиційно-виставочною та масово-пропагандистською роботою.

Центр досліджень визвольного руху та Служба безпеки України відкрили перший етап експозиції Меморіалу пам`яті жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", повідомляє прес-центр ЦДВР.

"У ці дні ми вшановуємо пам`ять жертв комуністичного терору - тисяч знищених радянською владою в 1941 році політичних в`язнів", - розповів директор Центру досліджень визвольного руху, співавтор експозиції Руслан Забілий. санаторий Женева

До пам`ятника жертвам комуністичних репресій було покладено квіти від Президента України, керівництва СБУ та місцевої влади. Панахиду відслужили представники головних християнських конфесій Львова. На віче мали слово Голова СБУ Валентин Наливайченко, керівники області Микола Кміть і Мирослав Сеник,санатории Трускавца, міський голова Львова Андрій Садовий, колишні політв`язні Юрій Шухевич та Ірина Калинець, Директор ЦДВР Руслан Забілий. Екскурсію провів науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, дослідник історії тюрми та політичних репресій Ігор Дерев`яний.  На вшанування прибув Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук.

Початкову експозицію Меморіалу «Тюрма на Лонцького» розташовано на першому поверсі будинку, де максимально збережено автентичний вигляд колишньої тюрми, яка не зазнала жодних змін відтоді, коли тут перебували політичні в`язні. Вхід в Меморіал - з вулиці Брюлова (колишня Лонцького), через який потрапляли арештовані.  санаторий Женева

Директор ЦДВР Руслан Забілий розповів: «Сьогоднішня подія, це лише початок створення Меморіалу. Попереду - велика дослідницька робота: вивчення архівів, архітектурні та археологічні обстеження, збір артефактів та свідчень, творення Меморіалу національного значення, достойного пам`яті мільйонів. Ми відчуваємо велику відповідальність і особливе піднесення своєю працею віддаючи шану нашій історії».

Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської санатории Трускавца громади. Меморіал наразі можна буде відвідати щочертверга з 14-00 до 18-00, також співробітники Центру проводитимуть екскурсії цією виставкою за попереднім записом за телефоном 2994515.

В самому центрі старовинного міста  Львова біля Оперного Театру ім. Крушельницької розташовано унікальний Музей вишиваних ікон та образів отця доктора Дмитра Блажейовського. Існує музей вже 9 рік і гостинно запрошує відвідати мешканців та гостей міста Львова унікальну виставку вишиваних ікон, яку створив отець доктор Дмитро Блажейовський.санаторий Женева Трускавец
За своє довге  і цікаве  життя  отець Блажейовський  вишив понад 300 ікон, написав десятки книг, започаткував  у  мистецтві  новий    напрям – “ вишивану ікону”   і  оточив  себе  гуртом  послідовників. А  почав він вишивати лише  тоді, коли йому виповнилося  60  років.
Отець Дмитро Блажейовський народився 21 серпня 1910 року в селі Вислоці Горішньому на Лемківщині. Середню освіту здобув у гімназії в Перемишлі (1922-1930 рр.). Філософію, Санатории Трускавца теологію та історію студіював упродовж 1933 — 1946 років у католицьких університетах у Римі, завершивши навчання двома докторатами (з теології та історії). Після того пастирював у різних місцях Сполучених Штатів Америки, а від 1973 року мешкає у Римі, займаючись науковою працею і мистецькою творчістю (вишиванням ікон).
Взірці до всіх вишитих ікон отець Дмитро виконує самостійно, малюючи ікони на міліметровому папері, розфарбовує та вишиває. Така праця над іконою займає близько 2-5 місяців. Його вишивані ікони знаходяться в катедральних соборах Львова, Києва,Мюнхену, Лурду, Риму, а також у різних церквах Європи, Америки,Австралії. Отець Дмитро створив цілий цикл Богородичних ікон (біля 25), відомих в Україні та поза її межами . До того ж варто зазначити, що в цьому циклі — ікони з різних регіонів України, чим о. Д. Блажейовський ще раз підкреслює єдність українського християнства. Взірці всіх вишиваних ікон зібрані та видруковані у 11-ти авторських збірках.
Вишивана ікона здобула сотні послідовників у багатьох містах та селах України. За схемами о.Блажейовського вишивають ікони, образи, хоругви, фелони. Одним із  напрямків роботи  музею є проведення виставок  молодих майстрів, юнацьких робіт на тему релігійної вишивки.  Серед останніх виставок послідовників санаторий Женева Трускавец творчості отця Дмитра, які відбулися в приміщенні музею – це виставка членів гуртку „Віночок творчості”з Сарненського Ліцею „Лідер”. Учні цього навчального закладу відтворили за схемами отця Дмитра близько 25 ікон і з радістю розказували про свою працю під час урочистого відкриття їх виставки у Львові. У липні 2006 р. завершилася чергова виставка молодої майстрині із складною долею та надзвичайним талантом Ірини Сваволі із Кривого Рогу (Дніпропетровська обл.)під назвою „Довга дорога до себе”.
Зараз автору виповнилося 96 років. Не зважаючи на вік, отець Дмитро з оптимізмом дивиться у майбутнє, має багато планів та задумів. Він видав друком 16 наукових праць про Історію Церкви, 11 збірок Релігійних вишивок, заснував Музей вишиваних ікон, залучив своїм прикладом до вишивання сотні людей, які знайшли свою дорогу у мистецтві вишиваної Ікони. Санатории Трускавца  
Виставка автора побувала в 100  великих та малих містах України  й  усюди із захопленням її приймали.

