http://offtop.ru/castles/v7_9194_all_.php много ссылок не работает,но в общем,очень мощная подборка.
[700x487]
27 вересня минуло 65 років як загинув Юрій Горліс-Горський, старшина 2-го Запорозького полку та полку Чорних запорожців Армії УНР, осавул 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, автор спогадів “Холодний Яр”. Людей, які прочитали “Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського, у Радянському Союзі ставили на облік у КҐБ. Неблагонадійною вважалася й людина, знайома з автором цих споминів. “Неблагонадійних” виявилося чимало – як-не-як у світ вже вийшло 14-те видання “Холодного Яру” Юрія Горліса-Горського. У книжці розповідається про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: “Воля України – або смерть!” У виданні, що вийшло у твердій повнокольоровій палітурці, опубліковано всі відомі звернення холодноярців за 1919 – 1921 рр., які підтверджують документальність твору. В додатках читач зможе знайти і свідчення очевидців про московські злочини в України, нові дослідження про отаманів Клепачів, Олександра Квашу, Прокопа Пономаренка, інших повстанців, нарис про долю Лариси Янг, дочки Юрія Горліса-Горського, матеріал про вшанування отаманів Василя Чучупака, Пилипа Хмари, Чорного Ворона (Миколи Скляра), Ларіона Загороднього їхніми духовними нащадками. Події ілюструють 177 фотографій, з них низка вперше вводиться в обіг. “Спогади... На самоті перебрати день за днем, рік за роком те, що вже збігло в минуле, відтворити в собі пережиті радощі й болі, пережити їх ще раз і ще раз... Болючу привабливість цього “заняття” знає лише той, хто має що згадувати: хто любив і ненавидів всією душею, хто знає смак голоду й музику небезпеки, хто зустрічався на вузькій доріжці віч-на-віч зі смертю, чув її віддих і... щасливо розминувшись, показав їй услід дулю”, – так визначив жанр своїх писань хорунжий Армії УНР Юрій Городянин-Лісовський (Горліс-Горський). “Віддих смерті” Юрій чув не раз – і гарячий поцілунок кулі, і крижаний панцир березневої Тиси, і зашморг на шиї. Не раз вдаряв в очі й блиск ворожої шаблі. Юрій навіть побував у “царстві смерті” з її липким смородом гнилої крові – в льохах Єлисаветградської ЧК. Вийшов живим з Лук’янівської в’язниці, хоч “дід Лук’ян” рідко кого випускав зі своїх холодних рук. “Показав дулю” Юрко і тюрмам Вінниці, Полтави, Херсона. І психлікарням теж. Вибрався живим з румунської та німецької в’язниць. Без грізної “музики небезпек” він, здається, не уявляв собі життя, відтак не розлучався зі своїм братиком-револьвером навіть під час любовних пригод у Галичині. Юрій – неспокійний дух, для нього, казав Улас Самчук, “клімат війни те саме, що для риби вода”. “Огонь запеклих не пече”, – міг би додати і Тарас Шевченко. Юрій Городянин-Лісовський прожив не життя, а пригодницький роман. Але він ризикував не задля чергової дози адреналіну чи розваг, крізь криваві пригоди він йшов, щоб оборонити нашу Батьківщину. “Бий ворогів – рятуй Україну”, – так можна сформулювати кредо його життя. Виявив себе Юрій не тільки як вояк, але і як поет, публіцист та автор споминів. Писати вірші він почав в ув’язненні. За вісім років неволі написав зо дві сотні поезій. “У тюрмі, – з усміхом казав він, – всі стають поетами… Присвячують вірші далекій волі, недосяжній коханій, бо змагання до чогось недосяжного… і є поезія”. Юрій скептично ставився до своїх, як він казав, “віршомазань”. Вважав, що якби не ув’язнення, то ніколи б не взявся за римування, бо “чоловік, якому Провидіння не призначило ще в утробі матері бути великим поетом, може стати сяким-таким поетом лише в тюрмі… Бо… сидить собі чоловік у тюрмі… Зірвався десь із клена чи каштана звичайний собі жовтенький дурненький листок і, миготячи під золотом призахідного сонця, перелетів попід ґрати вікна… Цього вистарчило, щоб написати сонет. Згадав чоловік по вечірній перевірці далеку кохану дівчину і – готова