МВД купило шапок на 6 млн. гривен и свитеров на 3 млн
ФОКУС: http://www.focus.ua/politics/183768
Фото: http://milicia.lviv.ua
Среди крупнейших растратчиков бюджетных средств в 2011 году были Кабинет министров, администрация президента и МВД
В прошлом году министерство внутренних дел накупило свитеров на 3 млн. гривен, а шапок — на 6 млн. Всего же милиция «приоделась» на 85 млн. Еще 25,6 млн. ушло на компьютеры, сканеры, приборы для дактилоскопии. Но самая дорогая статья расходов — автомобили: в октябре МВД купило машин почти на 40 млн. грн., в декабре — на 44 млн., а в 2011-м — еще почти на 12 млн., сообщает газета Сегодня.
Деньги перерасходует и Кабинет министров. Свежий пример — ремонт 6-го и 7-го этажей, который планируют завершить до конца июля. На него потратят 18,5 млн. грн. То есть один «квадрат» здания обойдется бюджету в 15 тыс. грн.
Деньги расходятся и «по мелочам»: то администрация президента закупит лифтов на 1,4 млн. грн., то ГПУ выложит 1,2 млн. грн. на часы для ценных сотрудников, то первый вице-премьер Андрей Клюев слетает в Китай и обратно за 1,75 млн. грн.
Напомним, вчера первый вице-премьер-министр Андрей Клюев поручил всем министрам и руководителям центральных органов власти отчитаться о покупках автотранспорта, мебели, оборудования, мобильных телефонов и компьютеров за 2010-2011 годы.
Такого количества лицемерия на одну минуту вещания на TV не было даже на Пасху,пропиарились даже самые ленивые и ничтожные.Партии,партийки,политики,политяшки...Это было бы смешно если бы не так печально.Воевавших,действительно,всё меньше,а ветеранов всё больше.
и пиарилась братия на TV?явно по особому праздничному тарифу...
Двенадцать приемов литературной полемики или пособие по газетным дискуссиям
Вступление автора http://uznai-pravdu.com/viewtopic.php?f=6&t=55&sid=59358644723f4af1adbf8b92a0782
Это краткое руководство рассчитано не на участников полемики, а на читателей, чтобы они могли хотя бы приблизительно ориентироваться в приемах полемической борьбы. Я говорю о приемах, но никак не о правилах, потому что в газетной полемике в отличие от всех других видов борьбы - поединков, дуэлей, драк, побоищ, схваток, матчей, турниров и вообще состязаний в мужской силе, нет никаких правил - по крайней мере у нас. В классической борьбе, например, не допускается, чтобы противники ругались во время состязания. В боксе нельзя нанести удар по воздуху, а потом заявить, что противник нокаутирован. При штыковой атаке не принято, чтобы солдаты обеих сторон клеветали друг над друга - это делают за них журналисты в тылу.
Но все это и даже гораздо большее - совершенно нормальные явления в словесной полемике, и трудно было бы отыскать что-либо такое, что знаток журнальных споров признал бы недозволенным приемом, неведением боя, грубой игрой, обманом или неблагородной уловкой. Поэтому нет никакой возможности перечислить и описать все приемы полемической борьбы; двенадцать приемов, которые я приведу, - это лишь наиболее распространенные, встречающиеся в каждом, даже самом непритязательном сражении в печати. Желающие могут дополнить их дюжиной других.
1. Despicere (смотреть свысока - лат.), или прием первый.
Состоит в том, что участник диспута должен дать почувствовать противнику свое интеллектуальное и моральное превосходство, иными словами, дать понять, что противник - человек ограниченный, слабоумный, графоман, болтун, совершенный нуль, дутая величина, эпигон, безграмотный мошенник, лапоть, плевел, подонок и вообще субъект, недостойный того, чтобы с ним разговаривали. Такая априорная посылка дает вам затем право на тот барский, высокомерно-поучающий и самоуверенный тон, который неотделим от понятия "дискуссия". Полемизировать, осуждать кого-то, не соглашаться и сохранять при этом известное уважение к противнику - все это не входит в национальные традиции.
2. Прием второй, или Termini (терминология - лат.).
