Париж…. Летний июльский парижский вечер 18 числа 1964 года . Мари и Делано сидели за столиком прославленного парижского кафе на улице Ансьен-Комеди, которое считается одним из самых старых кафе мира, которое снизу доверху купалось в ароматах кофе, и было не просто кафе, а настоящей философской Меккой. Мари и Делано смотрели, не отрывая друг от друга, взгляда. Они очень долго ждали этой встречи. Они не искали этой встречи, они просто ее ждали и знали, что она обязательно произойдет. Они жили на соседних улицах, знали друг друга еще задолго до рождения и любили друг друга еще до того, как узнали. Наконец то они встретились. Они просто сели за один столик знаменитого кафе и сначала, ни проронив ни слова, начали проживать жизнь.
Делано нравилось все в Мари – от ее пестрого платочка, завязанного по моде, которая опережала свое время до огонька ее левого зрачка. Мари боготворила голос Делано, не смотря на то, что он еще не произнес не слова. Она знала наверняка, какими интонациями, цветами, полутонами он сейчас прозвучит. И вот он зазвучал. Мари от удовольствия сузила зрачки (имела такую способность) и немного приблизилась навстречу Делано. Делано дабы остановить мгновение начал рассказывать Мари, что это кафе в 1686 году открыл сицилиец Франческо Прокопио. Делано рассказал, что в свое время Вольтер выпивал в этом кафе по 40 чашек кофе в день, когда размышлял над своим «Кандида», что за аперитивом развивали свои революционные идеи Дантон, Марат и Робеспьер. Рассказал и о том, что Бомарше, когда ждал славы или полного провала провел в этом кафе бессонную ночь перед премьерой «Свадьба Фигаро». Еще много всего интересного рассказал Делано Мари. Так Делано рассказал, что каждое слово в этом мире не пришло ниоткуда, а имеет свой тайный смысл и объясняется теми невидимыми энергиями, которые, в частности, и привели их сюда. Мари же не проронила ни единого слова. Молчала она не от того, что ей нечего было сказать, просто она слушала своего любимого и боялась, что ее собственный голос может не дать ей сполна насладиться музыкой и поэзией слов Делано. Делано же говорил, смотрел на Мари и думал о том, что она не меняя ни места, ни позы, становится такой разной, что ему каждую минуту счастливиться, с наслаждением познавать и узнавать свою любимую.
Мари взяла в свои ладошки левую руку Делано и нежно поцеловала в самую серединку его ладошки… От поцелуя Делано проснулся…
… был летний июльский парижский вечер 2012 года в аэропорту Шарля де Голля… Маруся целовала руку любимого и произносила: «Родной, объявили регистрацию… нам пора, как ни жаль оставлять Париж…»
Это было их первое совместное путешествие… Маруся обещала любимому показать Париж… это был ее первый подарок любимому на день его рождения…
Пропал один из активистов предпринимательского протеста на Площади Независимости, глава правозащитной организации «Ассоциация защиты прав граждан Украины» Владимир Лесик
Об этом сообщили в Центральном штабе спасения украинского предпринимательства.здерто з "Фокуса" 24.12.2010 07.36 http://focus.ua/politics/162637
[680x650]
Бильдербергский клуб (группа, конференция) (англ. Bilderberg group) — неофициальная ежегодная конференция, состоящая примерно из 130 участников, большая часть которых являются влиятельными людьми в сферах политики, бизнеса или банковского дела. Вход на конференцию только по личным приглашениям.
от редактора * журнал не доска объявлений и желательно помещать материал с размышлениями или впечатлениями - послушав несколько вещей этой группы (т.к. междометие было ободрительное вроде у Славы Бондарь ВВ!!!!!!!!!!!! в комментариях)... - про Гагарина меня не успело тронуть - я искал еще чего-нибудь после 10 тактов… и вот нашел милую вещицу - не крикливую и музыкальную - так что понимаю что это может нравиться и пригласить на эту группу вполне естественное желание...
...
[показать]
ВОПЛИ ВИДОПЛЯСОВА В МОСКВЕ С БЕСПЛАТНЫМ КОНЦЕРТОМ
21 ДЕКАБРЯ ВО ВТОРНИК СОСТОИТСЯ БЕСПЛАТНЫЙ КОНЦЕРТ ЛЕГЕНДАРНОЙ УКРАИНСКОЙ ГРУППЫ "ВОПЛИ ВИДОПЛЯСОВА". Концерт - съемка организована программой "Парный Прогон" для Первого Альтернативного телеканала.
http://www.youtube.com/watch?v=79BpH0FIAxw&feature=player_embedded
ДЛЯ ТОГО ЧТОБЫ БЕСПЛАТНО ПОПАСТЬ НА КОНЦЕРТ НУЖНО ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ ЗДЕСЬ - www.a1tv.ru/2p
НАЧАЛО 20:00
МЕСТО: МОСКВА, м.МАЯКОВСКАЯ, ул.Б.Садовая, д.8 (КЛУБ "Б2")
ПОДРОБНЕЕ ОЗНАКОМИТЬСЯ МОЖНО ЗДЕСЬ:
VKONTAKTE - http://vkontakte.ru/club720408)
FACEBOOK - http://www.facebook.com/pages/Unikalnoe-televizion...-PARNYJ-PROGON/107544902651313)
TWITTER - http://twitter.com/2progon
Джордано Бруно – Микола Руденко: історичні аналогії протесту.