поема. Та прийшла воля… Кохана дівчина стала дружиною. Біжить поет через парк із думками, де роздобути грошей на викуп векселя, на нього сиплються сотні, тисячі золотистих кленових листків, та йому і не сниться писати на їхню честь сонети. Занедужає часом дружина… Біжить поет до Терлецького по ліки – і гадки не має, щоб написати їй поему. Так, панове… Щоденне життя – то тверда проза… Треба мати багато дару божого, цивільної відваги і досить грошей, щоб бути сьогодні поетом, принаймні українським”. Але то на волі, а поки тюремні стіни і залізні двері формували замріяного поета. Про тугу пісню соромливу Залізні двері проспівали. Іду на круг тюремний мріять. Бо… мріять я ще маю право. У неволі не тільки вірші складаються. Тут можна карбувати неримовані переживання. Перебуваючи в режимній установі в Херсоні, Юрій почав писати “Ave, dictator!” – високоінтелектуальне й емоційно-гостре обвинувачення московському диктатору Сталіну у злочинах проти українського народу, зокрема і проти родини селянки Оксани Тесленко. “Біля поручнів з восьмимісячною дитиною на руках стоїть Оксана Тесленко і у глибокій задумі дивиться на непривітливе море. Її батька, чоловіка і двох братів розстріляло
Владимир Куш является русским представителем сюрреализма, хотя он предпочитает определять своё искусство как метафорический реализм.
Роб Гонсалвес- канадский художник, яркий представитель редкого жанра — магического реализма. Вашему вниманию представляются картины со сказочной реальностью: http://lifeglobe.net/entry/1516
С.И. Катарага http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Armia/2007_584/25.pdf Кишиневский государственный педагогический университет ГУБЕРНИЯ ТРАНСНИСТРИЯ В 1941–1944 гг. © Катарага С.И., 2007 Досліджено питання військової співпраці східних європейців з Третім Райхом протягом Другої світової війни. Закладено нове підґрунтя у дискусію навколо проблеми східноєвропейських військових формувань у збройних силах Німеччини й проаналізовано коротку історію подібних іноземних формацій при збройних силах інших країн упродовж того самого періоду. Зроблено важливий внесок у розуміння цієї складної наукової проблеми. Вторая мировая война как исторический феномен изучена во многих аспектах, но даже сейчас, после более как 60-ти лет, как она закончилась, осталось очень много событий, которые требуют более внимательного изучения. Одним моментом того периода, которому историки практически не уделяли внимания, является формирование губернии Транснистрия и ее управление Королевством Румыния в течении 1941–1944 годов. 151 Сама губерния находилась под администрацией Румынии, но фактически была автономной в принятии всех решений. Созданию такого положения вещей предшествовали события 1939–1941 гг.: – 23 августа 1939 г. в Москве подписан пакт Молотова – Рибентропа, согласно которому СССР получает среди прочих территорий и контроль над Бессарабией, Южной Буковиной и Херцой, которые находились в составе Румынии [1]; – 26 июня 1940 г. СССР в ультимативной форме требует от Румынии решения территори- альных споров [2]; – 28 июня 1940 г. СССР повторяет свои требования, с которыми Румыния была вынуждена согласиться. В этот день начался отвод румынской армии и администрации из спорных территорий [3]; – 15 июля 1940 г. Адольф Гитлер требует также в ультимативной форме, чтобы король Румынии, Кароль II, согласился с передачей Трансильвании в пользу Венгрии [4]; – 30 августа 1940 г. Румыния под давлением Германии подписывает “Венский диктат”, согласно которому Трансильвания переходит под юрисдикцию Венгрии [5, с. 30–31]; – 7 сентября 1940 г. Румыния была вынуждена согласиться с потерей Южной Добруджи в пользу Болгарии [6, с. 33–34]. В течение двух месяцев 1940 года Румыния потеряла огромные территории – около одной трети, населённые приблизительно 8 миллионами людей. Оставшись перед выбором пойти на сближение с Советским Союзом или с Германией, для сохранения остатков государства, Румыния выбрала “наименьшее зло”, а именно Германию. В результате интенсивных переговоров, 14 октября 1940 г. в Бухарест прибывает специальный военный представитель Германии Ерик Хансен и уже 15 ноября в Румынию входит одна моторизованная дивизия и военно-воздушный корпус для защиты нефтяных скважин в долине Прахова, которые являлись жизненно важными для немецкой армии и для ведения войны в дальнейшем [6, с. 18–19]. 