Этот прием заключается в использовании специальных полемических оборотов. Если вы, например, напишете, что господин Икс, по вашему мнению, в чем-то неправ, то господин Икс ответит, что вы "вероломно обрушились на него". Если вы считаете, что, к сожалению, в чем-то не хватает логики, то ваш противник напишет, что вы "рыдаете" над этим или "проливаете слезы". Аналогично этому говорят "брызжет слюной" вместо "протестует", "клевещет", вместо "отмечает", "обливает грязью" вместо "критикует", и так далее. Будь вы даже человек на редкость тихий и безобидный, словно ягненок, с помощью подобных выражений вы будете наглядно обрисованы как субъект раздражительный, сумасбродный, безответственный и отчасти ненормальный. Это, кстати, само собой объяснит, почему ваш уважаемый противник обрушивается на вас с такой горячностью: он просто защищается от ваших вероломных нападок, ругани и брани.
3. Прием третий известен под названием Caput canis (здесь: приписывать дурные качества - лат.).
Состоит в искусстве употреблять лишь такие выражения, которые могут создать об избиваемом противнике только отрицательное мнение. Если вы осмотрительны, вас можно назвать трусливым; вы остроумны - скажут, что вы претендуете на остроумие; вы склонны к простым и конкретным доводам - можно объявить, что вы посредственны и тривиальны; у вас склонность к абстрактным аргументам - вас выгодно представить заумным схоластом, и так далее. Для ловкого полемиста попросту не существует свойств, точек зрения и душевных состояний, на которые нельзя было бы наклеить ярлык, одним своим названием разоблачающий поразительную пустоту, тупость и ничтожество гонимого противника.
4. Non habet (здесь: констатировать отсутствие - лат.), или прием четвертый.
Если вы серьезный ученый, над вами легко одержать победу с помощью третьего приема, заявив, что вы тугодум, болтливый моралист, абстрактный теоретик или что-нибудь в этом роде. Но вас можно уничтожить и прибегнув к приему Non habet. Можно сказать, что вам не хватает тонкого остроумия, непосредственности чувств и интуитивной фантазии. Если же вы окажетесь именно непосредственным человеком, обладающим тонкой интуицией, вас можно сразить утверждением, что вам недостает твердых принципов, глубины убеждений и вообще моральной ответственности. Если вы рассудочны, то вы ни на что не годитесь, так как лишены глубоких чувств, если вы обладаете ими, то вы просто тряпка, потому что вам не хватает более высоких рациональных принципов. Ваши подлинные свойства не имеют значения - нужно найти, чего вам не дано, и втоптать вас в грязь, отправляясь от этого.
5. Пятый прием называется Negare (здесь: отрицать наличие - лат.)
Cостоит в простом отрицании всего вашего, всего, что вам присуще. Если вы, к примеру, ученый муж, то
Это цитата сообщения olchik22 Оригинальное сообщение
Курсові українською мовою
Отримуючи другу вищу освіту, як і кожний студент, я зустрілася з такою проблемою як нестача часу. Мені треба було поєднувати роботу і навчання в університеті. То були важкі й одночасно дуже цікаві часи. Требо було дуже багато читати і вивчати, щоб здавати заліки і писати курсові роботи. Як завжди викладачі мало цікавилися тим, як можно все встигнути: і працювати, і підготуватися до контрольної роботи, і принести реферат з екології, реферат з історії, і курсову роботу з економіки. Треба було бути таким собі Юлієм Цезарем, щоб це все встигати. Як казав мій викладач фізики в школі: краще мати червоне обличчя і синій диплом, ниіж синє обличчя і червоний диплом. То краще бути кмітливою людиною, ніж заучкою. Коли я розуміла, що не можу встигати написати всі ці курсові і контрольні я зверталася по допомогу до Інтернету по курсові роботи. І тут саме головне користуватися якісними сайтами, які пропонують скачати курсову дипломну безкоштовно. Це зекономіть час студента і він зможе віддатися тому предмету, який захоплює студента найбільш. Ось мені дуже допоміг такий спосіб у навчанні, коли довелося здавати курсові дипломні з економіки. Треба не забути прочитати роботу, щоб розуміти про що йдеться і правильно відповідати на запитання викладача стосовно роботи.
Это цитата сообщения herodot_10 Оригинальное сообщение
Ли РУ.
http://www.liveinternet.ru/users/gelanuk/post165111443/
Программа ЛируХелп (М_э_р_И) версия 2.0 Изменения после версии 1.8: 1. Просмотр изменений цвета основного аудио-плеера; 2. кроме основного плеера музыкальных файлов, позволяющего менять размер и цвет, добавлено несколько "ненастраиваемых&...
Это цитата сообщения Ra_Tan Оригинальное сообщение
отношение к ним после "всего" ими творимого может быть только таким
Это цитата сообщения Ra_Tan Оригинальное сообщение
Во Львове показали
Во Львове состоялась презентация информационной карты "Репрессии против украинцев в СССР", изданной силами Благотворительного фонда Украина-Русь и НПФ Карты и атласы.
