Это цитата сообщения nibi Оригинальное сообщение
Rosh Hashana - Jewish New Year festivaL Хасиди в Умані!..
Єврейський Новий рік Рош Ха-Шан, 8-9 вересня 2010 року.
Щорічно в вересні паломники–хасиди з усього світу з'їжджаються в українське містечко Умань для святкування єврейського Нового року, Рош Ха-Шана. Для ортодоксів є можливість в цей час помолиться за відкуплення гріхів на могилі засновника брацлавського хасидизму Цадика Раббі Нахмана, який в 1802 побажав бути похованим в цьому містечку разом зі своїми одновірцями і заповідав, щоб всі його учні і послідовники щорічно відвідували його могилу і здійснювали релігійні ритуали. На час святкування в Умані наступає Єврейський Армагеддон, практично повністю утворюється автономний єврейський квартал, а жителі і гості міста спостерігають за молитвенними ритуалами з омовінням, масовим читанням молитв, танцями і піснями.
Для уманчан в цей час виникає можливість підзаробити на послугах сервісу для хасидів, і вони, уманчани, з одного боку раді гостям-хасидам, але з іншого боку, хасиди під час святкування єврейського Нового року відпускають всі свої вудила і , як кажуть в Україні: "Гуляй, Вася!"...
Міліція в цей час (напевно по вказівці зверху) - зовсім не приструнює хасидів, тож інколи виникають зовсім неблаговидні історії.
Хасиди ж в свою чергу нарікають як на місську уманську владу, так і на центральну українську, що українська влада не докладає практично зусиль, щоб забезпечити добротний сервіс для паломників-хасидів (гарні готелі, кафе, ресторани, тургіди і таке інше). Адже хасиди ввозять і в Україну і в Гумань - добрі гроші, а бажаючих щорічно здійснювати паломництво в Умань хасидів стає все більше і більше.
Ходить легенда по Україні, що в свій час мало не Моссад була залучена до того, щоб відкопати мощі цадика Нахмана і вивезти таємно в Ізраїль, аби додати святості "землі обітованній" всіх євреїв. Але проти цього різко виступила і українська влада і українська єврейська громада, яка маючи багато святих єврейських місць в Україні, вважає, що живучи в Україні, вона якраз і живе в "землі обітованній" євреїв....
Джерело: Ma-zaika
Это цитата сообщения ma_zaika Оригинальное сообщение
Взрыв на центральном рынке Владикавказа
 art ma-zaika |
Ударная волна пришлась на ВладикавкаЗ |
 [600x403] |
У жилого дома рядом с центральным рынком Владикавказа 9 сентября 2010 года прогремел взрыв. По имеющимся данным погибли 17 человек, 138 ранены. Взрывное устройство было заложено в автомобиль, его привел в действие террорист-смертник. Личность смертника уже установлена— он приехал во Владикавказ из Ингушетии менее чем за полчаса до взрыва. По горящим следам задержаны три возможных пособника террориста.
Пострадавших перевозили к каретам "скорой помощи" на товарных тележках
Это цитата сообщения НЕ_БЛОГЕР Оригинальное сообщение
ДВА КОЛЬОРИ
два виконання, як ДВА КОЛЬОРИ....
З дитинства любив цю пісню, як і "Рушник"... дякую
hecate_in_ua, а ще більше 
aliena-aliena з Мурманська(!) за те, що нагадали (http://www.liveinternet.ru/users/hecate_in_ua/post134389952/).Я як трохи підріс, завжди дивувався: ЯК цю пісню пропустила радянська цензура, ЯК???? ...може, вони думали, що червоне з чорним, як і жовте з блакитним уже забуте... загинуло в пам'яті людській?
Зараз, здається, знов комусь хочеться, щоб ми стали "Іванами, що рідства не пам'ятають". З такими легше... такі за миску юшки працюватимуть, як воли, та ще й славитимуть того, хто миску цю їм налив...
Поки звучить в українських серцях українська пісня, доти не обманкуртимось!
Слава Україні!
[показать]
Это цитата сообщения aliena-aliena Оригинальное сообщение
Мамин праздник
Мамин праздник! Слова, долетевшие из детства... Вспомнилась мне и песня, которую мама любила, - в 60-е годы она часто звучала по радио, и мама всегда подпевала исполнителю. Она называлась "Рiдна мати моя". Хоть мама была русской, родом с Севера, она любила очень красивые, мелодичные украинские песни. Наверное, простые и проникновенные слова этой песни напоминали маме о ее матери (бабушка рано ушла из жизни, в 61 год). А я не могу без слез слышать ее, потому что для меня она осталась "маминой песней" из моего детства.
Это цитата сообщения Anna_Atz Оригинальное сообщение
" Зелене жито " ( green rye )
Будьте здорові, живіть багато!!!
Головна » 2010 » Вересень » 6 » Московський Хрест - це що - хрест московський?
21:26 [Відкрити] [Теги матеріалу] [Управління лічильниками] [Редагувати] [Видалити]
Московський Хрест - це що - хрест московський?