Олександр МИХАЙЛЮТА.
За різних часів два генії волею долі опинилися на піку чергового витка одвічної війни Світла й Пітьми. Мабуть, астрологи колись визначать спільні передумови, що спонукали великих мислителів стати на прю з невіглаством і мракобіссям заради наукового, технічного й світоглядного прогресу, якот: розташування планет, магнітні бурі, зодіакальний цикл тощо. А я зупинюся на деяких схожих моментах у житті і творчості італійського та українського велетів духу й думки. Хоча їх і розділяє майже 400 років, та обидва чинили опір зашкарублому зовнішньому середовищу. Ми не читали, а давньокитайські мудреці занотували багато тисячоліть тому у «Книзі Перемін», що «Світло й Пітьма стоять поряд, Як два і три...».
«Думка більш загальна не є більш істинною» [6]. Своєрідний девіз життя Джордано Бруно підхопив Микола Руденко, у долі якого так багато епізодів, схожих на ті, якими позначилася доля просвітителя середньовіччя.
Обидва спочатку були активними елементами панівної системи: Бруно – монах ордена домініканців, літератор і релігійний філософ, після усвідомленого осмислення дійсності досяг висот Божого Знання, і церква оголосила його єретиком.
Микола Руденко був партійним функціонером високого рангу, але усвідомлення істини спонукало його до глибокого аналізу панівної ідеології, зокрема марксизмуленінізму, і створення «єретичних» книг. Олесь Бердник, соратник і сучасник Миколи Руденка, писав 1977 року після арешту видатного письменника працівниками КДБ до міжнародного ПЕНклубу: «Людина, якою могла б пишатися будьяка цивілізована країна, ув’язнена! Вчинивши цей злочин, гонителі поетафілософа заявили про свою солідарність із мучителями Джордано, Гіпатії, Яна Гуса, Сервета, Галілея, з убивцями Архімеда й Піфагора...» [7].
Отже, ще сучасники М. Руденка порівнювали його шлях на Голгофу із шляхом відважного Д. Бруно.
Єретиками обидва стали у зрілому віці, нагромадивши знання, сумніви й роздуми, після якогось дивовижного осяяння, коли перед кожним із них зблиснула яскравим променем Істина, сформульована ще за дохристиянської епохи грецьким філософом Піфагором: «Бог є Природа, Природа є Бог!» [2].
Першого засудила римська інквізиція у віці 52 роки, другому у 57 років виніс вердикт про арешт секретаріат ЦК КПРС.
7 років тривало ув’язнення Д. Бруно, а спалили його у дні, коли верхівка Ватикану відзначала якусь важливу віху в історії церкви. Лицемірство й цинізм вершили свою перемогу над розумом і свободою.
7 років перебував у таборах Мордовії М. Руденко, а судилище над ним та Олексою Тихим відбувалося, коли вся країна широко й радісно святкувала 60річчя так званого Великого Жовтня. Лицемірство й цинізм вершили свою перемогу над розумом і свободою.
Своєрідним «перехресним» роком став для обох особистостей 1973й. У Римі вийшов на екрани художній кінофільм «Джордано Бруно» знаменитого Джуліано Монтальдо. У Києві Микола Руденко завершив свої геніальні економічні статті, що увійшли до книги «Енергія прогресу». В Італії настала епоха вшанування спаленого майже чотириста років тому пророка, в Україні тількино розпочиналась епоха переслідування свого пророка за свободу думки, який власні твори уже ніде не міг опублікувати. Невдовзі нишпорки КДБ вилучили рукописи, а зграя «товаришів комуністів» виключила його з партії та Спілки письменників.
Простежуються й інші аналогії у долях цих визначних особистостей. Джордано Бруно розвінчав догмати Арістотеля і Птоломея про світобудову та насмілився піддати сумніву багато канонів Біблії, писав про душу Світу, одухотвореність природи, її невичерпну потенцію, про рух Землі та існування багатьох населених планет. Водночас не був ані фізиком, ані астрономом. Невігласи вважали, що такі знання можуть з’явитися лише від диявола (а не завдяки праці та здатності розуму), отже, носія цих знань конче необхідно спалити на багатті.
Микола Руденко розвінчав «Капітал» К. Маркса і сформулював учення про енергію прогресу, безкінечність життя і Світову монаду, яка є джерелом цього життя. Насмілився піддати сумніву багато канонів партійнорадянської системи (про додаткову вартість, класову боротьбу, суспільну власність, про людину–господаря Природи). Водночас він не був ані фізиком, ані астрономом.
Джордано Бруно популяризував теорії Миколи Коперника, зокрема про Сонячну систему, які офіційна наука визнавати не хотіла.