"Хотя сейчас издано много литературы по данной теме, но она объемна и не доступна для всех желающих. Сегодня такое время, что люди требуют что-то более доступное".
Это цитата сообщения hecate_in_ua Оригинальное сообщение
В Украине подготовлена кровавая провокация на 9 мая?!.. Красные наступают?!.. А где власть?..
bigmir)net TOP 100
RSS МЫ ГАЗУЕМ НА КРАСНЫЙ СВЕТ ?..
04.05.2011 0:35 | 80 комментариев | персоналии, политика, сигналы
Если я напишу: «вооруженные рэкетиры со свалки «Союз», прикрываясь красным флагом, готовят кровопролитие в Украине», вы, уважаемые читатели-собеседники, подумаете, что я бранюсь и попросту в очередной раз топчусь по общеизвестному – красные флаги на 9 мая, мол, будоражат страну; тем, кто хочет возродить империю «Союз» – место на свалке истории, и неизвестно, чем все это может закончится… Не так ли?
Не так. Потому что в приведенной выше фразе нет ни одной политической метафоры. В «детективе», который я предлагаю вам наскоро прочитать, присутствуют все действующие лица , декорации, повороты сюжета, о которых сказано. Есть рэкетиры (правда, ныне занимающие кресла в одном из местных Советов). Есть городская свалка, место, как известно, хлебное, носящая такое удивительное название. Есть вооруженное формирование. И это – не «шахматная партия» от Агаты Кристи, то есть сюжет с непредсказуемым финалом. Чем через какие-то пять дней закончится действо, ясно уже сегодня. Потому и говорить об этом следует безотлагательно: может, здоровые силы страны сумеют финал «переписать» в более положительном для общества ключе.
Во Львов на 9 мая собираются массово отправиться некие отряды. Под эгидой партии «Родина», какой-то «одесской молодежной организации «Дозор», подкрепленные не менее чем тысячей деятелей от крымского «Русского единства». Они анонсируют: мы везем сюда 15 метровое красное полотнище! Тягныбоковская «Свобода» аж подпрыгивает: к нам едут одесские боксеры, но неужели они думают, что во Львове не найдется «мастеров бокса и кик-боксинга»? Представители так называемой власти пожимают плечами: а почему бы любым активистам-общественникам в день государственного праздника не отправиться туда, куда им угодно, с целью «поздравить ветеранов»?
На этой благостно-вегетерианской ноте хочется сделать акцент. В диссонанс ноте. Объявленный организатором и вдохновителем действа депутат Одесского горсовета, председатель «Родины» Игорь Марков на днях в телеэфире «Большой политики» заявил следующее. «Западные области постоянно погружают страну в конфликт, единственным решением проблемы могут быть федерализация или цивилизованный развод с Галицией по чехословатскому образцу».
Я – категорический приверженец унитарности Украины. Уж тем более, категорический противник выхода из состава государства каких-либо субъектов (?). Но, если исходить из убеждений, которые вербализирует Марков, с красным флагом допустимо постоять на условной «границе федерализированной Галиции». И – ни шага дальше: в чужой монастырь, знаете ли, со своим уставом не принято. Ан нет, едут.
А знаете — именно Маркову приличествует ехать (посылать отряды) с подобной сомнительной миссией. Личность небезынтересная… Информация, которую приведу ниже, в Одессе известна практически всем, но для корректности сошлюсь на текст, обнародованный Интернет-изданием PRO-TEST еще в 2009 году. «По данным оперативников, в 90-е г.г. в сферу его интересов подпадали рэкет (в частности, на авторынке), наркоконтроль (в частности, реализация наркотиков в районе «Космо») и выбивание долгов с финансовых должников. Марков привлекался в свое время по статье «вымогательство». В дальнейшем перешел на «белые» сделки по бензину совместно с российскими соратниками».
Пытаясь разобраться в такой биографии, негоже останавливаться на «лихих 90-х». В 2007-м Марков, богатый бизнесмен, депутат горсовета, партийный деятель организовал избиение «участников националистического митинга» в Одессе. В погроме участвовал сам. Один из избитых оказался в реанимации. Против Маркова было возбуждено уголовное дело. Уже (!) в 2009-м, ну как не поблагодарить пчеловода Ющенко за потрясающий темп реализации лозунга «бандитам – тюрьмы», Марков был объявлен в государственный розыск. Он удалился из страны – насмешливо и на короткий срок. Перешел пешком украино-молдовскую границу в районе пункта «Удобное», и навестил соответствующие круги в Приднестровье. Вернулся. Его то ли пытались арестовать, то ли нет, но на практике он спокойно «быковал» в Одессе. А в марте 2010-го дело было закрыто. Почему? Ну, вы че, власть обрел правильный пацан, Витек с Пивновки.