22 июня начинается советско-германская война. Румыния объяснила свою позицию в вопросе вступления в войну в союзе с Германией против СССР тем, что она должна вернуть оккупиро- ванные Советским Союзом в 1940 году территории Бессарабии, Буковины и Херцы. Уже 26 июля немецко-румынские войска вышли к реке Днестр, но по просьбе Гитлера от 27 июля 1941 г., премьер-министр Румынии Ион Антонеску принимает решение о дальнейшем наступлении румынских войск за рекой Днестр, которая являлась границей между СССР и Королевством Румыния до 28 июня 1940 г. [6, с. 48]. Взамен этого Гитлер обещал вернуть Трансильванию. 4 сентября 1941 г. спецпредставитель румынского правительства Брутус Косте во время встречи с государственным секретарем США Корделом Хэллом заявляет последнему, что румынская армия продолжит военные действия против Советского Союза только до реки Буг [3, s. 138]. Брутус Косте заверил, что Румыния не хочет и не выдвигает никаких территориальных притязаний, кроме как возвращение Трансильвании, рассказав об обещании Гитлера. В связи с дальнейшим наступлением румынских войск за Днестром 19 августа 1941 г. Ион Антонеску подписал Декрет № 1 о создании гражданской администрации Транснистрии [7]. Этот первый декрет, который касался вопросов, связанных с администрацией новых территорий, и предусматривал следующее: 1. Территория между Днестром и Южным Бугом, за исключением Одесской области (там еще шли бои за Одессу), переходит под администрацию Румынии. 2. Губернатором этой губернии назначается Георге Алексиану, который подчиняется и несет ответственность только перед Антонеску. Декретом № 4 от 17 октября 1941 г., подписанным И. Антонеску, предусматривалось: 1. Город Одесса становится столицей губернии Транснистрии. 2. Устанавливаются новые правила управления в Одессе [8, s. 58]. Согласно данным из работы румынского автора Николае Попп, изданной в 1943 г., на территории между Днестром и Южным Бугом во время румынской администрации проживало около 2 200 000 человек. Согласно воспоминаниям губернатора Г. Алексиану, а также статистическим данным того периода, в этой губернии до взятия
Барский Борис Владимирович Родился 22 сентября 1959 года в Одессе. Украинский режиссёр, актёр, поэт, почётный участник комик-труппы «Маски». Бездумно, дерзко и упрямо Буквы написаны Бывает по-всякому Бывают женщины разные Был туман, и моросило В купе одном дорога нас несла В тихом-претихом болотике Вакхи, сатиры Вот весь город Вот зыбучая трясина Вот уже ночь Всё во мне перевернулось Все растаяло Вы лежали в гамаке День подлец и ночь зараза Десять-десять, улыбаюсь Для счастья нужно ведь так мало Дождь идет, и окна плачут Дорога длинная Дым – огню, зола – костру Если б Вы знали, как хочется мне Есть на лице моем печаль Женщина – это не главное Закат Закопаюсь в тебя Засыпают в домах лампочки И грустно бывает, бывает тревожно И это не моя вина Идёт мужик по улице Из глубин морской пучины Из Киева в красавицу Одессу Как быстро сменяются Как приятно явиться нежданным Как я зол Когда я пьян Крушится-крошится Кувыркаюсь-кувыркиваюсь Куры – дуры Лежал и думал о Майами Лицом к лицу Луна купается в ладошках Любовь аналитически Мерцают звёзды Мне вчера вдруг стало себя жаль Мне нравится Мне хотелось, чтоб у Вас Молчание – золото Моря синь – куда ни глянь Мы повздорили немножко Наверное, это все ерунда Над лунной аллеей Начиналось всё очень Начинаю