До музейного комплексу відноситься дві пам'ятки дерев'яної архітектури:

Церква Св. Юра
Церква Воздвиження Чесного Хреста Санатории Трускавца
Церква Святого Юра збудована у XV ст., остаточного вигляду набула 1678 р. Славиться своїми унікальними внутрішніми розписами та та не менш унікальним іконостасом середини XVII століття.
Дерев'яна тридільна (тризрубна) в плані церква з квадратною головною навою і двома гранчастими бічними криласами (конхами) та гранчастими зрубами вівтаря і притвору (бабинцями), перевезена 1656 з с. Надієвого й встановлена на місті згорілої своєї попередниці.
Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Над бабинцем хори з аркою-галереєю і Введенська каплиця. Церква увінчана над головними зрубами трьома верхами без заломів, а криласи малими верхами з одним заломом, всі на восьмибічних підбанниках. санаторий Женева Трускавец
Інтер'єр церкви розписаний фресками, виконаними під керівництвом Стефана-маляра поповича Медицького. Крім релігійних композицій (Страсті Христові), багатий декоративний орнамент переважно рослинного характеру. Іконостас та ікони того самого маляра («Акафист Богоматері», «Діяння апостола Павла», «Відсічення голови Великомученика Юрія») в коричнево-вохристій та оливково-зеленій гамі; скромними малярськими засобами мистець надав індивідуального, майже портретного виразу зображуваним постатям. Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.
1678 збудовано дзвіницю Санатории Трускавца церкви Св. Юра, яку кількакратно ремонтовано, але вона не втратила свого первісного вигляду й досі є однією з краще збережених пам'яток галицької архітектури XVII ст.

В 1613 (за іншими даними в 1660 році) була побудована церква Воздвиження Чесного Хреста.
В 1661 році біля неї була зведена дзвіниця, яка також збереглася до наших часів.
При вході до церкви збереглися санаторий Женева Трускавец також старовинні розписи з ликами святих.

З глобальним економічним та технологічним розвитком туристична індустрія також постійно змінювалась, вдосконалювалась та розвивалась, збільшуючи тим самим можливості туристів, альпіністів чи просто мандрівників. Але з іншого боку стає все важче розібратися в розмаїтті туристичного спорядження, яке заполонило ринок...
Вибір туристичного спорядження санаторий Рубин Трускавец

Однозначного підходу до вибору туристичного спорядження, певна річ, немає. Перш за все, кожна людина повинна вияснити для себе: в якого характеру (типу) походи вона планує ходити, бо критерії оцінки тих чи інших елементів спорядження будуть суттєво відрізнятися. Спорядження, що необхідне для виїзду до найближчого лісу з кількома ночівлями в добру погоду без тривалих переходів, для серйозного туристичного походу чи альпіністського сходження – це принципово різні речі.
Якщо для Вас є нетиповими часті походи в гори, то найкраще взяти туристичне спорядження напрокат або позичити в друзів. Керуватися ж принципом типу «мені на один раз» чи для дуже рідкого користування і купувати речі, виходячи тільки з їх ціни, не варто. В цьому випадку людина ризикує як мінімум отримати погані враження від такого очікуваного відпочинку.
Хто має на меті регулярно відвідувати гори, повинен усвідомити, що немає більш важливих чи менш важливих елементів туристичного спорядження. Від кожного елементу, що Ви візьмете з собою в гори, буде залежати комфорт та безпека Вашого там перебування.санаторий Рубин Трускавец Все спорядження перш за все повинно бути надійним. Тому відразу можна відкинути масовий продукт невідомих виробників з супермаркетів і робити покупки виключно у спеціалізованих магазинах.
Види та елементи туристичного спорядження

Перш за все, спорядження поділяється на індивідуальне і групове. До основних елементів індивідуального спорядження відносяться:
-         наплічник
-         спальний мішок (спальник)
-         карематсанаторий Рубин Трускавец
До основних елементів групового туристичного спорядження належать:
-         палатка
-         казанок
-         засоби навігації (карта, компас, GPS-навігатор)
Наведений вище список елементів, що потрібно брати з собою в гори, певна річ, не повний. Повний список речей в гори.санаторий Рубин Трускавец
Основні критерії оцінки та порівняння туристичного спорядження

-     Надійність та зносостійкість. Ці критерії, мабуть, є найбільш важливими, бо якщо вас підводить робота якихось елементів спорядження, то це може бути рівнозначним його відсутності, і говорити про решту критеріїв вже немає змісту.
-     Комфорт та зручність. Якщо Ваші черевики, наплічник чи спальний мішок є достатньо надійними і витривалими, то можна вже звернути увагу на їх зручність, саме від цього значною мірою залежатиме Ваш морально-емоційний, та й фізичний стан під час походу.
-        Технологічність. санаторий Рубин ТрускавецЯкщо з попередніми пунктами все в порядку, то не зайвим буде звернути увагу на додаткові функції чи можливості Вашого спорядження, які стали можливим завдяки впровадженню новітніх технологій виробництва, застосування нових матеріалів тощо. Зайвим це точно не буде.
-        Ціна. На цей критерій варто звертати увагу лише тоді, коли вагаєтесь між вибором того чи іншого предмету різних виробників чи моделей, а за іншими критеріями “фаворита” виявити не вдалось. Якщо хочете займатися туризмом чи альпінізмом довгий час, то економити на туристичному спорядженні не варто – собі ж дорожче буде.

Пробій - найповноводніший водоспад в Карпатах, утворений на річці Прут. Як видно з фотографії це швидше не водоспад а каскад виличезних порогів. Колись водоспад Пробій був справжнім водоспадом, але в часи, коли вирубаний ліс активно сплавляли по Пруті він виявився недоречною перешкодою... його просто підірвали. Незважаючи на це Пробій продовжує манити своєю величчю та потугою, а під час повені не кожен наважиться перейтися по мостику над водоспадом - страшно!Санатории Трускавца, виллы Трускавца. Отдих в Сходнице. Путевки в санатории Трускавца, Сходницы

    По річці Прут часто організовують сплави (при достатньому рівні води). Ямненський пролом - ділянка насичена захоплюючими перешкодами завершується найскладнішою водною перешкодою України - Яремчанським водоспадом (водоспад Пробій). Організацією сплавів займаються туристичні клуби та спортивні школи, зокрема у Львові турклуб "Аргонавт-Манівці".

