
ЧАЙ ДЛЯ ВOЛOС
1 ст. лoжку зеленoгo чая заливаем 2-я стаканами кипятка и oставляем на 30 минут настаиваться. Пoсле этoгo прoцеживаем чай и oпoласкиваем им чистые вoлoсы. Смывать не надo. Кoндициoнер для вoлoс из зеленoгo чая придаст мягкoсть, шелкoвистoсть и блеск.
Чай oт выпадения вoлoс
Крепкий настoй чая втираем в кoрни вoлoс каждый вечер, в течение 10 дней. Этoт рецепт не тoлькo предoтвратит выпадение вoлoс, нo еще и будет стимулирoвать их рoст.
Oпoласкиватель для жирных вoлoс из чая
Еще oдин замечательный чайный рецепт пoмoжет нoрмализoвать рабoту сальных желез:
1 стакан крепкoгo чернoгo чая смешиваем с 1 стаканoм настoя кoры дуба. Этoй смесью oпoласкиваем чистые вoлoсы, нo не смываем. Этoт рецепт пoдoйдет тем, у кoгo темные вoлoсы, так как oни мoгут немнoгo oкраситься.
Чай – oтличнoе средствo для укладки вoлoс
2 ст. лoжки чернoгo чая заливаем 1 стаканoм кипятка. Гoтoвoй прoцеженнoй смесью смачиваем вoлoсы перед тем как накрутить бигуди, или перед укладкoй вoлoс, и тoгда прическа будет держаться гoраздo дoльше.



Рамочка від Наталя_Івушка



![]()
Говорят, будто уходя, многие жалеют о том, что мало путешествовали, много работали, и недостаточно любили… Не знаю… может быть… |
|
.

Стильно и утонченно! Вязаный спицами пуловер для женщин полностью соответствует правилам модной элегантности сезона 2016 года.


Не знаете, чем развлечь ребенка, пока он дома? Станьте на время учеными! Научные эксперименты - это полезно и очень увлекательно. Всё необходимое для демонстрации эффектных химических реакций и физических явлений найдётся в любом доме. В ваших руках самые простые предметы обретут волшебные свойства, а сами вы станете настоящим супергероем в глазах ребёнка.
Мы сделали для вас подборку интересных научных экспериментов, которые удивят не только ребенка, но и вас.
Домашний шампунь для волос не имеет в своем составе вредных химических компонентов, абсолютно безопасен и полезен для здоровья волос. При применении натурального шампуня голову нужно мыть только теплой водой. После смачивания волос нужно нанести шампунь и втирать его в корни волос.
Нас мало чем можно удивить: мы видели яблони в цвету и гуляли по грядкам на даче. А знаете ли вы, как растет рис, бывают ли у хурмы цветы, правда ли, что цикорий растет на каждому шагу, и что общего у артишока с чертополохом?
![]()


[750x]«Є. Вжещ передусім художник України. Знає її і любить,» – писав польський критик Генріх Пйонтковський. А ми ж про художника майже нічого не знаємо, навіть дня та місця народження; портрета не маємо. Знаємо, що прийшов у світ Євген 1853 року на Київщині у родинному маєтку знаних шляхтичів Вжещів. Отримав напівукраїнське-напівпольське домашнє виховання, найсильнішими були враження про польське повстання 1863 р. Гарненький сонячний хлопчик мав слабке здоров’я, але міцний оптимізм; любив малювати красиві речі (річку, хатинки, квіти). Освіту Євген Вжещ здобував у житомирській гімназії, після чого переїхав до Києва, де працював бухгалтером у банку. З 23 років на дозвіллі Євген відвідував художню школу М. Мурашка (1876-1880). Цю школу утримував меценат, колекціонер Іван Терещенко, який цінував талант Євгена. У 1883 р. Вжещ послав до варшавської «Захенти» пейзаж «Дніпро», де його прихильно відзначили, після чого почав експонуватися на київських виставках. У 1885—1888 рр. брав участь у виставках передвижників і Товариства південноросійських художників. За допомогою Терещенка (той писав про Євгена Івану Шишкіну) Вжещ із картиною «Осінь» брав участь у XIII пересувній виставці. Полотно «Осінь» (1886) придбав Павло Третьяков. У 1884 р. Вжещ поступив до Петербурзької Імператорської академії мистецтв. Хворобливий від природи, він через рік перервав навчання. Рік студіював у Парижі. Після цього Євген Вжещ був слухачем Мюнхенської королівської академії мистецтв, але дипломованим художником не став. Сам художник писав: «…я не вчився ніколи малярства! Не закінчив жодної школи, жодної академії. Моя школа і моя академія — це натура, ця наша широка, буйна українська природа!.. Щоправда, я заглянув до Петербурга, покрутився коротко в Парижі, зазирнув до Мюнхена, але докладних довготривалих студій ніколи не здійснював […] будь-яка школа стоїть на заваді здібностям, якщо вони вроджені, і затирає творчу індивідуальність […] Мій жанр — це пейзажі, не ті сумні, похмурі і плачливі, але веселі, опромінені, бо я в природі шукаю цих зблисків і світла, і лише в усміху бачу красу і бальзам для душі. Тож мої поля і луги завжди залиті сонцем і цвітами замаєні, мої українські хати хоча може нахилені, але про жодну драму не сповіщують, — радше про щасливість дочасного життя!»… Євген Ксаверійович разом із дружиною Оленою (Геленою) Миколаївною поселився в Києві на Бесарабському майдані у власному будинку (Бесарабка, № 9). Вжещ писав: «Але я Київ люблю, бо я з роду і за духом є українець. Щороку здійснюю мандрівки десь у світ, на цей раз вперше поїду до Риму і Неаполя, але без наших степів і наших польових квітів я не міг би жити, ані відпочивати. Поза малярством […] маю в Києві школу…» Він не раз виїздив на лікування до Італії, де вдосконалював знання мистецтва, збагачував фах. Знайшов Євген і однодумця художника Яна Станіславського, який частенько приїздив з дружиною до Києва до брата (брат-лікар жив на Велико-Житомирській). Разом вони здійснювали пленери. [750x]Є. Вжещ. Пейзаж із човном. ![]() |
Специальный выпуск журнала "Woolly Hugs" - "Maschenwelt" представляет коллекцию проектов для рукодельниц. Журнал посвящён вязанию крючком и спицами изделий для женщин из пряжи Woolly Hugs.
Бабушка из Японии, по имени Канэ Танака, самый пожилой человек в мире, ей 117 лет и 93 дня



