Это цитата сообщения Konsimeon Оригинальное сообщение

Коты и кошки угрожают экономике России

Это цитата сообщения Sergey1958 Оригинальное сообщение

Фильм о детском труде в копанках Донбасса запретили

Украинская цензура в действии. Фильм эстонского режиссера Марьяны Каат "Шахта № 8", был запрещен к показу на фестивале документального кино в Киеве по инициативе украинского сопродюсера Елены Фетисовой. Фильм, снятый в 2008-2010 годах в городе Снежное Донецкой области, рассказывает о детском труде в нелегальных шахтах Донбасса. Главный герой киноленты - подросток из неблагополучной семьи, вынужденный идти в шахту, чтобы прокормить сестер.

Читать далее...

Это цитата сообщения Sergey1958 Оригинальное сообщение

Организатора зверства с Оксаной Макар полностью оправдали

[показать]Милиция продолжает уводить от уголовной ответственности юриста Управления культуры города Николаева, сына экс-председателя Еланецкой районной государственной администрации Максима Присяжнюка, прежде считавшегося главным организатором чудовищного тройного преступления против 19-летней Оксаны Макар. Вопреки ранее обнародованной информации об умысле с его стороны, парня делают жертвой обстоятельств. Он вообще и пальцем не касался девушки.

Читать далее...

первісного населення етноґрафічного Україноруського краю чи тюркських народів, консорцій й ханів?

Вічно дивує Шевченко. Неосягненно: як міг він за півстоліття до відкриття Києво-Трипільської цивілізації відчути її глибинніший дух!

Вчитаємося у «Саул»:
В непробудимому Китаї,
В Єгипті темному, у нас
І понад Індом і Єфратом
Свої ягнята і телята
У вольнім полі вольно пас
Чабан було в своєму раї.
У нас... Було...

Академік за дипломом та дійсним членством в елітарній інституції митців, Шевченко виплеснув на папір не лише згусток етноґенної інтуїції, а й зливок фундоментальних сходознань. Індоєвропейських вед.

Ми...

Рівночасні єгиптянам та шумерам (царство небесне обом преславним народам), китайцям (це етнонім початку першого тисячоліття по Христі), індійцям, або мешканцям Бгарату, як іменують свою країну вони самі... А ще вавилонянам та юдеям, про яких у «Саулі» йдеться далі.
далі:http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2342

http://russkiev.wordpress.com/

http://ethno-net.com/

Это цитата сообщения Капельдудкина Оригинальное сообщение

Україна: найбільша проблема Європи.

"...З огляду на унiкальне географiчне положення будь-яка серйозна спроба з боку України скинути понево­лювачiв i об'єднати свої чотири розмежованi частини в одну незалежну Українську державу неодмiнно викличе справжню панiку..."

Пiдсумовуючи, британський журналiст робить висновки:

„Українська нацiя - це реальнiсть, яка має пiд собою при­наймнi тисячу лiт автентичної iсторiї. Жоден народ не боровся так тяжко, як українцi, щоб утвердити свою незалежнiсть; українська земля наскрiзь просякнута кров'ю".

Думаєте, що це сказане вчора?

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/04/7/34771/

 

Это цитата сообщения herodot_10 Оригинальное сообщение

Ми - українці. Хор "Жайвір".

Серия сообщений "музыка":
Часть 1 - De Wolf.
Часть 2 - Александр Серов.
...
Часть 32 - Г.Гендель. Sarabanda.
Часть 33 - Верди. Реквием.
Часть 34 - Ми - українці. Хор "Жайвір".