в сотый раз Наша Таня громко плачет Не держу на сердце зла Не принцесса ты Не скрою: вы мне симпатичны Не хочу, шепчу, не буду Небо синее Нелепо было бы читать Ничего не понимая Ногти я в свою душу вонзал Нос из крови Ночь тревогою кольнула Осенило, понимаю Осенние листья Остроумные бусинки слова Охрусталенные грани Подмёл бы озерко Прелестная картина Светись шампанское искристей Сегодня я, ну так, спьяна Сижу один как-то осиротело Слабый трепет стебелька Случайно проснулся Смешно Согласитесь – гениально Стоит скамеечка невзрачная Странные мысли Табун промчался. Мчались кони То ли плавочки тесны Того не ведают невежды Ты – горящих румянец щек Ты богиня, а я кот Ты в дверях с бокалом грога Ты моя жемчужинка Ты по лестнице бежала Ты садистки меня погубила Ты шла У него была она У ног моих, холёная Цветы раскрыли лепесты Что-то в Вас не совпадает Чувств своих не в силах скрыть Эфирно легка Я был шутом Я вас повстречал совершенно случайно Я всю ночь в седле Я дышу, разевая глотку Я иду в тридесятое царство Я лёг и уснул удивительно сладко Я люблю Ваших глаз Я люблю тебя Я мечтал в голубой лагуне Я на Вас взглянуть дерзнул Я на лице твоём Я наказан и поделом Я овеян дыханием вечности Я плохой, я плохой, я плохой Я сижу с бокалом в баре Я смотрю, не понимая Я снова здесь Я совет бесценный дам Я целовал ее взасос Я целый час смотрю уже Я, родившийся, увы
Транснистрия - территория между Днестром и Бугом в самой южной части Украины Раздел - Чисто факты из жизни и истории Транснистрия была географической уродиной. Выделенная из состава Украины провинция была образована в бытность Иона Антонеску диктатором Румынии в начале войны Германии и её союзников против Советского Союза летом 1941 года. Она включала в себя территорию между Днестром и Бугом в самой южной части Украины. Весь период существования провинции продолжался два года и семь месяцев с 19 августа 1941 года - после того как советские войска покинули её - и до 20 марта 1944 года, когда Красная Армия снова отвоевала её. Сегодня это - бесследно исчезнувший исторический призрак. Но в еврейскую историю он вписан кровью и слезами и никогда не будет забыт. Ужасы непродолжительной истории Транснистрии не поддаются описанию: варварские, омерзительные акты зверства, бессердечие, грабёж, пытки, каннибализм, хладнокровное уничтожение беззащитных жертв. Транснистрия - символ геноцида. При Гитлере и нацистском движении миссией немцев было истребление расы или групп людей. Нацисты заранее планировали свои акции, разрабатывали стратегию, подготавливали инструкции и методики массовых убийств. На крупных химических заводах они производили смертоносные яды и проверяли их действие; эксперты по уничтожению (Адольф Эйхман, Дитер Вислицени, Курт Бехер и др.) направлялись из страны в страну для выполнения "заданий". В своей дьявольской работе немецкие нацисты оставались верными себе, своей системе, поистине непревзойдёнными в своей основательности, систематичности, жестокости. Румынский геноцид имел другой характер. Диктатор Ион Антонеску был сумасшедшим, подобным Муссолини и Гитлеру, но без их качеств лидера, во-первых, и - железной воли, во-вторых. Тщетно добиваясь поддержки политических партий Румынии, он действовал особняком. За его высокопарными фразами и декларациями не было реальной силы или организации. Он издавал свои указы о депортации и уничтожении евреев без какого-либо чёткого плана и руководства. В следовавших затем беспорядках и хаосе все злодеи были бесконтрольными. Каждый губернатор, префект, клерк, каждый военный или даже гражданский чиновник мог поступать согласно своей прихоти, как ему заблагорассудится. И они действовали с невообразимой алчностью, жестокостью и садизмом. В жалком стремлении следовать примеру немецких коллег они избивали свои жертвы дубинками, истязали их, заставляли раздеваться, запирали в вагонах для скота, морили