Водоспад Гук – один з найкрасивіших водоспадів в українських Карпатах. Знаходиться в мальовничому гірському куточку; не даремно саме тут побудував дачу третій Президент України – Ющенко.

Загальна інформація про водоспад Гук санаторий Женева Трускавец

Довідкові дані про цей водоспад наведено на стенді, що є на початку маршруту до цього чуда карпатської природи.
Водоспад розташований в масиві Горгани в долині між хребтами Хом'яка-Синяка і Явірника (Потік Женець; Надвірнянський район, Івано-Франківська область, с. Татарів). Автомобільний під’їзд до Гуку починається між селами Микуличин і Татарів (Івано-Франківська область, Надвірнянський район). Водоспад Гук знаходиться на відстані 5 кілометрів від траси Н 09.
Висота над рівнем моря     -    900 м
Висота падіння води  -  15 м
Кількість каскадів    -     1Санаторий Весна Трускавец
Географічні координати: 48°23?02.4? пн. ш. 24°31?01.2? сх. д.
Підхід до водоспаду є дуже зручним, обладнаний дерев’яними поручнями. Дещо вище водоспаду (на рівні відриву води) є також огороджена оглядова площадка.
Біля водоспаду завжди є можливість придбати цікаві тематичні сувеніри чи перекусити.
Історія водоспаду Гук та походження назви

Женецький водоспад є дуже молодим географічним об’єктом, адже він утворився у післявоєнні роки в результаті повені.
Місцеві жителі дали назву водоспаду “Гук” через гул (шум), що доноситься від нього.
Маршрути до водоспаду Гук Санаторий Весна Трускавец

Загалом можна виділити чотири маршрути, що включають в себе відвідини водоспаду Гук. Перший – класичний це так звана еклого-пізнавальна стежка “Женець-Гук”, шлях промаркований синім кольором. Маршрут проходить дорогою попри кришталевої чистоти потік Женець. Цією дорогою без проблем можна проїхати легковим автомобілем. На початку маршруту є шлагбаум і за прохід просять заплатити. Якось довелося мені там бувати і я зробив, як казав мені добрий друзяка (місцевий житель):санаторий Женева Трускавец “Щоб не платити грошей за відвідини водоспаду скажи, що йдеш до “Тяжолого” в Дикий мед (дуже гарний готель на березі потоку Женець)”... :). Але це шлях для лінивих.

Значно цікавіше є спуститися до водоспаду, перед тим піднявшись на мальовничу гору Хом’як, яка височить над селами Микуличин і Татарів. Море чудових краєвидів з вершини і не потрібно проходити через шлахбаум (перед шлахбаумом повернути ліворуч в ліс. Там і є початок маркованого маршруту на гору Хом’як). Маршрут промаркований червоним кольором до гори Хом'як і зеленим вниз до водоспаду. санаторий Женева ТрускавецТакож можна здійснити перехід гори зі сторони Буковеля (ввесь шлях промаркований зеленим кольром).

Є ще один хороший варіант для любителів цікавого і невідомого – це шлях до водоспаду з Ямни (частина м. Яремче) через хребет Явірник. З гори Явірник можна помилуватися панорамним видом на Яремче.санаторий Женева Трускавец Потрібно мати на увазі, що маршрут не маркований, тому бажано мати з собою карту, або GPS навігатор.

Манявський водоспад, мабуть, є найвищим водоспадом в Українських Карпатах. Висота падіння води, за різними даними, становить від 16 до 20 метрів. Цей водоспад Санаторий Весна Трускавец знаходиться біля села Манява, що за 25 км від Надвірної, на однойменній річці – Манявка.
Якщо вийти з автобуса в центрі села, то рухатися слід далі дорогою в південно-західному напрямку. Йдучи цим невеликим, але дуже гарним селом, неможливо не помітити дуже гарні криниці біля кожного будинку. Очевидно, що ці криниці – справжня гордість хазяїв: і око милує, і свідчить про майстерність та вмілість господаря. Отже, дійшовши до краю села, треба продовжувати рух стежиною, яка потім знову стає дорогою. Дорога ця йтиме попри річку Манявку, декілька разів цю річку все ж таки доведеться перетнути. Влітку за тривалої сухої погоди вона неглибока, її легко перейти, але після дощів вона сильно розливається. Тому після затяжної дощової погоди сюди їхати не варто.
Йти до Манявського водоспаду Санатории Трускавца можна руслом ріки (якщо води небагато), санаторий Женева Трускавец а можна дорогою, яка згодом трохи відхиляється в ліс. Аби не помилитись, орієнтуватись варто на шум води. Місцевість там дуже красива. Приблизно за 200 метрів перед водоспадом на річці Манявці починається пороги, місцями висотою аж до 2 метрів. А саме русло ріки чим ближче до водоспаду, тим більше нагадує каньйон: висота скелястих схилів-стін сягає 20 метрів. Саме з такої стіни і спадає Манявський водоспад, утворюючи біля місця падіння невелике озерце. Вода там дуже холодна (як-не-як, а це гірська річка), але охочі скупатися в ньому в спекотну літню погоду знаходяться завжди. Та ще й за переказами, вода ця омолоджує тих, хто тут скупався, бо нібито колись тут було капище язичницьких богів, які й були санаторий Алмаз Трускавец покровителями молодості. Що б там не було, але чиста гірська вода точно не нашкодить здоров’ю людей, що там купалися.
Цікаво також видертися нагору по суміжних скелях, аби згори подивитися на це чудо природи – Манявський водоспад. Нагорі, до речі, є хороше місце для пікніка. Тож усім радимо відвідати це незабутнє місце!