Это цитата сообщения Бивис Оригинальное сообщение

Наши предки - скифы, сарматы, анты, славяне… испокон веков были убежденными вегетарианцами? » Rђadosvet

http://radosvet.net/13991-nashi-predki-skify-sarmaty-anty-slavyane-ispokon-vekov-byli-ubezhdennymi-vegetariancami.html

Боги русские не берут жертв людских, или животных. Только плоды, овощи, цветы и зёрна, молоко, Божественный напиток, на травах собранный мёд. Николижде живу птицу и не рыбу. И се варяги и э

Это цитата сообщения Людмила_Есипова Оригинальное сообщение

Древнее шумер

Одной из причин уничтожения Западом Югославии было необычайное археологическое богатство славянской земли. Ведь даже по русским летописям славяне в первое послепотопное время обитали рядом с Иллирией. С округи Дуная ведут появление славянских языков видные лингвисты, включая и нашего академика О.Н.Трубачева. Так выходит, что древние культуры этой округи оказываются важнейшими составляющими всемирной цивилизации.
1.
[500x364]


Так как Винча и близкие ей культуры приходятся на земли устойчивого обитания славян у Дуная, это важно для рассмотрения глубин памяти в сказании (исторической повести) о Словене и Русе (связана с событиями примерно середины 3 тыс. до н.э.). «Сто новгородских сел» (Вып.5)
По мнению авторитетного археолога, в истории Европы культура Винча имела значение, сравнимое только с ролью Древней Греции и ее воздействием на "варварский" мир. Сходство этих двух культурных феноменов заключалось в схеме освоения пространства (колонизация, торговля, путешествия, по не завоевание), а также в длительности и глубине воздействия.

С появлением культуры Винча в Европе, на Северных Балканах, происходит распад одной культуры или культурно-исторической общности линейно-ленточной керамики и исчезновение другой - Старчево- Криш.
В то же время сама Винча существует с середины V тыс. ю н.э. до середины IV тыс. до н. э. (по одним данным) или до первой четверти III тыс. до н. э. (по другим данным), параллельно с ее существованием возникает новая послевинчанская Европа как результат ее воздействия на культуры субстрата.
Это проявляется и в формировании от Дуная до округи Киева (здесь и находится Триполье) яркой трипольской культуры – с развитием крупных поселений, земледелия, ремесел.

Культура Винча, несмотря на ее выдающуюся древность по отношению к другим европейским неолитическим культурам того времени, была настолько передовой и цивилизованной, что может быть отнесена к культуре «Бронзового века». Местное население занималось земледелием, скотоводством, ткало одежду, выращивало зерновые и виноград. Но весьма любопытным, для археологов был откопанный в районе города Плочник (Сербия) металлургический цех с плавильной печью и инструментами.

Кроме того, уже шестом тысячелетии до нашей эры население культуры Винча имело письменность. Писали они «стилом» на глиняных табличках. Таким образом, они овладели письменностью почти на одно-два тысячелетия ранее шумер, и на три-четыре ранее греков.
тут ещё о быте:http://www.yarsk.ru/press/?i=100005631
3.
[500x217]

Археологи обнаружили каменное лицо идола из Приштины, датируемое пятым тысячелетием до нашей эры. Исследователи считают, что находка является одним из важнейших артефактов периода искусства каменного века.
2.
[366x420]




Трипольская культура – древняя культура, обнаруженная в 1897 археологом из Киева В.Хвойко. Название произошло от имени села Триполье около Киева, где и нашли первые останки древней культуры. После первых находок, которые поразили Хвойко, он писал императорской археологической комиссии о удивительных глиняных изделиях созданных неизвестной ранее цивилизацией. Многие ученные говорят, что история человечества начиналась в Шумере, но когда она там начиналась, в обнаруженном трипольском поселении уже всё было заброшено и заросло травой и это согласно официальной истории за 1500 лет до строительства Стоун Хеджа, за 1200 лет до возникновения шумерского письма, за 2800 лет до строительства египетских пирамид, за 3250 лет до Падение Трои, за 5300 лет до постройки китайской стены, за 5450 лет до возникновения Римской империи. Днестровское водохранилище скрывает огромный пласт Трипольской культуры. Возникает вопрос, а не специально ли это водохранилище было создано. Но вода не смогла стереть все следы, фото:



1.
[400x320] Читать далее...

Это цитата сообщения vados2384 Оригинальное сообщение

Новый инфракрасный атлас всего неба

Читать далее...

Это цитата сообщения Sergey1958 Оригинальное сообщение

Стрілецька пісня - Ой, видно село

Это цитата сообщения Не_руссссская Оригинальное сообщение

Украёнские веселунчики...