Думаете, Марков «злосно хулиганит» (именно такую статью ему невнятно вменяли) только по высоким
Червоні прапори обійдуться місцевим бюджетам України не менш як у 30 млн. грн.
Активісти Громадянського руху „Відсіч” підрахували, у яку мінімальну суму обійдеться місцевим бюджетам України прийняття Верховною Радою Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у ВОВ 1941-1945 років” (щодо порядку офіційного використання копій прапора перемоги)”, який вимагає вивішування Прапора Перемоги поряд з Державним прапором України.
„Словосполучення „Прапор Перемоги” закон визначає так: „зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати виглядові штурмового прапору 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії”. Тобто мова йде про штурмовий прапор № 5, вручений колишній 150-й стрілецькій ордена Кутузова II ступеня Ідрицькій дивізії 79-го стрілецького корпусу 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту Червоної армії Збройних сил СРСР для встановлення на Рейхстагу. Він має розмір 188 на 82 сантиметри з зображенням п’ятикутної зірки, серпа і молота та написом білими літерами по всій площі полотна скороченої назви дивізії – „150 стр. ордена Кутузова II ст. идрицк. див. 79 С.К. 3 У.А. 1 Б.Ф.” Таких прапорів в нас немає, а, отже, їх треба виготувати. Звернувшись до підприємства, яке виготовляє прапори, ми взнали, що мінімальна ціна виготовлення одного визначеного законом для вивішування на вулицях міст і сіл України прапору (без древка) коштуватиме 40 грн., якщо йдеться про велику партію. І це в тому випадку, якщо замовники витрачатимуть бюджетні гроші чесно, а не спокусяться отримати „відкати”, якими часто супроводжуються в нашій країні бюджетні витрати. Також ми дізналися, що у Франківському районі Львова, який не є найбільшим з шести районів, на які поділене місто, на державні свята вивішується 2800 прапорів. В цілому ж для міста виконання Закону Верховної Ради коштувало б 700 тис. грн. Екстраполювавши ці цифри на всю Україну, побачимо, що для розвішування у всій державі поряд з державними прапорами ще й червоних потрібно мінімум 30 млн. грн. Оскільки в законі не вказується, за які кошти мають виготовлятися ці прапори, а обов’язок їх розвішування лежить на місцевих органах влади, то й виготовляти їх вони муситимуть за кошти своїх місцевих бюджетів, щоб виконати закон”, – говорить активістка львівського осередку Громадянського руху „Відсіч” Ольга Сало.
„Народні депутати, які прийняли цей закон, пояснюють своє рішення нібито прагненням вшанувати учасників війни, однак навряд чи переважна більшість її справжніх учасників погодилась би з таким кроком. В моїй родині були ветерани війни як по батьківській, так і по материнській лінії. Прадід і бабуся. Мали чимало бойових нагород, але вони ніколи не сприймали помпезних святкувань на 9 травня і згадували війну не дуже охоче та з іншим настроями, ніж сьогоднішні можновладці, які намагаються нажити собі політичні дивіденди на кістках загиблих та померлих вже після війни. І це при тому, що бабуся могла б стати героїв пропагандистських міфів про війну – потрапила до німецького полону, втекла з нього разом з іншими в’язнями, які підірвали завод, де відбували примусову працю. Але ніколи не говорила з пафосом про війну і взагалі не любила її згадувати навіть 9 травня. Натомість багато розповідала нам про Голодомор (а я записувала на касети), як розстріляли її батька (мого прадіда) за те, що вкрав у колгоспі одну хлібину, аби врятувати родину від голодної смерті. Якби регіонали, комуністи та литвинівці справді думали про ветеранів, то використали б ці кошти не на виготовлення червоних прапорів, а на покращення побутових умов чи медичного обслуговування тих ветеранів, які доживають віку у злиднях на тлі розкошування „слуг народу”, – каже активістка київського осередку „Відсічі” Катерина Чепура”.