С. Мислівка – г. Яйко Ілемське – г. Молода – с. Осмолода
Загальна протяжність – 42 км. Висота виходу – 650 м. Найвища точка – 1724 м. Тривалість – 2-3 дні. Складність – середня
Зовнішні хребти Карпат за мільйони років насунулись на прилеглу рівнину і, наче велетенські скиби, нахилились у північно-східному напрямку. Центральну частину Зовнішніх (Скибових) Карпат займають Скибові Ґорґани, що простягаються від Мізунки – лівої притоки Свічі – до вододілу Прута з Черемошем. Найзахіднішу їх частину називають Свіцько-Мізуньськими Ґорґанами (найвища точка на горі Хом – 1344 м). Східніше від них знаходиться значно вищий геоморфологічний район – санаторий Женева Аршице-Ілемські Горґани з мальовничими вершинами Яйко Ілемське (1680 м) та Молода (1724 м). Дуже цікавим для походів був би і прямолінійний хребет Аршиці (Верх Менчілик – 1560 м), але до цього часу його гребенем ніхто не прорубав стежки у густих, майже суцільних, заростях жерепу. Якось мені довелося пройти по Аршиці кілька кілометрів. Це відібрало 6 годин часу і купу сил. Врешті-решт зійшов з хребта. Тут і народився новий «народний» вислів: «Та пішов ти жерепом!..»
Отже, наш туристичний маршрут на Горганські Яйко і Молоду санатории Трускавца спочатку проляже на Яйко Ілемське – вершину правильної форми, що домінує над навколишніми значно нижчими горами. Назву «Яйко» вершині дали за характерну яйцеподібну форму. Вийти з автобуса треба ще на початку с.Мислівка і там же віднайти вказівник «На базу Бескид». Тут треба звернути на дорогу, що йде попри річку Свіча, і йти цією дорогою близько 4 – 4,5 км. На першому ж повороті ліворуч звертаємо і виходимо на міст через р. Свіча. Перейшовши міст, бачимо, що дорога розходиться в два напрямки: прямо і направо. Тут треба повернути праворуч. Приблизно через 3 км знову доходимо до розвилки і знову звертаємо праворуч на дорогу вздовж потоку Правич. Цією дорогою тут возять ліс, через те вона місцями дуже розбита. До того ж, нею течуть численні санаторий Женева струмочки. Потік Правич треба буде перейти по Санаторий Весна Трускавец своєрідному мосту, який насправді є трубою великого діаметру. Далі виходимо на велику площадку, де і завантажують спиляний ліс.
З цієї площадки починається помітний, не дуже стрімкий підйом дорогою. Місцями з цієї дороги видно вирубку на перемичці між хребтом Аршиця та вершиною Яйко Ілемське. Приблизно через 4 км після останньої розвилки звертаємо вліво. Одразу за поворотом дорога круто йде вгору і за деякий час виходить на вирубку, яка вже встигла місцями зарости молодими деревцями.  Тут орієнтуватись треба на вирубку на гребені перемички, посередині якої – невелика купка дерев. Трохи вище дорога губиться поміж дерев, але тут можна йти й навпростець. Вийшовши на самісінький гребінь перемички, обираємо дорогу далі: маршрут на Горган Ілемський наліво або маршрут на Яйко санаторий Женева Ілемське направо. Стежка на гребені перемички є добре витоптаною, а обидва маршрути є промаркованими. На цій же вирубці біля того острівця дерев добре зупинятись на ночівлю: дрів тут є багато, а до води – витоку річки Мшана – треба спуститись південно-східним схилом гребеня приблизно на 50-60 м по абсолютній висоті. Санатории Трускавца,
З цієї перемички тою ж второваною стежкою рухаємось практично горизонтально у південно-західному напрямку. За кілометр стежка виводить на невелику галявину, на якій також можна зупинитись на ночівлю (вода з лівого боку від стежки). Після галявини починається відносно стрімкий підйом. Далі стежка розгалужується. Рухатися треба спочатку наліво, орієнтир – дерев'яний хрест. Санаторий Весна Трускавец Дійшовши до траверсу, йдемо прямо. Далі стежка виводить на безлісу полонину в сідловині між вершинами Яйко та Великий Лисак. З цієї полонини до верхівки Яйка Ілемського веде пологий підйом, на який витрачається приблизно 40 хв. Стежка йде поміж заростів жерепу, іноді виходить на кам'яні розсипища.
З вершини Яйка Ілемського спускаємося посеред заростей жерепу кам'яними розсипами на південь і виходимо на добре втоптану стежку. Якщо йти ліворуч, то цією стежкою можна дійти до мисливського будиночка, а вже звідти – до р. Мшана, попри яку веде стара дорога. Нижче вона виводить на добре вторований лісовозний шлях, що тягнеться до гирла річки Мшани. Нам же треба повернути на стежку, яка обходить траверсом східні схили вершин Поганець (1668 м) та Укерня (1620 м). За Укернею через 3,2 км від гори Яйко Ілемське є