 

("Ты вливаешься в группу людей,

и вы вместе существуете, как один организм,

одно целое: думаете об одном и том же,

понимаете друг друга

с полувзгляда, полуслова, полудвижения..." )

                                         Катя Бодотько

 

Хам силён, как никогда... Вытекает лжи река...

В мутноватом дерьмеце можно спрятать лучше цель(?)

 

Верят, что мы не увидим, забоимся и не выйдем

Да, пока что не подпёрло... Вот, весна и огороды...

 

Но и скалки есть на кухне, поварёшки, сковородки, кухли

Что ж, мужчины-козаки! Характерность не с руки?..

 

Да оно ж  яйца боится! Здесь бы кУрам веселиться...

Обнесло себя забором, унитазом, Межигорьем

 

"Йолки" вдоль и поперёк. На венки видать сберёг...

И афганцу угрожает, чтоб вопросами не парил

 

Козломордые  у Раде униженьям нашим рады

Так доколе всем так жить?.. Что ж, не сможем мы решить?

 

Юльку с Юркой посадили. Все вопросики решили...

Наказали всех воров(?). Понастроили церков...

 

ХорошА жизнЯ настала... На Востоке срани места мало

И припёрлись в Киев-Град - на "покращення" лабать

 

Лень людЯм мозгами шевелить. А ведь здесь и внукам жить(?)..

То футбол, то выходной. То жену сводить в кино.

 

ЧеловЕки, да проснитесь! Украину не про@рите!

 

18.03.2012

 

 

 

 

 

 

 

eho-ua.com/2012/03/17/odess...skova.html

Ґ

• ҐАЯУСКАС БАЛІС
• ҐЕРЕТА ІГОР ПЕТРОВИЧ
А

• АЙРІКЯН ПАРУЙР АРШАВІРОВИЧ
• АКАГОШІ АЙРІС
• АЛЄКСЄЄВА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
• АЛЕКСЕЄВ МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
• АЛТУНЯН ГЕНРІХ ОВАНЕСОВИЧ
• АНАДЕНКО ФРЕД ПИЛИПОВИЧ
• АНДРУШКІВ СТЕПАН СЕМЕНОВИЧ
• АНДРУШКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
• АНТОНІВ МАРІЯ МИХАЙЛІВНА
• АНТОНІВ ОЛЕНА ТИМОФІЇВНА
• АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ
• АНТОНЮК ЗІНОВИЙ ПАВЛОВИЧ
• АПАНОВИЧ ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА
• АРСЕНИЧ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
Б

• БІЛОКІНЬ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
• БАБИЧ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
• БАДЗЬО ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
• БАНАЦЬКИЙ КИРИЛО ПАВЛОВИЧ
• БАРЛАДЯНУ-БИРЛАДНИК ВАСИЛЬ ВОЛОДИМИРОВИЧ
• БАРСУКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
• БЕРДНИК ОЛЕКСАНДР (ОЛЕСЬ) ПАВЛОВИЧ
• БЕРЕСЛАВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
• БОГОРАЗ ЛАРИСА ЙОСИПІВНА
• БОЙКО ПЕТРО ТОДОСЬОВИЧ
• БОРОЗНИЙ СТЕПАН ІВАНОВИЧ
• БРОВКО ІВАН БЕНЕДИКТОВИЧ
• БУЛАВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ
• БУЧКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ
В

• ВІВТАШ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
• ВІНС ГЕОРГІЙ ПЕТРОВИЧ
• ВІНС ПЕТРО ГЕОРГІЙОВИЧ
• ВІТІВ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
• ВАСИЛИК ПАВЛО ЯКИМОВИЧ
• ВЕЛИКАНОВА ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА
• ВИННИЧУК ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
• ВОДИНЮК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
• ВОЗНА (КУШНІР) ГАЛИНА ПЕТРІВНА
• ВОЗНЯК-ЛЕМИК ЛЮБА ЄВГЕНІВНА
• ВОЛИНЕЦЬ МИХТОДЬ ІВАНОВИЧ
• ВОЛОЩУК ГРИГОРІЙ ПАРФЕНОВИЧ
• ВОРОБЙОВ ОЛЕКСІЙ ГНАТОВИЧ
• ВУДКА ЮРІЙ АР"Є
Г