„Ті, хто голосував за цей закон, також мотивують своє рішення турботою про виховання молоді, необхідністю забезпечити зв’язок поколінь. Водночас влада закриває навчальні заклади, в яких молоде покоління має виховуватись. Так у місті Красному Лучі Луганської області сьогодні батьки й учні школи № 15 намагаються врятувати свій навчальний заклад від закриття й звертаються за допомогою до всіх, в т.ч. і до народних депутатів, які голосували за вивішування червоних прапорів 9 травня. На закритті школи № 15 місцевий бюджет економить 315 тис. грн. Таким чином, якщо відмовитись від червонопрапорного нововведення, яке нам пропонує Верховна Рада, коштів, що мають піти на виготовлення цих прапорів, з головою вистачить для збереження і школи № 15 в Красному Лучі, і школи № 3 у Лисичанську, і трьох шкіл у Макіївці (№№ 3, 27 і 100), і чотирьох шкіл у Донецьку (№№,111,121,136 і 154), які призначені до закриття, – констатує луганський відсічанин Іван Жеведь. – Впевнений, що ветерани підтримали б саме таке використання цих 30 млн. грн., а не фальшиве „вшанування”, яке збурює суспільство та спонукає у ньому дискусії, що роз’єднують народ”.
Свободу Олексію Макарову!
Минуло 9 місяців з того дня, як правоохоронними органами Одеси на замовлення антиукраїнських сил був арештований відомий борець за свободу Олексій Макаров.
На разі його утримують в Одеському слідчому ізоляторі. Міліція фабрикує проти нього кримінальну справу.
Зважаючи на те, що Олексій Макаров особистість відома не тільки в Україні, а й за її межами - найближчим часом по всій території України розпочнеться масштабна компанія по його звільненню, до якої вже приєднуються дедалі більш широкі кола патріотичної громадськості, як України, так і Росії.
Олексій Макаров, громадянин Російської Федерації, 07.07.1988 р.н., був членом московського відділення НБП з 2005 року до липня 2009 року й через участь в акціях протесту постійно піддавався переслідуванням з боку російської влади. Був вимушений емігрувати в Україну, де, однак, не відмовився від своїх політичних переконань, внаслідок чого зазнав переслідувань уже від української влади.
11 липня 2006 року під час першого дня проведення конференції "Інша Росія", Олексія Макарова й нацболку Олену Боровську арештували співробітники ФСБ і УБОП у цивільному.
Наступного дня Макарову й Боровській висунули обвинувачення по сфабрикованій "Таганській справі" по статті 213 ч.2 КК РФ (хуліганство, групою осіб). Суддя засудив Макарова до 2 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Всі 2 роки він провів у Бутирській в'язниці й вийшов на свободу 10 липня 2008 року.
Європейський суд по правам людини визнав неправомірним вирок суду позбавити волі на 2 роки і засвідчив політичні репресії щодо Макарова. Європейський суд призначив 5 тис. Євро компенсації від РФ на користь Олексія.
Після виходу з в'язниці Макаров продовжив свою участь у політичних заходах. У січні 2009 року Макарова оголосили у розшук. У зв'язку з цим Олексій змушений був переїхати до України з метою одержати захист від переслідувань, яким він постійно піддавався в Росії з боку влади РФ за його політичні переконання. 6 березня 2009 року Макаров звернувся в Міграційну службу м. Вінниця з проханням надати йому статус біженця.
Після виборів президента України почалося зближення нового українського режиму з авторитарним режимом Кремля. Маючи непримиренну громадську позицію, Олексій Макаров почав брати участь у мирних акціях протесту та в опозиційній Віктору Януковичу політичній діяльності. За це він став піддаватися репресіям з боку нової української влади.
17 квітня 2010 року Олексій Макаров був арештований в Одесі, куди він відправився, щоб взяти участь у мітингу пам'яті Максима Чайки. Виявилося, що днем раніше невідомі облили зеленкою (яка згодом була змита звичайними миючими засобами) офіс прокремлівського телеканалу "АТВ". Макарова обвинуватили по адміністративній статті "непокора співробітникам міліції" при затриманні. Його протримали дві доби в РУВС, де піддавали жорстоким тортурам. Суд виправдав Макарова й випустив на волю, однак біля суду він знову був арештований особами в цивільному без пояснення причин.
21 квітня суддя, що розглядав питання про міру запобіжного заходу Макарова, погодився перенести слухання на 26 квітня, щоб дати можливість захисту знайти поручителів. На суд 26-го квітня були представлені поручительства депутата Київського Шевченківського району С. Лагоди та представника громадської організації А. Ніколаєнка. Суддя вирішив залишити Макарова в СІЗО на 2 місяці.
