Прослушать или скачать Garou Le Gitan бесплатно на Простоплеер
Мустафа Кихани (Mostafa Keyhani) современный иранский художник, родился в Тегеране, в 1954 году. Во время учебы в средней школе, его интерес к рисованию не остался без внимания. Один из его учителей, сделал так, чтобы Мустафа не забросил свое увлечение и продолжил развивать свой художественный талант.
В результате г-н Кихани стал профессиональным художником, посвятившим себя живописи.
Мустафа Кихани получил образование в университетах Тегерана и Дюссельдорфа, после окончания которых получил дипломы в биологии и анатомии. Завершив учебу, он провел семь лет, путешествуя по Германии и Франции, посещая музеи, семинары и все время развивая свою технику и стиль. В конце концов он стал гражданином Канады, он живет до сих пор.
Иранский художник. Mostafa Keyhani
Благодаря методу патинирования, Ольга Фрейман и Дмитрий Ермаков состарили поверхность линкрусты и получили таким образом эффектное покрытие на стене.
[показать]
Базовый цвет линкрусты серебряный. С помощью валика поверхность покрывается густым слоем алкидной эмали, чтобы прокрасились все фактурные элементы.
[показать]
Когда базовая краска высохнет, можно приступать к декору линкрусты. Для этого в лотке золотая алкидная эмаль с патиной смешивается в пропорции один к одному. При этом превращать их в однородную массу не надо.
[показать]
Толстой кистью и сначала делается несколько проб. Наносить состав на стену следует легкими горизонтальными движениями (перпендикулярно направлению фактурных линий). Таким способом патина попадет только на рельефные выступы линкрусты. В результате получится красивое декоративное покрытие, в котором будут сочетаться несколько цветов.
[показать] В завершение линкруста покрывается лаком, чтобы закрепить патину на поверхности
источник
http://www.peredelka.tv
Серия сообщений "стены":
Часть 1 - ДЕКОРАТИВКА СТЕН с очень подробным экскурсом по техникам
Часть 2 - Рисуем на стене,часть 1
...
Часть 28 - Как покрасить молдинг?
Часть 29 - Объемный рисунок для стен
Часть 30 - Патинирование линкрустных обоев. МК.
Часть 31 - Что такое линкруст
Часть 32 - Роспись стен своими руками
...
Часть 34 - Серия рельефных работ из декоративной штукатурки.
Часть 35 - Картинки на полу под стеклом
Часть 36 - Секреты мастерства. Работа с декоративными штукатурками.
Серия сообщений "ВИДЕО О ДИЗАЙНЕ ИНТЕРЬЕРА":
Часть 1 - Правила дизайна
Часть 2 -
[236x148]
[700x436]
[700x525]
[570x456]
[236x315]
[236x306]
[470x635]
[236x276]
[570x394]
[236x314] А теперь попробуем имитировать агат. Разные МК
Вот нашла на сайте Миссис Полли Роджерс очередную ее работу. Не знаю как вам, но мне очень понравилось. Никогда бы не поняла увидев, что это не металл, а бумага..
Да конечно придется потрудиться с покраской, очень много цветов намешано, но это того стоит...красиво!
Давайте расширим свой кругозор по декорированию предметов. Просмотр оригинальных идей всегда подталкивает нас на новый взгляд на обычные вещи. Приятного Вам просмотра :)
1.
[600x467]
2.
[541x700]
3.
[600x630]
Лебедь из шины
[показать]
[показать]Российский гончар Михаил Садовников превратил своё ремесло в завораживающее искусство.
Хай це звучить грубо, але донбасців, які приїжджають у Галичину, я вважаю не біженцями - а втікачами.
До нас утікають ті, хто останні 10 років тотально підтримували Януковича.
А я запитую: від кого біжите? Від своєї відповідальності за діяння своєї Партії регіонів? Від тих, кого ви своїм стадним голосуванням утримували біля корита?
І чи є гарантії, що поки донбаські жінки й діти обживаються на Галичині – їхні чоловіки не стріляють в українських хлопців?
Ворог прийшов до твоєї оселі, а ти замість того, аби з ним боротися, втікаєш на Галичину – і ще при цьому вимагаєш, аби галичани замість тебе ризикували життям, виганяючи твого кривдника.
Ну ви мене вибачте…Біженці чи втікачі з Донбасу?
Давайте подумаємо разом, хто вони: біженці – чи звичайнісінькі втікачі?Одна справа – коли зі Східної України на Західну приїжджають жінки з дітьми. А інша справа – коли "біженцями" є здорові двометрові бугаї, яким би лише футбол із пивом подивитись.
І виникає запитання: з якої радості наші хлопці повинні їхати за тисячу кілометрів боронити Донбас від ворога і помирати там – тоді як їхні мужики долають ті самі тисячу кілометрів у зворотньому напрямку?