• ГІНЗБУРҐ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ
• ГІРНИК ОЛЕКСА МИКОЛАЙОВИЧ
• ГАЙОВИЙ ГРИГОРІЙ ТИТОВИЧ
• ГАСЮК ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
• ГАТАЛА МАР’ЯН ПЕТРОВИЧ
• ГЕВРИЧ ЯРОСЛАВ БОГДАНОВИЧ
• ГЕЙКО (МАТУСЕВИЧ) ОЛЬГА ДМИТРІВНА
• ГЕЛЬ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
• ГЕРИЛЮК-КУПЧИНСЬКИЙ ПЕТРО-ЙОСАФАТ ПЕТРОВИЧ
• ГЕРМАНЮК БОГДАН ВАСИЛЬОВИЧ
• ГЕРЧАК ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ
• ГЛУЗМАН СЕМЕН ФІШЕЛЕВИЧ
• ГНАТЮК ІВАН ФЕДОРОВИЧ
• ГОМЗА ЯРОСЛАВ ЮРІЙОВИЧ
• ГОНЧАР ІВАН НЕСТЕРОВИЧ
• ГОРБАЛЬ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
• ГОРБАЧУК ВАСИЛЬ ТИХОНОВИЧ
• ГОРДАСЕВИЧ ГАЛИНА ЛЕОНІДІВНА
• ГОРИНЬ БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ
• ГОРИНЬ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
• ГОРОХІВСЬКИЙ ЛЕВКО ФЕДОРОВИЧ (ЛЕОН ТЕОДОРОВИЧ)
• ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
• ГРАБЕЦЬ ЛЮБОМИР ОМЕЛЯНОВИЧ
• ГРИГОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯВТУХОВИЧ
• ГРИГОРЕНКО ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ
• ГРИНЬКІВ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ
• ГРИЦЯК ЄВГЕН СТЕПАНОВИЧ
• ГУБКА ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
• ГУК ЛІДІЯ ЛАРІОНІВНА
• ГУРДЗАН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
• ГУЦУЛ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
Д

• ДАСІВ КУЗЬМА АНДРІЙОВИЧ
• ДЕМИДІВ ДМИТРО ІЛЛІЧ
• ДЕМЧИШИН АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
• ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
• ДОВГАЛЮК БОРИС ПЕТРОВИЧ
• ДОЛІШНІЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
• ДОНИЧЕНКО ЄВГЕН ГРИГОРОВИЧ
• ДОЦЕНКО АНАТОЛІЙ
• ДРАҐОШ МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
• ДРАЧ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
• ДРОБАХА ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
• ДЯК МИХАЙЛО ДМИТРОВИЧ
З

• ЗІНКЕВИЧ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
• ЗІСЕЛЬС ЙОСИФ САМУЇЛОВИЧ
• ЗАВГОРОДНІЙ ОЛЕКСАНДР (ОЛЕСЬ) СЕРГІЙОВИЧ
• ЗАВОЙСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
• ЗАЛИВАХА ОПАНАС ІВАНОВИЧ
• ЗАТВАРСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
• ЗВАРИЧЕВСЬКА МИРОСЛАВА ВАСИЛІВНА
• ЗДОРОВИЙ АНАТОЛІЙ КУЗЬМОВИЧ
• ЗУБ ОЛЕКСІЙ ПОЛІКАРПОВИЧ
І

• ІВАЩЕНКО ДМИТРО ПОЛІКАРПОВИЧ
• ІЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
К