голодом или доводили до смерти изнурительной работой. Но румыны внесли и собственный "вклад" в изобретение особых мер: марши в зимнюю стужу людей, раздетых догола или закутанных в газеты; массовое изнасилование женщин и девушек; и самое ужасное - сожжение заживо 20 000 евреев в Одессе. Транснистрия стала кладбищем более чем 200 000 евреев. Её история мало известна даже тем, кто занимается изучением этого периода. Данная книга - попытка представить некоторые события трагедии - некоторые события; все остальные потеряны навсегда. Вся история не будет известна никогда. далее:http://odesskiy.com/chisto-fakti-iz-zhizni-i-istor...oj-juzhnoj-chasti-ukrainy.html
http://subscribe.ru/archive/rest.esoteric.altair756/201110/10060605.html Здоровья, Любви и Целостности тебе, житель Земли! Выпуск 196-11 | Автор: Татьяна Роденко Приветствую, уважаемый подписчик! Пять раз в неделю Вы получаете ссылку на скачивание материала по теме: Эзотерика, Психология, Саморазвитие, Непознанное, Нетрадиционня медицина. Архив рассылки можно посмотреть здесь: Архив рассылки 2010-2011г. Страница подписки на рассылки: http://altair756.ru/rassylka.html В конце письма есть ссылка для обратной связи. Отписаться можно внизу рассылки. Заходите и узнайте : Бесплатный миникурс "По овладению иностранными языками" 6 бесплатных видеоуроков, в которых Вы узнаете всю правду об овладении иностранными языками! ИЛИ 7 Бесплатных Видеоуроков, которые познакомят Вас с видеокурсом "Быстрый вход в английский язык" Обучающий видео курс Защитная сила икон и молитв Даже если вы далеки от религии и эзотерики, вы сможете уберечь себя и своих близких от проблем, перед которыми основная масса людей просто бессильны! ЗАХОДИТЕ "Прощение - как способ самопознания" Методика, открывающая таинственные грани Прощения и изменения судьбы... Очень Рекомендую посетить сайт - ПРОСТО ИСТИНА СЛУЧИЛАСЬ Сайт поможет Вам посмотреть на себя и на жизнь со стороны, быть может с той, с которой Вы еще не видели. Когда Вы будете готовы ОТКРЫТЬ СВОЙ ПОТЕНЦИАЛ и ПОМОЧЬ СЕБЕ ГАРМОНИЧНО РАЗРЕШИТЬ СВОИ ПРОБЛЕМЫ обращайтесь к Маргарите Николаевне через скайп. Связаться можно из Меню сайта (kris.kusto) ОНЛАЙН МЕДИТАЦИИ, МАНТРЫ, РЕЛАКСАЦИЯ На сайте Вы найдете в режиме онлайн Медитации, Мантры, Мандалы, Релаксацию, о Медитации - Ошо в видео и аудио формате. ЛИЧНОСТЬ и СВОБОДА Видео материалы в режиме онлайн - Развитие Человека, Саморазвитие, Развитие Сознания, Личностный рост, Самопознание, Самоосознание, Развитие и Психология личности, Психология Любви и Отношений. Беседы Ошо Два последних сайта молодые, но очень перспективные. Материалов будет много. В комментах пишите, что хотели бы видеть и слышать на страницах нового сайта. СЕГОДНЯ В ВЫПУСКЕ: Интерактивная энциклопедия «Мое тело. Анатомия и физиология человека» (видео) СКАЧАТЬ: ЗДЕСЬ (http://lekar53.blogspot.com/2011/10/blog-post.html) С помощью программы «Мое тело. Анатомия и физиология» Вы, в буквальном смысле, заглянете внутрь человеческого тела, подробно изучите строение организма, его основные системы, функции, химический состав. Здоровье, иммунитет и витамины очень просто поддерживать с помощью Зеленых БИО Коктейлей, а также очистить организм от шлаков и токсинов, похудеть, избавиться от прыщей, поднять тонус энергии жизни. Заходите "Живой Росток - Энергия Жизни" На блоге СТАНЬ СВОБОДНЫМ - Новые обучающие курсы Видео курс Секреты удачного замужества.ЗАМУЖ НА 100% Видео курс - Как избавиться от целлюлита ЦЕЛЛЮЛИТА НЕТ Избавится от болезней и забыть дорогу к врачам - Видео курс Кибесант-Целитель Видеокурс "1001 «денежная» тема для заработка на блоге" Здоровая Потенция и Эрекция без медикаментов Пройти бесплатный курс Ссылки по просьбам подписчиков Для работы с видео, аудио файлами (в т.