С. Татарів – г. Хом'як – г. Синяк – г. Малий Ґорган – с. Татарів

Загальна протяжність – 26 км. Висота виходу – 770 м. Найвища точка – 1665 м. Тривалість – 2 дні. Складність – середня.
Хом'як є найпопулярнішою вершиною серед туристів-початківців. Найпростіший та найлегший вихід на цю гору починається з дороги на село Паляниця, де розташований загальновідомий гірськолижний курорт «Буковель». Отже, з Татарова слід вийти дорогою в напрямку села Паляниця, дійти до розвилки (основна дорога звертає на Яблуницький перевал), а санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) після розвилки пройти ще 1км. Тут праворуч у лісі є стежка типу «райтшток». Ця стежка спочатку йде попри потік, що бере початок з-під гори Хом’як.
Потім стежка серпантином виводить на невелику, але досить красиву галявинку між Хом’яком і вершиною Гребля. Цю галявинку називають полонина Бараня. З цієї полонинки веде зручна, добре вторована стежка спочатку лісом, а потім через гірське криволісся – жереп. Сама верхівка гори Хом’як практично повністю вкрита сірим та жовтуватим камінням, на ній встановлена Санатории Трускавца фігура Пресвятої Богородиці. За хорошої видимості з гори Хом’як видно дуже красиві краєвиди – можна побачити Чорногору, Свидовець та інші ближчі й віддаленіші масиви. На заході, зовсім поруч, видно Синяк із більш пологими схилами, а на північному заході – мальовнича полонина Хом’яків. Якщо дивитися на схід, то в цьому напрямку добре проглядається гора Горган Бурячківський, а ліворуч від неї – гора Рокита Велика з телевізійною вишкою на ній. За народними переказами, на схилах цієї вершини Олекса Довбуш перевіря спритність і силу молодих опришків – для того новобранець повинен був видертися на стрімку скелю та не здригнутися від помаху сокири.
З Хом’яка санатории Трускавца спускаємося на красиву полонину Хом’яків: або через полонину Санаторий Весна Трускавец Бараню (і далі лісовою дорогою попід вершиною, проходячи невелике джерело), або прямою, але досить стрімкою стежкою з червоним маркуванням (спуск займе приблизно 20 хв). Полонина Хом’яків є хорошим місцем для ночівлі. Тут стоїть невелика колиба – влітку на полонині випасають корів та овець. Цю полонину слід перетнути гребенем в напрямку на північний захід. Наприкінці полонини починається добра стежка, що по лінії хребта виводить на вершину гори Синяк. Стежка проходить попри полонину Томнатик. Як і Хом’як, Синяк вкритий розсипами каміння та частково заростями жерепу. З вершини Синяк можна спуститися назад на полонину Хом’яків, а можна ще пройтися на вершину Малий Горган, що розташована санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) приблизно за 3 км від головної вершини Синяка.
Спустившись до полонини Хом’яків, у північній її частині треба знайти стежку, яка траверсом у західному напрямку огинає північно-східний схил гори Синяк. За кількасот метрів на розвилці слід повернути на дорогу праворуч, як азгодом виводить на «цісарський» шлях. Цей шлях виведе до одного з витоків ріки Женець. Далі стежкою нескладно вийти до водоспаду Женець-Гук. Є й простіший варіант спуску до потоку Женець – на північному краї полонини Хомяків в найнижчому місці починається промаркована просіка, якою й треба спускатися. Ця стежка, яка потім стає дорогою, виводить в долину річки Женець. Звідти до водоспаду Санаторий Весна Трускавец Женецький Гук попри ту ж річку Женець веде ґрунтова дорога.
Від водоспаду Гук до с.Микуличин (відстань – 6 км) веде вузька звивиста дорога попри дачу Ющенка.

С. Буковець – г. Писаний Камінь – с. Верхній Ясенів
Загальна протяжність – 15 км. Висота виходу – 810 м. Найвища точка – 1224 м. Тривалість – 6-8 год. Складність – легка.
Щоб побувати на Писаному Камені, Санатории Трускавца який знаходиться на найвищому хребті Покутських Карпат, треба дістатися до Буковецького перевалу, доїхати до якого можна з Косова чи Верховини рейсовим автобусом. З цього перевалу починаємо підніматися по грунтовій дорозі, що починається від автобусної зупинки і йде на схід. Підйом то стрімкий, то досить пологий. Приблизно через 4 км виходимо до лісу на привершинній ділянці Копілаша. У цьому місці стежка траверсом заглиблюється в ліс. Саме цей шлях є найкоротшим для виходу на Писаний Камінь. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) При бажанні можна піднятися на ще одну вершинку (1155 м), на якій є простора полонина з гарними краєвидами на південь.
Писаний Камінь – це велетенська брила пісковика завдовжки до 100 м і висотою з триповерховий будинок. Від часу і вітру камінь потріскався, а у верхній частині розпався на менші уламки. На скелі вирізьблені загадкові знаки – рівнораменні хрести, ромби, кола,  схематичні фігурки людей. Ці знаки добре проглядаються у косих променях сонця – або рано-вранці, на світанку, або під час заходу сонця. В день же ці знаки губляться серед банальних сучасних написів… На жаль, наразі невідомо, про що хотіли розповісти нащадкам прадавні мешканці Карпат. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Первозданна краса Писаного Каменя здавна приваблювала численних відвідувачів. На цій горі часто бували жителі гірського краю, в тому числі народний месник Олекса Довбуш, який, стверджують, заховав тут скарби та залишив свій автограф. Бували біля Писаного Каменя Ольга Кобилянська, Іван Франко, Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич. До сьогодні на сірому камені добре збереглися підписи Ольги Кобилянської, Василя Стефаника та Осипа Маковея. Біля Писаного Каменя збирав своїх легінів у похід на санаторий Алмаз Косів Дмитро Марусяк – герой «Камінної душі» Гната Хоткевича. В одній із брил видовбано печеру на честь Довбуша, про що свідчить напис на її стіні.
Одна з легенд розповідає, що колись Карпати населяло могутнє й волелюбне плем'я людей-велетнів. Після смерті вождя на його могилі був встановлений велетенський камінь. За переказами, досі в Чорногорі сидить у великій печері сивий дід-велетень і вичитує зі своєї книги правіку минуле і майбутнє. Читає ясновидець і чекає, поки комусь не відкриється вхід у ту печеру, аби та людина прийшла і підмінила його в роботі.
Від Копілаша рухаємось далі дорогою приблизно в південно-східному напрямку. санатории Трускавца Проминувши сідловину,  траверсом обходимо з півночі через ліс ще одну невисоку вершину, а далі – схили гори Писаний Камінь (1221 м). Стежка приводить до обжитої колиби на північному схилі. Тут недалеко від дороги є джерело. Від цього джерела проходимо ще 100-150 м і різко повертаємо вправо, виходячи до вже описаної велетенської брили пісковика. санаторий Алмаз Загальна довжина шляху від перевалу до Писаного Каменя – 7,6 км. Оглянувши його, продовжуємо рух на південний схід, орієнтуючись на безлісу найвищу вершину Покутських Карпат (1224 м). З неї відрогом спочатку у південно-західному, а далі західному напрямку спускаємося у с. Верхній Ясенів.