• КІЧАК ІГОР ЙОСИПОВИЧ
• КІШКІН ГЕННАДІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ
• КАВАЦІВ ЙОСАФАТ (ВАСИЛЬ) МИХАЙЛОВИЧ
• КАЛАПАЧ РОМАН СТЕПАНОВИЧ
• КАЛИНЕЦЬ ІГОР МИРОНОВИЧ
• КАЛИНИЧЕНКО ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
• КАМПОВ ПАВЛО ФЕДОРОВИЧ
• КАНАФ΄ЄВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
• КАНДИБА ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
• КАРАВАНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ ЙОСИПОВИЧ
• КАРАСЬ ЗИНОВІЙ СЕМЕНОВИЧ
• КВЕЦКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
• КИРИЧЕНКО СВІТЛАНА ТИХОНІВНА
• КЛЕБАНОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
• КЛИМЧАК БОГДАН СТЕПАНОВИЧ
• КОБИЛЕЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
• КОВАЛЕНКО ІВАН ЮХИМОВИЧ
• КОВАЛЕНКО НАДІЯ ДМИТРІВНА
• КОВАЛЬОВ СЕРГІЙ АДАМОВИЧ
• КОЛЯСКА ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
• КОНДРЮКОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
• КОНЕВИЧ ІВАН ЙОСИПОВИЧ
• КОНЦЕВИЧ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
• КОРОБАНЬ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
• КОРОЛЬЧУК ІВАН ІСИДОРОВИЧ
• КОРЯҐІН АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
• КОСТАВА МЕРАБ ІВАНОВИЧ
• КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
• КОХАН ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
• КОЦ МИКОЛА ГЕОРГІЙОВИЧ (ЮРІЙОВИЧ)
• КОЦЮБА ЛЕСЯ (ОЛЕКСАНДРА) ЙОСИПІВНА
• КОЦЮБИНСЬКА МИХАЙЛИНА ХОМІВНА
• КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧ
• КРАВЕЦЬ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
• КРАВЦІВ ІГОР ІВАНОВИЧ
• КРАВЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
• КРАСІВСЬКИЙ ЗІНОВІЙ МИХАЙЛОВИЧ
• КРИЦЬКИЙ ЕДУАРД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
• КУЗНЄЦОВА (САВЧУК) ЄВГЕНІЯ (ЇВГА) ФЕДОРІВНА
• КУЗЬМЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
• КУЗЮКІН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
• КУКСА ВІКТОР ІВАНОВИЧ
• КУЛИНИН ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
• КУЛЬЧИНСЬКИЙ МИКОЛА ГЕОРГІЙОВИЧ
• КУРИЛО ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
• КУЦЕНКО ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
• КУЧЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
Л

• ЛІСОВА (ГРИЦЕНКО) ВІРА ПАВЛІВНА
• ЛІСОВИЙ ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
• ЛЕВІН АРКАДІЙ ЗІНОВІЙОВИЧ
• ЛЕОНЮК ВОЛОДИМИР ГНАТОВИЧ
• ЛЕСІВ ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ
• ЛИСИЙ МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ
• ЛИТВИН ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
• ЛИТВИН МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ
• ЛИТВИН ЮРІЙ ТИМОНОВИЧ
• ЛИША РАЇСА САВЕЛІЇВНА
• ЛОХВИЦЬКА ЛАРИСА ЮРІЇВНА
• Читать далее...