ч. FLV), рекомендую замечательный плеер (PotPlayer 1.5.25875 Rus Portable), которым пользуюсь сама и очень довольна. Много встроенных кодеков, потому проблем с просмотром разных форматов просто не стало. Работает без установки. Распакуйте папку и пользуйтесь. СКАЧАТЬ: DepositFiles TurboBit LetitBit Vip-File Для просмотра видео файлов в FLV video формате (размер: 1,09 мв.) Скачивайте программки. СКАЧАТЬ: ЗДЕСЬ STDU Viewer 1.5.427 – русскоязычная версия программы для чтения электронных документов (книг) в формате DjVu, PDF и TIFF.СКАЧАТЬ: ЗДЕСЬ ИСПЫТАЙ СЕБЯ Расписание бесплатных курсов, тренингов и даты проведения специальных акций. 1. Тренинг интуиции Шестое чувство 2. Дистанционный тренинг "Волшебное НЛП для успеха и благополучия" 3. Главная страница 4. Бесплатный тренинг интуиции. 5. Тренинг Материализация Желаемого 6. Курс Эзотерические практики 7. Тренинг "Деньги за Творчество. Ваша новая работа" - НОВЫЙ ТРЕНИНГ 8. Тренинг "Денежный вопрос " - НОВЫЙ ТРЕНИНГ- БЕСТСЕЛЛЕР 9. "Перекодирование Финансовой Программы". - Заочный семинар - тренинг В ПРЕДЫДУЩИХ ВЫПУСКАХ: О.А. Бутакова - Видеокурс «Энергия живой воды» часть 1. (видео) СКАЧАТЬ: ЗДЕСЬ (http://tvoivybor.do.am/news/ehnergija_zhivoj_vody/2011-10-05-41) Видеолекция состоит из двух частей: Болезни обезвоживания. Все о воде. Лучше один раз увидеть и услышать, чем сто раз прочитать. Как всегда доходчиво, подробно, затрагивая все нюансы данной темы. Исчерпывающая лекция. «Славянская книга мёртвых» (видео) СКАЧАТЬ: ЗДЕСЬ (http://altair756.ru/skach_praktiki/video-prakt-2.html) Лекция посвещена Славянской Книге Мёртвых. А на самом деле Книга Живых, потому что смерть в славянской традиции понимается до сих пор ни как погибель, а как путь к жизни, которая выше уровня нашей мирской жизни. «Куда приводят мечты /
Корнієнко В.В.,
старший викладач кафедри історії війн і воєнного мистецтва Національної академії оборони України, кандидат історичних наук, підполковник
Розвиток воєнного мистецтва українського козацтва охоплює майже три сторіччя, починаючи з кінця ХV ст. За цей час український народ витворив з невеликих ватаг свої власні Збройні Сили - Військо Запорозьке, військове мистецтво якого було високо оцінено тогочасною Європою та привернуло увагу багатьох полководців різних країн світу. І це недивно, оскільки воно було своєрідним і самобутнім.
Одним з найважливіших етапів його розвитку була перша чверть XVII ст., бо саме тоді, згідно з науковими дослідженями, була створена дисциплінована, добре підготовлена козацька армія під керівництвом відомого гетьмана Петра-Конашевича Сагайдачного та склалась своя козацька школа воєнного мистецтва, в рамках якої були досягнуті значні успіхи у розвитку як стратегії, так і тактики.
Аналіз спеціальних досліджень, щодо воєнних дій, які відбувалися в першій чверті XVII ст. за участю козацького війська П.Сагайдачного, дозволяє виявити особливості його воєнного мистецтва, завдяки яким Військо Запорозьке виходило переможцем у багатьох війнах та походах не тільки в той час, а й в майбутньому. Саме в цьому і полягає мета даної статті, оскільки знання їх служить необхідною передумовою визначення змісту та тенденцій розвитку сучасного українського воєнного мистецтва.
У той час, наприкінці XVI - початку XVII ст., політична мета війн західноєвропейських країн відзначалася обмеженістю й глибокою суперечливістю. Війни цього періоду велись в основному не в національних інтересах, а в інтересах панівних класів з метою їх збагачення й носили загарбницький характер. Все це вело до обмеженості стратегічної мети. Досягнення політичних цілей відносно малого масштабу без крайньої напруги сил було найбільш доцільним способом ведення війни. З іншого боку, і воєнні засоби, якими розпоряджалися країни Західної Європи, були обмеженими. Спосіб комплектування військ, прийнятий в цих державах (вербовка), не забезпечував можливості утворення численних збройних сил і швидкого поповнення втрат у ході війни. Особливо тяжким було відновлення підготовлених кадрів.