С. Бистриця – г. Добушанка – пер. Переслоп – м. Яремче
Загальна протяжність – 35 км. Висота виходу – 720 м. Найвища точка – 1755 м. Тривалість – 2 дні. Складність – висока
На більшості карт назва цієї чудової Горганської вершини пишеться як Добушанка. Зараз подекуди написано «Довбушанка».Санаторий Весна Трускавец Переказують, що тут Довбуш зберігав свої незчисленні багатства. І сьогодні тут у кам'яних схронах знаходяться харчі, зброя та інші речі. Цікаво, що обов'язковим сюжетотворчим санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) елементом народних переказів є мотив заклятого скарбу. Останній «до нині стоїть у єго коморах але то усьо заклєтє. Як Олекса умер, то ті комори позамикалисі гет, плитє засунолосі, і так стоїть і до нині». Та чи має відношення назва цієї гори до оспіваного в піснях і легендах народного месника гуцульського краю Олекси Довбуша, достеменно невідомо. Хоч напевно він побував на цій встеленій великими брилами сірого каміння вершині, з якої в добру погоду проглядаються не тільки інші гірські вершини на десятки кілометрів, але й Передкарпатська височина.
Маршрут на Добушанку починаємо із центру с. Бистриця. Рухаємося Санатории Трускавца у східному напрямку долиною потоку Довжинець. Пройшовши 6 км спочатку по селу, а далі лісом, досягаємо будиночка і великої вирубки. У цьому місці в Довжинець впадає потік Озірний, що витікає з-під гори Ведмежик. Йдемо вздовж нього досить доброю дорогою вверх. Через 2,5 км потрапляємо на широку галявину, на якій є будиночок і великий став. Це дуже хороше місце для ночівлі. Якщо пройтись трохи далі дорогою, досягаємо ще однієї хатини, біля якої треба перейти через потік і далі підніматись у напрямку на південь. В тому потоці краще набрати води про запас, бо наступне джерело води буде аж на спуску з Добушанки.
Малопомітна, промаркована стрілками стежка поступово виходить на хребет. Йдемо по хребту в східному напрямку до розвилки стежок. Тут йдемо по лівій стежці, що веде в північно-східному керунку. Санаторий Весна Трускавец Пройшовши близько кілометра лісом, починаємо підійматися по досить стрімкому схилу від відмітки 1546 м, де встановлено металевий знак. З цього місця вже видно вершину Ведмежика. Через приблизно півтора кілометра підйому потрапляємо на плече цієї вершинки. Далі до неї можна йти по гребеню, що зовсім заріс жерепом, або обійти це криволісся, для чого треба спуститись на північний схил. Від гори Ведмежик (1736 м) стежка йде через розсипи великого каміння до найвищої Санатории Трускавца точки Добушанки (1755 м). Краєвиди з Довбушанки неймовірні, тому варто насолодитись ними.
З вершини Добушанки йдемо на південний схід до другої вершинки Добушанки, там повертаємо різко праворуч і йдемо, орієнтуючись на невелику полонину санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) на безіменній вершині (1520 м). З неї рухаємось не дуже стрімкою тракторною дорогою на південь, або стежкою через ліс, що веде гребенем хребта і спускається круто вниз до долини річки Зубринки. Неподалік від річки обладнане місце для стоянки. Звідти проходимо приблизно дев'ять кілометрів дорогою вниз вздовж течії Зубринки. Проминувши її гирло, санатории Трускавца повертаємо на добре второвану стежку, яка йде уверх у схід­ному напрямку і виводить на перевал Переслоп. З нього добре второваною дорогою серпантином виходимо у Яремче.