АНТОНІВ МАРІЯ МИХАЙЛІВНА (нар. 8.04. 1932 р., с. Нежухів Стрийського району Львівської обл.) Репресована як вірна Слов’янської Церкви Святого Духа (“покутники”). Селянка, освіта 2 класи, заміжня, має 4 дітей. Після примусового приєднання в 1946 р. Української Греко-Католицької Церкви до Московського патріархату А. мусила ходити до польського костела і ревно молилася за Українську Церкву. Одного разу 1963 р. після молитви жінки з с. Нежухів сказали їй про появу Матері Божої з Ісусом на горі Середній у Прикарпатті. Почала ходити на гору Середню разом з мамою і надалі повיязала своє життя зі Слов’янською Церквою Святого Духа – покутництвом (від слова “покута”, “покутувати”), яка зародилося в Галичині на початку 50-х років. Покутники вважають, що 1958 р. останній праведний папа Пій XII був отруєний і з ним ера Риму скінчилася, почалася ера України, бо папа передав понтифікат на гору Середню в Підкарпатті втіленню живого Христа Емануїлу I (священик Михайло Солтис); тут має постати новий Рим, звідки розпочнеться оновлення і відродження християнства в чистоті та правді, носієм його для світу стане українська теократична держава; що друге пришестя Христа вже сталося; що вже на Землі через Матір Божу (її втіленням є сестра М.Солтиса Марія) записане, але ще не проголошене нове Євангеліє. А. працювала у військовій частині, а потім 15 р. на меблевій фабриці. Була обрана депутатом Стрийської міської ради. До речі, коли її висували кандидатом, то, йдучи на трибуну, вона молилася і не змогла нічого сказати, тільки белькотіла. Вибухнув сміх. Згодом прокурор сказав, що якби вона мала 10 класів освіти, то її судили б за те, що “обсміяла всю совєцьку власть”. Ставши покутницею, перестала виходити на роботу в церковні свята, за що її звільнили. Жила городництвом, збирала лікарські рослини, ягоди, продавала підсніжники, заробляла в людей. Покутники відмовилися від державної служби і роботи, здали паспорти, відмовилися від прізвищ. Відповідали так: “Покутник, вибраний Богом, наш Батько – Отець Небесний. Народився в домі Господньому на Святій Середнянській Ясній Горі”. Їх проганяли з Середнянської гори, били, скидали у воду, розвозили по далеких лісах і полях. На мамі А. було підпалили одяг. Святе для покутників джерело, де вони брали воду, зруйнували бульдозером, гору обнесли колючим дротом і оголосили “забороненою зоною”. Однак це не зупиняло вірних. А. саму і разом з іншими покутниками неодноразово з побиттям і образами затримувала міліція, їх тримали по кілька днів без їжі і води, затримували під арештом по місяцю – а вони лише дякували кривдникам. Коли їх виганяли з міліції, вони не виходили, кажучи: “Нам з Ісусом добре й тут”. Коли їх витягували за ворота, вони цілували міліціонерам ноги, “бо Господь об'явив, що не можна мати ненависті”. 1972 р. А. була затримана і попереджена працівниками міліції як така, що “не виконувала суспільно-корисну роботу і вела бродячий спосіб життя”. Одного разу А. пішла до 7-ї школи в м. Стрий і на сходах перехрестилася. Начальник міліції Городецький заарештував її на місяць. Директор школи поширював чутки, що А. має намір принести в жертву своїх дочок, чим настроїв проти неї все село. Скоро він сам захворів на рак і перед смертю приходив до А. каятися. Напередодні свого дня народження, 7.04.1973 р., А. знову пішла на гору Середню, де її затримали. 11.06.1973 р. народний суд Калуського р-ну Івано-Франківської обл. засудив А. за ч.1 ст.214 КК УРСР (“бродяжництво”) до позбавлення волі на 1 р. і 6 міс. у виправно-трудовій колонії загального режиму. Її також позбавили материнства. Чоловік А. на суді просив не ув'язнювати її, бо йому, інвалідові, тяжко з чотирма дітьми. Тоді його і маму А. вигнали з зали суду. Суддя пропонував А.: "Підпишися, що ти вже не будеш їздити в Середнє на Святу Гору, і ми тебе відпустимо, але ти будеш собі їздити”. Каралася в зоні УИН-74 в Одеській обл., де було багато віруючих, у тому числі покутниць (Марта Старинська, Мирося, Марія, сестри Стефанія і Настуня). Вони відверто говорили, що треба відмовлятися від Леніна, будувати церкви, тоді не потрібні будуть тюрми і міліція. Не носили табірного одягу з написаними прізвищами, було, що ходили голі. Не відвідували політзанять, не працювали на “диявольську державу”, ніде не ставили підпису, не ходили на виклики адміністрації. Було, що А. носили з карцеру до санчастини і назад. Начальниця табору Кущ навіть зверталася до властей, щоб не присилали в її “установу” покутниць: “Не досить того, що не працюють, та ще й на руках їх носити!” Тоді їх перестали судити. З проголошенням незалежності України покутники прийняли державні документи, прописку, пенсію. А. живе в м. Стрий Львівської обл. разом з сином Володимиром. Прихистили в себе покутника Семена СКАЛИЧА, який відбув тривале увיязнення. Бібліоґрафія Юрій Шухевич. Такі вони є, покутники // Газ. "Ратуша", Львів, 1992. – 30 квітня. Архів ХПГ: Інтервיю Семена Скалича та Марії Антонів 25.01. 2000 р. в м. Читать далее...