9 серпня в міському суді Одеси мало відбутися попереднє слухання у справі Олексія Макарова. На якому, зокрема, мало вирішуватись питання про міру запобіжного заходу на час суду. Проте у зв'язку з неявкою прокурора - слухання справи було перенесено на 28 вересня 2010 року. До того часу Олексій мав знаходитись під вартою.
8 вересня 2010 року Олексію Макарову було надано документ в якому йшлося про те, що українська сторона задовольнила офіційний запит прокуратури РФ, про його екстрадицію.
***
Останній ідеаліст
Олексій Макаров – дивовижна людина. Ідеаліст. Романтик, що не побоявся боротися за свої ідеали. Дивишся на нього, і важко уявити, що в цьому хлопчині – стільки кипучої енергії, стільки радості й натхнення. Прийнято вважати, що таких людей у сучасному світі немає. «Де вони? – питаємо ми. – Де ідеалісти? Де лицарі «без страха и упрека»? Люди, що прагнуть змінити світ на краще?» І от така людина з’являється. І звісно ж – в нашому світі одразу потрапляє до тюрми. А всім навколо – начхати.
Олексій народився та виріс у Москві. Став одним із тих, хто виступав проти путінського режиму. За це у липні 2006 його арештували. І засудили за статтею «хуліганство» (улюблена політична стаття) на два роки позбавлення волі. Європейський суд із прав людини визнав рішення щодо Олексія незаконним. І зобов’язав виплатити йому компенсацію у 5 000 євро. Але хто у Росії прислухається до голосу суду з прав людини...
Тюрма Олексія не зламала. Вийшовши на волю у липні 2008, він не став думати про те, як влаштуватися у житті. До кого підлизатися. Кого з товаришів здати, щоби
Это цитата сообщения yaqut Оригинальное сообщение
Я ТАК УЧИЛАСЬ ФОТОШОПу (Лариса Гурьянова )
Совладельца компании РосУкрЭнерго Дмитрия Фирташа вызвали в американский суд по иску Юлии Тимошенко
«Против вас был подан судебный иск. В течение 21 дня после выдачи этой повестки (не считая дня получения) - или в течение 60 дней, если вы представляете Соединенные Штаты, или американскую структуру, или являетесь должностным лицом, или наемным работником в Соединенных Штатах … - вы должны дать ответ истцу или внести свое предложение», - говорится в повестке, которую приводит Kyiv Post.
Вчера представители Фирташа заявили, что соучредитель РосУкрЭнерго не получал никаких судебных документов от американских судебных органов. Также бизнесмен усомнился в том, что у Тимошенко есть какие-то основания для оспаривания решения Стокгольмского арбитража в судах Нью-Йорка или каких-либо иных судебных органах.
Истец – Юлия Тимошенко и депутаты от ее фракции - требуют признать неправомерными действия Фирташа и высших должностных лиц Украины по возврату РосУкрЭнерго 12 млрд куб. м газа, а также признать сговором мировое соглашение, которое было достигнуто в Стокгольмском суде.
http://www.focus.ua/politics/182176
Это цитата сообщения yury_108 Оригинальное сообщение
Юридична шпаргалка для фотографа
Право → О съёмке на улицах. Универмаг "Украина" снимать запрещено?
[показать]В нашей стране хозяева или администраторы торговых центров, магазинов и других мест торговли и общественного питания почему-то рьяно запрещают фотографировать или снимать на видео сооружения, в которых они расположены, что прямо противоречит и даже нарушает Конституцию Украины.Я не раз сталкивался с подобной ситуацией, когда мне запрещали снимать, грозились устроить мне проблемы, а иногда вообще — пытались отнять камеру.
Очевидно, охрана и администрация торговых центров и прочих частных заведений совершенно не в курсе действующих норм права в Украине.На самом деле фотографировать и снимать на видео можно везде, где это прямо не запрещено Законами Украины, а не распоряжениеми неграмотных администраторов.
Аль-Эфесби нахмурился и стал объяснять,что высшее искусство лжы не в том,чтобы врать всё время,а в том,чтобы бросать в реку правды крохотные крупицы неправды,которые будут проглочены как истина-и в этом подлом искусстве у кяфирских СМИ нет равных.Они не заботятся о том,из чего будет состоять информационный поток,и не пытаются его контролировать-они всего лишь добавляют к нему в нужный момент каплю яда...
В.Пелевин Ананасовая вода для прекрасной дамы.(Войн@ и мір)