    (Женецьке лісництво)
     Еколого-пізнавальна стежка ”Женець – Гук” пролягає по основній дорозі лісогосподарського та протипожежного значення, вздовж річки Женець. Довжина маршруту –  4800 м.
     Починається маршрут біля контори  Женецького лісництва на висоті 800м н.р.м. Санатории Трускавца
     Від центральної автодороги, перейшовши через підвісну кладку та залізничний переїзд, потрапляємо в садибу Женецького лісництва. В цьому місці  починаються ще два туристичні маршрути: ”Женець – Хом’як” та “Женець – Явірник”. Неподалік є два джерела з чистою холодною  водою й  альтанка, з якої відкривається панорама на присілок с. Микуличина – Підліснів. Санаторий Весна Трускавец
     На віддалі 200 м від маршруту з лівої сторони знаходиться ставок, а з правої сторони, за містком, розташована зона відпочинку “Женець”. На віддалі 1000 м від  дерев’яної кашиці на р. Женець гомонить невеличкий водоспад висота 1,5 м. За  ним, на беріжку – мальовнича галявина, де можна відпочити, (називають її “Жидівське поле”). Тут панує типова флора гірських лук. Серед зеленого килиму яскравими плямами виділяються волошка карпатська, арніка гірська, зозулинець плямистий, траунштейнера куляста.
     По дорозі до водоспаду можливі зустрічі з лисицею, білкою карпатською. Серед плазунів зустрічається гадюка звичайна, а із земноводних – саламандра плямиста. Санатории Трускавца
За перехідним мостиком видніються дві садиби місцевих мешканців. Поряд – метеопост Женецького лісництва. Лісова дорога закінчується, і по стежці  до кінцевої  точки маршруту – водоспаду – залишилося 30 м.
      Водоспад Гук знаходиться на висоті 900 м н.р.м., утворився в післявоєнні роки  в результаті повені.  Вода вільно падає з гори біля 15 м. Місцеві жителі назвали водоспад Гук через Санаторий Весна Трускавец шум, гул, який доноситься від нього.
     Завдяки постійному зволоженню та бризкам  водоспаду, рослинність тут буйна і різноманітна. Широкі округлі листки розкинула кремена біла. Біля води можна побачити незабудку болотну, смілку білу, калюжницю болотну, гравілат  міський, герань Санатории Трускавца Робертова і білозір болотний.
     Маршрут промаркований, колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – голуба смуга.

Східні Бескиди - це частина гірського масиву Бескиди (поділяється на східні та західні), що лежить у Східних Карпатах. Масив Бескиди знаходиться на території одразу чотирьох держав Санаторий Весна Трускавец (України, Польщі, Чехії і Словаччини) між долинами рік Мізунки та Морави. Максимальна висота масиву - 1725 метрів над рівнем моря (гора Баб'я Ґура, кордон Польщі та Словаччини). Найвища ж вершина Східних Бескидів - гора Магура висотою 1362 м. Вершини в Східних Бескидах округлі, з пологими схилами. Це зумовлено тим, що тутешні гори складаються в основному санатории Трускавца з вапняків та пісковиків, які легко піддаються впливу кліматичних чинників.
     Щороку Східні Бескиди відвідує багато туристив. Сюди приїжджають прихильники як спокійного відпочинку у комфортних туристичних містечках (Трускавець, Східниця), Санатории Трускавца так і любителі активного відпочинку. Добре відомі фортеця Тустань та Скелі Довбуша також знаходяться у Східних бескидах, а ще Національний природний парк "Сколівські бескиди", Надсянський регіональний ландшафтний парк, Поляницький регіональний ландшафтний парк, ландшафтний заказник Бердо. Крім того, саме тут беруть  Санаторий Весна Трускавец свій початок такі річки як Дністер, Стрий та Опір.
    Східні Бескиди поділяються на: Сколівські Бескиди, Верхньодністровські Бескиди, Верховинський Вододільний хребет та Стрийсько-Сянську Верховину.
      Сколівські Бескиди

Чивчинські гори - гірський масив в Українських Карпатах. Географічно Чивчини знаходяться у Верховинському районі Івано-Франківської області, частково у Чернівецькій області і є північно-східним продовженням масиву Мармароси. Вершини головного хребта виконують роль Санаторий Весна Трускавец українсько-румунського кордону. Протяжність хребта в межах України становить 62 кілометри (загалом від гори Стіг до гори Крецела (1853 м.) вже на території Румунії 67 кілометрів). Вершини оточені долинами річок Васер і Рускова на південному заході і долиною більш відомої річки - Чорний черемош на північному сході. Найвища тутешня вершина - гора Чивчин висотою 1769 м. над рівнем моря.санаторий Алмаз Чивчини складаються з кристалічних порід,мармуру, гнейсу та пісковиків. Переважаючі форми рельєфу скелясті, місцями трапляються і льодовикові. На самій горі Чивчин трапляються виходи на поверхню порфіритів, що є найдавнішими породами вулканічного походження. Завдяки своїй значній віддаленості від великих населених пунктів, безпосередній близькості державного кордону в цих горах залишаються незаймані букові та ялинові ліси, які покривають гори до висот 1300 - 1500 метрів відповідно. Вище знаходиться пояс криволісся та субальпійських луків. Тутешні гори є практично не заселені людьми.

     В румунській літературі Чивчинські гори і Мармароси розглядають як один масив. Зрештою, з геологічної точки зору Чивчини і є частиною масиву Мармароси. Головний хребет розгалужується численними відрогами: Регєска Велика, хребет Руський Діл, відріг Керничого, відріг Боршутина, хребет Прелучний, хребет Добринь, відріг В.Будичевської - Чурюс, хребет Чивчин, хребет Альбін, хребет Лостунь, хребет Баласинів в верхів"ях Лостуня, хребет Ротундул. І наршті від гори Палениця (1750 м.) відходить хребет, що сполучає Чивчинські гори з Гринявськими.

     Значну частину рельєфу чивчинів займають полонини, які Санатории Трускавца мають значну протяжність (довші полонини в межах Українських Карпат є тільки в Гринявських горах). Доречі, гора Палениця (полонина Палениця) вважається найвищим плоскогір'ям в Україні. Південна частина хребта санаторий Алмаз є стрімкою, а північна навпаки - полога. Верхів'я хребта від гори Коман до гори Крецела вкриті важкопрохідним густим жерепом - це неодмінно ще одна причина "відчуженості" цих гір. Для Чивчинів є характерні скали-останці, або як їх ще називають "баби" висотою до 10-ти метрів.

     Для походу по Чивчинських горах найзручнішим пунктом виходу є село Верховинського районі Івано-Франківської області - Буркут (900 м над рівнем моря), а на північну частину - село Шибене (857 м над рівнем моря).