На такій основі склалася в Західній Європі стратегічна концепція, згідно з якою питання про знищення армії противника у вирішальній битві не ставилося. Битва розглядалася як один із способів впливу на противника. Рішучий наступ в глибину території ворога, як правило, вважався неможливим через недостачу сил і засобів. Задача оволодіння територією вирішувалася в основному шляхом взяття розташованих на ній найважливіших фортець. Тобто географічні об'єкти набували першорядного значення, а битва відсовувалась на другий план. Особливе значення в тиловому забезпеченні військ набували шляхи сполучення.
Все це привело до формування у той час однієї з керівних ідей західноєвропейської стратегії - вирішити стратегічні задачі шляхом маневрування, спрямованого проти комунікацій противника, не завдаючи ударів по живій силі. Сутність маневрування полягала в тому, щоб прикрити свої шляхи сполучення і створити умови для завдання ударів по комунікаціях противника. Таким чином необхідно було відтіснити ворожу армію, а потім оволодіти необхідними об'єктами.
Це загальні риси маневрової стратегії, як способу підготовки та ведення війни.
Такої ж стратегії наприкінці XVI - початку XVII ст. дотримувалось в основному і Військо Запорозьке, яке було пов'язане багаторічними й надто своєрідними відносинами з рядом європейських армій, зокрема польською і російською, які виступали як союзниками українського козацтва, так і його противниками. Тому і не дивно, що воєнне мистецтво українського козацького війська, яке брало участь у збройній боротьбі з арміями багатьох країн, зазнало впливу з боку західноєвропейського воєнного мистецтва.
Але ж запорожці творче підходили до цього процесу, переймаючи і відпрацьовуючи лише ті прийоми бою, що були їм властиві. Козацькі ватажки не дотримувалися сліпо загальноприйнятих способів ведення війни, а використовували відповідно до обставина більш рішучі форми ведення збройної боротьби. Про це переконливо свідчить військова діяльність у першій чверті XVII ст. козацького гетьмана Петра-Конашевича Сагайдачного.
Сагайдачний зрозумів, що на той час перемогу можна здобути лише рішучими наступальними діями. Саме тому, на противагу західноєвропейській стратегії, він старається уникати безплідного маневрування по тилах противника та облоги фортець і обирає за основу своїх дій - швидкий і несподіваний маневр з метою створення для своїх військ найбільш сприятливих умов і, користуючись цим, нав'язати противнику польову битву та розгромити його. Тобто, прагнення діяти наступально, намір завершити усякий маневр ударом - стає для Сагайдачного одним з основних
(6.10.1927, м. Москва – 17.09.2008, м. Київ)
Його винаходи впроваджували в багатьох розвинених країнах світу,
лише не в Україні
Ренат Петрович Польовий народився 6 жовтня 1927 р. в м. Москві.
Батьки походили з козацького села Комісарівка, що на Дніпропетровщині.
1945 року на Колимі Ренат Польовий зійшовся із членами ОУН та вояками УПА. Завдяки їм пізнав невідому історію Визвольної боротьби українського народу.
1951 року, відбувши покарання, поселився на Кубані, де побрався з козачкою Вірою Денисенко, мама і тітки якої своїми розповідями зацікавили Рената Петровича історією Кубанської України.
1953 року молода родина переїхала на Донеччину, у Костянтинівку, де на заводі скловиробів Ренат Польовий влаштувався скловаром. Закінчивши вечірній інститут за фахом інженера-механіка, працював конструктором, механіком, технологом. Розробив і впровадив кілька високоефективних винаходів з технології виробництва скляного волокна. Працюючи на заводі, зазнавав критики начальства за вживання української мови.
Проживаючи на Донеччині, Ренат Польовий часто відвідував у Києві скульптора Івана Макаровича Гончара.
1972 року Ренат Петрович перейшов на роботу до Київської науково-дослідної лабораторії базальтових волокон, де розробив удосконалену технологію виробництва волокон. Не знайшовши в лабораторії підтримки своїх технічних ідей, 1975 року влаштувався на Ірпіньський комбінат “Прогрес”, де розробив високоефективну технологію виробництва базальтового супертонкого волокна, яку згодом було впроваджено на десятках заводів країни.
