[700x541]поэзия архитектуры
SuperFamily Лучшие архитектурные решения со всего мира
[показать]
аудио Юрий Косаговский - УБОГОСТЬ архитектуры КОРОЛЕЙ * Film Muzeum Rondizm TV
АРХИТЕКТУРА КОРОЛЕЙ И ИМПЕРАТОРОВ
жуткое убожество сильных мира сего
=============================
все это чудовищно и отвратительно
[показать] - потому что все это наполнено страхом
перед войной и насилием
пропорции толщины и высоты дики
но вероятно оправданные страшными событиями
бесконечных войн на протяжении всей цивилизации
ужасное впечатление и от замков
построенных в обрывистых местах
- тоже бегство в невероятные высоты
и ограждение себя обрывами в которые
хотелось бы сталкивать подступившего врага...
я бы похвалил округлости башен по углам
как рациональные устремления к прочности
т.к. в таком случае площадь крепления заменяет
линию крепления и это в миллион раз прочнее
замки Дальневосточных императоров
тоже не очень убедительны:
- неимоверная заносчивость
в много-этажности и хрупкость устремлений
Чи повинні українці вибачатися за Другу світову і перед ким
[показать] |
Апологетом тотального покаяння українців перед сусідами останнім часом став відомий історик зі Львова Ярослав Грицак. Моральний рахунок землякам за Другу світову він виставляє у збірці статей «Страсті за націоналізмом: стара історія на новий лад» (К., 2011). Головний «гріх» українців та їхньої ударної сили УПА, за Грицаком, — це участь у польсько–українському конфлікті 1943 року на Волині. Причому ініціатором і винуватцем Волинської різанини однозначно називається українська сторона. Нібито «каталізатором був наказ керівництва ОУН–б...», який «навряд чи колись удасться знайти», «але наказ ОУН–б про початок антипольської акції мав існувати». Із тим же успіхом можна стверджувати, що Волинську різанину почала польська Армія крайова, посилаючись на наказ її керівництва, який «навряд чи колись удасться знайти»...
[показать]Ці написи — відомі як графіті — свідчать, що кияни XI-XIII ст. не були «праросіянами». «Найстаріша наша літературна мова не була живою українською мовою, оскільки це була мова церковнослов'янська, що прийшла до нас разом із християнством, — писав у своїй класичній праці «Філологія та погодінська гіпотеза» славіст Агатангел Кримський, — проте жива наша мова вдиралася в літературну церковнослов’янщину і змінювала потроху чужий правопис так, щоб він був легший для нашої людності», бо «переписувачі багато чого змінюють в правопису, вносячи риси власної вимови». Те саме відбувалося в сербів, болгар. Проаналізувавши писемні пам'ятки Київщини ХІ-ХІІ ст., дослідники знайшли в них численні риси саме українського живого мовлення.