Буркут - є найдавнішою польською санаторий Алмаз бальнеологічною здравницею. Часи розквіту курорт Буркут переживав протягом 20-х років ХІХ ст. Тоді там було збудовано більше 15 вілл. Але у 1848 році під час придушення революційних заворушень курорт був зруйнований австрійським військом. Наступною перепоною розвитку курорту стала Перша світова війна. А зараз це просто маленьке сильновіддалене село високо в горах.

     З Чивчинів відкриваються прекрасні краєвиди як в українську, та і в Румунську сторони. Особливо цікавить всласне ромунська сторона, там знаходяться піки, що значно перевищують Українську Чорногору. З гори Гнітеса відкривається чудова панорама на роднянські Альпи до яких всього 25 кілометрів по прямій. Санатории Трускавца В сторону заходу-південного заходу бере початок пасмо Родни. Це спочатку гора Санаторий Весна Трускавец Мунчель (1703 м над рівнем моря), далі гора Магура (1602 м), а потім... гора Великий Петрос (2305 м над рівнем моря!!!). Трохи вгиб видніється гора Репедя (2077 м), Пусдрелору (2199 м), гора Галатулуй (2057 м). З Гнітеси Роднянські Альпи повністю не видно, їх віддалену частину закриває гора Крецела (1851 м). На схилах цієї гори бере початок ріка Білий Черемош. Лівіше від Крецели видніються гора Інеул (2280 м), гора Верфу Росул (2225 м), гора Прелучілє Гагі (1851 м), Деалуль Косорбіі (1594 м) і гора Онулюй (1932 м над рівнем моря). Думаю Ви здогадались, що тут є на що пидивитися...

     Крім вличних гір тут варто звернути увагу санаторий Алмаз на групу скель "Камінь Мокриню", яка складається з вапняків

Мармароси – гірський масив, розділений державним кордоном на дві частини: північна лежить на території України, а решта належить Румунії. Мабуть, саме це й вабить сюди туристів – санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) можливість із вершини подивитися на сусідню Європу чи просто пройтися границею поміж двох держав. Крім того, цей масив надто відрізняється від решти українських Карпат, що теж є немалою принадою. Хай там як, та охочих відвідати Мармароси щороку стає все більше, що перетворює цей край із маловідомої місцевості санаторий Алмаз на досить популярний туристичний об’єкт.
Рельєф масиву Мармароси

Гуцульські Альпи, як ще називають цю місцевість, Санатории Трускавца недарма отримали таку назву. Рельєф масиву дуже неоднорідний, для нього характерні значні перепади висот, що подекуди становлять більше 1000 м, глибокі річкові долини та гострі хребти. На найвищих вершинах Мармаросів досить багато стрімких скель, урвищ та обривів. Усе це пояснюється заляганням великого льодовика, сходження якого зумовило різке розчленування поверхні та вихід на поверхню кристалічних порід. Зледеніння спричинило й неоднаковість схилів вершин: південні – пологі, а північні – стрімкі й небезпечні. Взимку цей масив має дуже незвичний, як для українських Карпат, вигляд: численні скелі, не повністю вкриті снігом, надають схожості цим горам із європейськими Альпами.Санатории Трускавца
Найвища вершина Мармаросів – гора Фаркеу в Румунії, висотою 1961 м. У Рахівських горах (ще одна назва української частини масиву) найвищим є Піп Іван Мармароський, 1936 м. Ця чотириголова вершина є немовби мовчазним сторожем на кордоні двох держав, щороку стає все популярнішою серед туристів. Кордон проходить самою верхівкою гори, позначений бетонними стовпчиками.
Місцями тут трапляються родовища мармуру, напрочуд красиві на вигляд, які, очевидно, і дали назву цьому краю.
Маршрути Мармаросами

Основним туристичним маршрутом масиву Мармароси є шлях вздовж державного кордону. Практично завжди обов’язковим пунктом мандрівки є Піп Іван Мармароський – вершина є ключовим санаторий Алмаз об’єктом місцевості. Найчастіше свою подорож туристи починають із села Ділове та рухаються вздовж потоку Білий, через деякий час виходять на полонину Лисичу, а з неї – на саму вершину. Пройшовши гору, спускаються з хребта і далі продовжують мандрівку дорогою, вздовж якої тягнеться кордон України. Дорога веде спочатку до вершин Межипотоки, Міка-Маре, Стіг, Вихід і далі – до Чорногорки, до Попа Івана. Іноді цей маршрут проходять у зворотному напрямку. Ще рідше вихідним пунктом подорожі є село Богдан – Санатории Трускавца у цьому випадку дорога спершу тягнеться санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) селом, потім попри потік Квасний, далі виходять на полонину Квасну, потім Лисичу, і з неї на Піп Іван Мармароський.
Цікавим і в той же час небезпечним об’єктом Мармаросів є урочище Скелі Смерті, що поблизу вершини Міка-Маре. Ця місцевість здавна приваблювала відчайдухів: колись – шукачів едельвейсу, а тепер – скелелазів. Проте ці скелі є дуже небезпечними – за останні півстоліття тут загинуло близько 40 людей. Незважаючи на це, популярність скель не зменшується.
Дозвіл на похід в Мармароси Санатории Трускавца

Мармароси охороняє статус прикордонної території, що зумовлює необхідність завчасно потурбуватися про дозвіл на проходження цією місцевістю. Для отримання дозволу прикордонних служб необхідно наперед (за тиждень або 10 днів) подати заяву із паспортними даними всіх учасників походу, запланованим часом та маршрутом походу. За останніми даними, дозвіл на похід Мармаросами та перебування в прикордонній зоні можна отримати лише при наявності в групі GPS-навігатора, карт та точно запланованого маршруту. Також знадобиться перепустка в Карпатський санаторий Алмаз біосферний заповідник, на території якого розташовані Мармароси. Перепустку можна отримати на місці.