1982 року Рената Петровича спіткало лихо – на будівництві кінотеатра “Київська Русь” трагічно загинув його єдиний син Микола...
З дитинства Ренат Польовий любив українську пісню, тож логічно, що 1982 року він став учасником народного хору під керівництвом Леопольда Ященка. Цей колектив приваблював не тільки любов’ю до української народної пісні, але й можливістю перебувати в середовищі споріднених душ. 1987 року Польовий став членом Українського культурологічного клубу, засідання якого відвідували ті, кого не задовольняло офіційне висвітлення української літератури, мови, історії, філософії та релігії. На таке не кожний міг наважитися, бо всі члени УКК перебували під пильним наглядом і пресингом КҐБ.
27 квітня 1988 р. Ренат Польовий разом з іншими членами Українського культурологічного клубу, дружиною Вірою та малолітніми онуками взяв участь у першій екологічній (і політичній!) демонстрації на Хрещатику, яка була брутально розіграна міліцією. А за кілька днів, 1 травня, на стадіоні “Динамо” під час офіційних партійних заходів Ренат Петрович разом з іншими активістами УКК публічно протестував проти замовчування масштабів чорнобильського лиха.
Восени 1988 р. Ренат Петрович стає членом Української гельсінкської групи – найрадикальнішої в той час організації. КҐБ діяв проти неї жорстко, без гальмів. Членами УГС могли стати тільки сміливці. Таким і був Ренат Польовий.
Наприкінці квітня 1990 р. УГС перетворилася на УРП. Ренат Петрович як делегат установчого з’їзду, став членом-засновником УРП. Уже в лавах цієї організації він продовжив боротьбу за волю України. У складі УРП і хору “Гомін” він узяв участь у найважливіших подіях Української революції 1989 – 1991 років, яка завершилася проголошенням самостійності.
1994 року Ренат Польовий написав заяву до Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, заснованого політв’язнями-бандерівцями Зеновієм Красівським та Іваном Кандибою. Авторитет пана Рената в ДСУ був високий, тому невдовзі й погодився він очолити Суд честі.
У 1995 – 1997 рр. Ренат Польовий розробляв технологію виробництва базальтового неперервного волокна в Ізраїлі, на основі якої мав бути збудований завод. Але побачивши, що його хочуть ошукати, залишив Ізраїль, розірвавши контракт. Завод так і не був побудований. Роботу винахідник закінчив в Україні 2001 року. А вже наступного року він виїхав впроваджувати цю розробку в Південну Корею. Працював і в японській компанії, фахівці якого належно оцінювали геній українського науковця. За своє життя Ренат Польовий здійснив 93 винаходи, написав 72 технічних статей у галузі виробництва скляних волокон. Його винаходи впроваджували в багатьох розвинених країнах світу. Лише українська держава, для якої й тільки хотів працювати пан Ренат, не виявила інтересу до винаходів свого вірного сина...
З 1997 р. Ренат Польовий – член Історичного клубу “Холодний Яр”. Написав і власним коштом видав книги “Кубанська Україна”, “Кобзарі в моєму житті”, “Моя боротьба (спогади)”. Він автор багатьох публіцистичних статей в українських виданнях, насамперед у “Незборимій нації”. Його спогади
| ||||||||||||||||
Это цитата сообщения elvirushka Оригинальное сообщение
Языки онлайн
АНГЛИЙСКИЙ - РУССКИЙ: Метод Пимслера 1
АНГЛИЙСКИЙ - РУССКИЙ: Метод Пимслера 2
АРАБСКИЙ - РУССКИЙ
ГОЛЛАНДСКИЙ- АНГЛИЙСКИЙ
ГРЕЧЕСКИЙ- АНГЛИЙСКИЙ
ИВРИТ- РУССКИЙ
ИСПАНСКИЙ- РУССКИЙ
ИТАЛЬЯНСКИЙ- РУССКИЙ
КИТАЙСКИЙ- РУССКИЙ
КОРЕЙСКИЙ- АНГЛИЙСКИЙ
НЕМЕЦКИЙ- РУССКИЙ
СЕРБСКИЙ- РУССКИЙ
ТУРЕЦКИЙ - РУССКИЙ
ФРАНЦУЗСКИЙ- РУССКИЙ
ШВЕДСКИЙ- АНГЛИЙСКИЙ
***