[700x525]

Організації Луганська Громадська ініціатива «Права справа» звернулася до прем`єр-міністра Росії з пропозицією встановити в Краснодарі пам`ятник історичному діячеві часів Громадянської війни Миколі Рябоволу.
М.Рябовол був українцем, кубанським козаком і тому встановлення пам`ятника йому «сприятиме відновленню історичної справедливості й підкреслить ту видатну роль українців у розвитку територій сучасного Краснодарського краю та нерозривний зв`язок цих територій із Україною».
«В Україні стало вже традицією встановлення пам`ятника російській імператриці та чиновникам за видатну роль у розвитку того чи іншого міста. Тому ухвалення рішення щодо встановлення пам`ятника М.Рябоволу в Краснодарі буде актом відновлення історичної справедливості по відношенню до українців, які хотіли бачити цей край у складі України», - сказано в листі відправленому до прем`єр-міністра Росії .
16 лютого 1918 року було проголошено Самостійну Кубанську народну республіку, до складу якої входили Кубанська область, Ставропольський край, Терек, Дагестан і Чорноморщина (Чорноморська губернія). Головою законодавчої ради було обрано М.Рябовола. Члени законодавчої ради під головуванням М.Рябовола підтримали ідею відділення Кубані від Росії. М.Рябовол вів переговори про приєднання Самостійної Кубанської народної республіки до Української держави, яка в 1918 році перебувала під управлінням гетьмана Павла Скоропадського.

23.02.2012
http://www.unaunso.org/article.php?id=2&subid=8&artid=2586&lang=ukr

Перевод с английского З. Цеденбал, А. Гиршон

“Древний путь. Белые облака” представляет жизнь и учение Гаутамы Будды.

Тик Нат Хан - буддийский монах, настоятель монастыря “Селение слив” - ав-тор более 75 книг, в том числе таких известных, как “Ключи Дзен”, “Цветение ло-тоса”, "Чудо осознания” и др.

Используя 24 Палийских и санскритских источника, Тик Нат Хан создал пре-красное литературное повествование, в котором сам стиль передает атмосферу учения. Книга читается на одном дыхании и будет, безусловно, интересна как для последователей буддизма, так и для всех, кто хотел бы узнать из “первых рук” об одном из величайших духовных учений в истории человечества.

Хотя книга описывает события 25 вековой давности, многие аспекты пока-жутся удивительно актуальными для современного человека, заинтересованного в поисках пути личностного и духовного развития.

© Thich Nhath Hanh, 1991

© Русский перевод, Фонд “Новое Поколение. XXI век”, Институт развития личности, 1996

Содержание:


Предисловие
Предисловие Джоакино Дифео

КНИГА ПЕРВАЯ
Просто прогулка
Уход за водяными буйволами
Охапка травы куша
Раненый лебедь
Кувшин молока
Под деревом сизигиум
Приз - белый слон
Драгоценное ожерелье
Путь сострадания
Будущий ребенок
Лунная флейта
Кантака
Начало духовной практики
Переправа через Ганг
Лесной аскет
Спала ли Ясодхара?
Лист дерева пиппала
Взошла утренняя звезда
Мандарин осознанности
Олень
Лотосовый пруд
Поворачивая колесо Дхармы
Нектар дхармы
Принятие прибежища
Величественные звуки музыки
Вода тоже поднимается вверх
Все дхармы в огне
Пальмовый лес
Взаимозависимое происхождение

КНИГА ВТОРАЯ
Бамбуковый лес
Я вернусь весной
Палец - это не луна
Красота, которая не увядает
Встреча
Рассвет
Клятва лотоса
Новая вера
О, счастье!
Ожидание рассвета
Покрывая землю золотом
Видел ли кто-нибудь мою мать?
Любовь - это понимание
Все слезы солоны
Элементы перестраиваются
Открывая дверь
Охапка листьев симсапа
Следуя Дхарме
Покрывая грязь соломой
Уроки Земли
Горсть отрубей
Сокровище озарения
Поля достоинств
Жить в настоящий момент
Жить в осознании