Тому на запитання, сформульоване в першому реченні цього тексту, я відповідаю прямо: це – втікачі. Почнімо з того, що Женевська Конвенція про статус біженців (1951 р.) чітко говорить, що біженцем є той, хто змушений залишити межі своєї КРАЇНИ (!) через обгрунтовані побоювання за своє життя та безпеку.
Біженці з анексованого Криму – це справді біженці, оскільки вони формально полишили іншу країну (Росію). А от біженці усередині унітарної країни – це щось нове. Тому я відмовляюся називати біженцями моїх співвітчизників із Донбасу.
Вони в кращому випадку – переселенці, які вимушено міняють регіон проживання на кращий та комфортніший для себе. В гіршому випадку вони – втікачі. Різниця між переселенцями та втікачами очевидна.
Переселенці змінюють місце проживання в намірах знайти кращу долю.А втікачі знімають із себе відповідальність і претендують на статус жертви.
Я вважаю донбасців утікачами. З багатьма із них я спілкувався особисто і можу заявити, що в їх особі Галичина дає прихисток вірним виборцям Партії регіонів (за поодинокими винятками).
Звісно, я щиро співчуваю кожному, хто змушений полишити свою рідну домівку. Безумовно, це трагедія, і не кожному дано зрозуміти всю її глибину.Однак у цьому й полягає проблема з донбаськими утікачами. Вони залишають ворогові свою домівку і втікають – замість того, аби захищати її з усіх сил. Це – ганебно! Ворог прийшов до твоєї оселі, а ти замість того, аби з ним боротися, втікаєш стрімголов – і ще при цьому вимагаєш, аби твої сусіди за тисячу кілометрів мчали на допомогу і замість тебе ризикували життям, виганяючи твого кривдника.
Ну ви мене вибачте…
І тому я рішуче підтримую рішення мерії галицького міста Дрогобич, яка відмовилася приймати здорових чоловіків із Донбасу.Наполягаю на тому, аби всі міста Західної України прийняли аналогічне рішення.
Жінок і дітей – без сумніву, приймаємо і забезпечуємо всім необхідним. А от донбаські мужики нехай записуються у Нацгвардію чи зголошуються добровольцями – і в зону АТО.
Хай виганяють зі своєї землі усіляку нечисть, аби повернути своїх дружин та діточок додому, на очищену територію.
Настав час чітко сказати всім чоловікам Донбасу: це несправедливо, коли чоловіки з усієї країни воюють за Донбас ЗАМІСТЬ вас, а не РАЗОМ із вами.
Остап Дроздов, ведучий програми "Прямим текстом"
Может быть вы и знаете рецепт, но все же напишу.. кто не в курсе - о-о-очень рекомендую попробовать...
[700x525]
[540x700]
[441x700]
[700x683]
[636x700]

|
http://www.snob.ru/profile/5134/blog/72731
Я переживаю за события на Украине. Но гораздо сильнее я переживаю по поводу того, что творится в этой связи у нас. Не покидает ощущение того, что наша власть полагает: страна, народ — это те, кто им управляет. Однако если правитель не слышит своего народа и при этом насилует его, народ его сметает. Так что на Украине произошла самая типичная революция, и при всей моей нелюбви к революциям я не могу назвать ее несправедливой. И теперь можно сколько угодно хлопать крыльями, называть восставших граждан «коричневой чумой» — выглядит это омерзительно. Такой разнузданной пропаганды и такого количества вранья я не припомню с лучших брежневских времен. Да и то не сравнить: возможностей тогда было меньше. Ребята, вы чего добиваетесь? Создания общественного мнения для ввода войск на территорию суверенного государства? Оттяпать Крым? ЦК КПСС, вводя войска в Чехословакию, с народом не советовался. И что, кроме того что обосрались на весь мир? Вот сегодня две страны вместо одной. И что, где первая, где вторая? Получили мы их любовь? Или что-то еще? А ведь уже удалось зазомбировать довольно большое количество идиотов и просто неучей с нестабильной психикой. Уже рвутся с оружием в руках спасать русскоязычное население — как бы оно к этому взывает. А они и поверили. Ребята в телевизоре, вы чего добиваетесь? Надолго рассорить два народа, живущих бок о бок? У вас получается. А чем это кончается, знаете? Войну с Украиной захотели? Так, как с Абхазией, не выйдет: ребята на Майдане уже закалились и знают, за что бьются, — за свою страну, за свою независимость. А мы за что? За Януковича? Ребята, зачем вы спрятали его в России? Честный человек не будет укрывать преступника и вора. А вор — будет. Зачем вы себя позорите перед человечеством? Я знаю, что вам наплевать, но все-таки? Конечно, на Украине наделали массу глупостей — с русским языком, со сносом памятников. Но такие глупости неизбежно сопровождают любую революцию — пружина разгибается в обратную сторону. А потом все встает на места — глупость не может длиться вечно. Ребята, нам с ними жить. По-прежнему по соседству. И желательно в дружбе. А как им жить, они решат сами. Или пострелять захотелось? Говорят, патриотизм укрепляет. Ненадолго.
[300x228]
Целебная мазь из хозяйственного мыла