Как жестока любовь,
В серце ножик направит.
Ти сказала - не тронь,
Я подумал - ударит?

Стало все безразличным,
Чувства смыло дождем.
Все темно. Стало пусто -
Больше нет нас вдвоем.

Для меня оборвалось,
Для тебя... Ты забила.
Ножик в серце застрял,
Ты другого любила...

Він любив лише раз
Він хотів раз любити...
Скалки тріснутих ваз
Серце можуть пробити

В'яне квітка сумна,
Не дано їй відчути,
Що вона вже одна,
Що її вже не чути...

Поцілунок палкий,
Ніжні доторки рук,
Тихий погляд німий...
На плечах - чорний крук.

І, злетівши з плеча
(Він не вірив - це сталось)
Ніби помах меча -
Два життя обірвались...

Біль в очах, мов вогонь
Ваза впала, розбилась.
Сум холодних долонь
Серце більше не билось.

Він кричав, мов дитя,
Він хотів бути з нею.
Навкруг шиї, буття
Обвивалось змією

Він утратив любов
І життя не вернути,
В скроню вдарила кров -
Він пізнав смак отрути.

Впавши поряд, притис
Її руку до себе...
Ніби місячний бриз,
Він полинув до неба.

Вічна сутність тих фраз
За які варто жити...
Він любив лише раз
Він хотів раз любити...

Серед темних дерев
В світлі гострих рапір,
Полював на любов
Одинокий вампір.

До будинку дійшов,
Крізь вікно заглянув -
В блиску місячних барв
Він кохання відчув.

Але враз відступив...
Його образ сумний
З німим болем в очах,
Став безумний, страшний.

Як хотілось підбігти -
Розтрощити вікно.
Як хотілося пити
Її кров, мов вино!

Він від неї п'янів,
Відчував її запах,
Той, що серце тримав
У смарагдових лапах...

Загорілося небо
Червоним рубіном...
Він тікав глибше в ліс,
Не хотів бути звіром.

Він дерева кидав,
Мов би вирване серце.
І кохання жбурнув
У прозоре озерце.

День настане новий,
Зійде сяйвом додолу,
Спадуть сутінки з гір
І вампір піде в школу.

Там зустріне її...
В серці виросте знов,
Заборонений плід,
Той, що зветься любов.
[309x448]

І навіть серед тисячі очей,
Позбавлених живого блиску,
У світлі чистих, місячних ночей,
Ловлю твій погляд, ніби вітер - іскри.

Впаде легким серпанком на волосся,
Спокійний, лагідний світанок.
Краси твоєї сонце напилося,
Щоб породити непорочний ранок.

Зійде роса краплинами кришталю,
В них віднайдеш ти легіон зірок.
Вони огорнуть твої ніжки шалю,
Сплетуть довкола чарівний вінок.

Я створюю яскравий візерунок,
(На небі серцем, пишучи ім’я)
Твоя любов - немов солодкий трунок…
І трунок той тепер - моє життя!
[600x450]

Здравствуйте) Я точно не знаю что нужно писать в этом дневнике, просто создал его что бы вывесить свои стихи)
[525x700]