Операция “Анадырь” БОЕВОЙ СОСТАВ СТРАТЕГИЧЕСКИХ ЯДЕРНЫХ СИЛ США И СССР В ПЕРИОД КАРИБСКОГО КРИЗИСА После атомных ударов США по японским городам Хиросима и Нагасаки, в мире началась эра атомного противостояния, характеризующаяся угрозами супердержав применить такое оружие в локальных конфликтах. Когда в 1951–1953 гг. война в Корее приняла тяжёлый позиционный характер, президент США Г. Трумэн утвердил директиву Совета национальной безопасности NSC–100, которая определяла порядок поражения северокорейских целей ядерным оружием. Суэцкий кризис в 1956 году поставил уже Европу на грань атомной войны с Советским Союзом. Опасность применения в те годы ядерного оружия возникала также из–за событий в Венгрии и разделения Берлина. В начале 1960 годов, в связи с инцидентом с разведывательным самолётом США U–2, который был сбит 1 мая 1960 года под Свердловском, отношения между СССР и США были окончательно испорчены. Поэтому в Москве важное значение придавали президентским выборам в США. Были даже разработаны предложения, которые способствовали победе кандидата в президенты от Демократической партии Джона Кеннеди. Однако победа Джона Кеннеди не привела к улучшению двусторонних отношений, на которые рассчитывал Хрущёв Н.С. Новый президент США заявил о «ракетном отставании» США от СССР, что привело к новому витку гонки вооружений. Ради справедливости, приведём статистические данные по соотношению стратегических ядерных вооружений «переломных» лет (табл.4.1.1 и 4.1.2). Табл.4.1.1 Статистика гонки стратегических ядерных вооружений США и СССР в 1960–1965 гг. Годы Ядерные заряды Средства доставки США СССР США СССР 1960 3127 354 1559 138 1961 3110 432 1532 187 1962 3267 481 1652 235 1963 3612 589 1812 305 1964 4180 771 2012 425 1965 4251 829 1888 463 Табл.4.1.2 Статистика гонки стратегических ядерных вооружений Англии, Франции и Китая в 1960–1965 гг. Годы Ядерные заряды Средства доставки Англия Франция Китай Англия Франция Китай 1960 105 0 0 120 0 0 1961 163 0 0 120 0 0 1962 180 0 0 144 0 0 1963 207 0 0 144 0 0 1964 204 4 1 128 4 0 1965 199 32 2 88 32 2 В июле 1961 года президент США высказал готовность войной защитить американские интересы в Западном Берлине. В августе того же года кризис, связанный с возведением Берлинской стены, снова едва не привёл к ядерному столкновению между НАТО и Варшавским Договором. Главным мотивом, по которому США и СССР в начале 1960 годов допускали возможность применения ядерного оружия, было достижение политических целей. Выше уже говорилось об американской стратегии «Массированного воздействия», согласно которой США оставляли за собой право применить ядерное оружие в ходе любых конфликтов. В СССР в 1961 году на XXII съезде КПСС была принята Программа Коммунистической партии Советского Союза, согласно которой допускалось применение в войне ядерного оружия для поражения «всей системы капитализма». Данный мотив в разные годы принимал различные формы. Раскроем их, так как они помогут лучше понять природу ставки руководства США и СССР на ядерное оружие в период Карибского кризиса: - 1946 – 1956 гг. США – накопить число ядерных зарядов, достаточное для уничтожения СССР с учётом возможных потерь авиации от огня советской ПВО, СССР создать ядерное оружие и стратегические средства его доставки к цели; - 1957 – 1963 гг. США – дальнейшее наращивание числа зарядов и носителей с целью поражения ядерного оружия СССР и его населения, СССР достичь уровня, при котором возможно уничтожение США; - 1963 год. Объявление советской ядерной доктрины: если война случится, то она будет ядерной; - 1964 – 1970 гг. Наращивание зарядов и носителей для взаимного поражения ядерного оружия и территорий друг друга; - 1971 – 1985 гг. Выравнивание возможностей США и СССР во взаимном уничтожении друг друга в условиях упреждающих и ответных ударов. Таким образом, обе супердержавы придавали огромное значение развитию стратегического ядерного оружия. далее:http://43rd.ru/operaciya-anadyr-2