Микола Руденко популяризував «забуті» теорії
Как сказал Юрий Косаговский:-Будто и не было здесь советской власти вовсе! Это Воронцовский переулок,в двух шагах от Приморского бульвара и десять минут ходьбы до Дерибасовской.Здесь были сняты сцены фильмов:"Три мушкетера и Д'Артаньян","Мы из джаза",что придало особого шарма этим картинам..Здесь хочется гулять,здесь дышится вольготней,здесь хочется жить..
Прогулянка Приморським бульваром від Думської площі до Воронцовсько палацу. Прогулка Приморским бульваром от Думской площади до Воронцовского дворца.
[700x467]Українці у братній Росії. Чому Кремль взявся за ліквідацію українських організацій?
Національне питання 308 переглядів
Опубліковано - 10.12.2010 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (0)
Яна Солнцева, УНІАН
Українці у братній Росії. Чому Кремль взявся за ліквідацію українських організацій?
“Вшануванням жертв Голодомору ми дискредитуємо політичний курс РФ... Це політичне замовлення, звичайна спецоперація... У Росії немає жодної української школи”...
Нещодавно Верховний суд Росії постановив “ліквідувати” Федеральну національно-культурну автономію українців Росії (ФНКА УР). Таким чином, головна судова інстанція РФ задовольнила позов Міністерства юстиції, яке домагалося розпуску цієї організації у зв`язку з «виявленням порушень в господарській діяльності». Крім того, позов Мін`юсту базувався на скарзі активіста фонду “Отечество” Миколи Журавльова, який заявляв, що ФНКА УР “веде політичну діяльність, прославляє бандерівців і ллє негатив на Росію”. Ми поспілкувалися зі співголовою Організації українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерієм Семененком.
Пане Валерію, у травні українська діаспора в Росії заявила про політичний тиск на український культурний рух. “У Москві, Санкт-Петербурзі, Сургуті, Воронежі та Уфі почалася справжня зачистка українського культурного руху”, – ішлося в заяві. Що відбувалося?
Це було в основному в Москві. Почалися переслідування. Спочатку закрили Український освітній центр, потім - наступ на Бібліотеку української літератури. У Росії вважають, що такі, як Семененко, – це кубло націоналістів, які сповідують “не ті” погляди.
Дуже жорсткі перевірки українських центрів почалися в регіонах. Історія з ФНКА повністю доводить упередженість російської влади й політичне підґрунтя цієї справи.
У заяві вашої ж організації ви цитуєте Мін’юст РФ, який вказує на три випадки порушень законодавства вами особисто: це участь у програмі на «Радіо Свобода», організація і проведення у 2009 році у Москві міжнародної науково-практичної конференції «Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку», а також керівництво заходами, присвяченими пам’яті жертв Голодомору. Хіба це суперечить законодавству РФ?
Воно, може, і не суперечить... Але тут такий момент. Якщо призупинено діяльність організації (а діяльність нашої організації офіційно призупинили), то за законом організація не може проводити публічну, політичну діяльність, це насамперед демонстрації, вибори і таке інше.
Та якби це було – це справді було б порушенням законодавства. Але телефонне інтерв’ю по радіо – це не є демонстрація. Ми не організовували це інтерв’ю. Вони зателефонували, ми відповіли - і все. Ми не організовували конференцію, ми вийшли з оргкомітету, ми не проводили жодних демонстрацій.
Можливо, в інтерв’ю на радіо ви зачепили якусь дражливу для російської влади тему?
Інтерв’ю було на тему освіти.
Після розгону Українського освітнього центру, до нас приходили люди з ФСБ (вони не приховували цього) і цікавилися в учителів: що тут було, про що балакали? Я це й розповів “Радіо Свобода”. Одразу після того знову почалися перевірки. Мабуть, “угорі” було прийнято рішення у судовому порядку ліквідувати організацію, щоб позбавити нас можливості виступати від організованої України.
А що за звинувачення у вшануванні пам’яті жертв Голодомору? Хіба це суперечить російському законодавству?
Росія визнає Голодомор, але не визнає геноциду.
Вшанування пам’яті з нашого боку в Москві обмежувалося тільки ходінням до церкви. До Російської церкви, де російські попи провадили цю панахиду.
З висновку Мін’юсту нібито випливає, що діяльність Федеральної автономії “спрямована на дискредитацію політичного курсу, який проводиться керівництвом Росії”…
Мін’юст цього висновку не робив, цей виcновок робив отой Журавльов, який написав лист-донос. Виходить, що ми вшануванням Голодомору дискредитуємо політичний курс РФ... Але Мін’юст, подаючи свій висновок, солідаризується з Журавльовим.
А хто такий цей Микола Журавльов і що це за фонд “Отечество”?
Фонд “Отечество” – звичайна російська шовіністична організація, яких багато. Журавльова просто використали. Він мене взагалі особисто ніколи не бачив і не знав. Це політичне замовлення, звичайна спецоперація.
Він звинувачує вас у політичній діяльності під