Особливу небезпеку являє розміщення багатьох міст в зонах потенціально високих планетарних деструкцій і неврахування впливу геофізичних аномалій при будівництві.
В переліку цих міст — Москва, яка знаходиться в месці:
— хрестоподібного перетину двох потужних глибинних розломів;
глибинні розломи - москва тектоническая плита
Московський Хрест - перетин глибинних разломів
Резюме нашого сайту:
Геофізика сьогодні виходить на перше місце для прогнозування найближчого майбутнього нашої планети. Для того, щоб можна було враховувати майбутні каклітичні зміни в рамках окремих держав, регіонів, материків - необхідні додаткові фінансування для оснащення геофізичних досліджень сучасною апаратурою, а також комплектування геофізичних установ досвідченими кадрами.
І, звичайно, превентиівні попереджувальні заходи - створення самодостатніх, життєздатних в жорстких термодинамічних, гідрологічних умовах БУНКЕРІВ оізної вмістимості людей і продуктів забезпечення життєдіяльності...
ПС. А столицю РФ - бажано перемістити з Москви в недалекому майбутньому...
Інтернет-заробіток: $$$ WMmail.ru - куча работы $$$
Это цитата сообщения ma_zaika Оригинальное сообщение
А батька більше не буде, та й матері ніби теж!
art ma-zaika |
Рада Європи хоче ліквідувати слова "мати"і "батькоЦ" |
 [780x551] |
Рада Європи в ході боротьби з сексизмом пробує прийти до нейтральних звертань в гендерному відношенні. В зв'язку з цим РЄ рекомендує всім 47 членам відмовитися від звернення "мати" и "батько", замінивши на "батьки".
Это цитата сообщения dayfed Оригинальное сообщение
ПЛЕШИВЫЙ ЛЖЕЦ!!!
Я не собираюсь возвращаться; ЭТОТ дневник БУДЕТ ЗАКРЫТ – до реальных выборов. Но я не могу промолчать, когда этот лысеющий ЩЕНОК (Вовик Путин) продолжает ДУРАЧИТЬ всех НАС. Он "тестировал" новую дорогу - аж НА ТРЕХ "обычных" СПЕЦМАШИНАХ!!! Он вновь УСПЕШНО ПРОТЕСТИРОВАЛ... нашу доверчивость. И "терпеливость"!
... Ездит, летает, плавает... Между тем, только от нас зависит, как скоро "протестирует" он совсем другой спецтранспорт - СПЕЦЗАК!!!
http://www.youtube.com/watch?v=y7T1b7z25Ww
PS. Комментарии к настоящему посту – очередной шанс получить ХАМСКИЕ отклики от ПОДКРЕМЛЕВСКИХ ПОДОНКОВ! Не рекомендую!
Это цитата сообщения НЕ_БЛОГЕР Оригинальное сообщение
ми канемо у вічність молодими... Василь Стус
[500x500]
Двадцять п'ять років тому в тюремному карцері перестало битись серце Василя Семеновича Стуса.
Сьогодні на Байковому цвинтарі у Києві пам'ять великого українського борця, ПОЕТА, Каменяра прийшло вшанувати чоловік зі тридцять-сорок. Серед них були соратники, була велика група молодих людей, були навіть малесенькі дітки, як кажуть в інтернеті, "школота", приблизно третього класу.
Відправилася служба Божа, звучали його вірші та українська пісня.
Жодного пафосу і офіціозу... пом'янули й розішлися.
Наводжу тут статтю з тридцять четвертого числа газети "Дзеркало тижня" за 2002 рік.
Автор: Василь ОВСІЄНКО (лауреат премії ім. В.Стуса)
ЗАГИБЕЛЬ ВАСИЛЯ СТУСА
17 років тому, в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року, в карцері табору особливо суворого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського району Пермської області загинув поет і правозахисник Василь Стус.
Про обставини й причини смерті кандидата на Нобелівську премію свідчить і розмірковує тодішній в’язень цього «табору смерті».
Насамперед, що це за сором’язлива назва — «установа особливо суворого режиму»?
Радянська влада взагалі соромилася деяких термінів, тому, наприклад, називала своїх противників не політичними в’язнями, а «особливо небезпечними державними злочинцями». У тюремному побуті «громадянин засуджений» мусив звертатися до наглядача «громадянине контролер».
Історія цього останнього заповідника ГУЛАГу коротка. Від 1 березня 1980 по 8 грудня 1987 року через нього перейшло всього 56 в’язнів. Пересічно їх тут утримували до 30. Ця «установа» скоро стала відомою в світі як «табір смерті», бо 8 її в’язнів загинули. У тому числі члени Української Гельсінкської групи Олекса Тихий (27.01. 1927 — 5.05. 1984), Юрій Литвин (26.11. 1934 — 5.09. 1984), Валерій Марченко (16.09. 1947 — 7.10. 1984), Василь Стус (6.01. 1938 — 4.09. 1985). Власне, тільки Стус помер безпосередньо в Кучино, а перші троє — по тюремних лікарнях.
На початку 70-х років у таборах, тюрмах, психіатричних лікарнях та на засланні перебувало не так багато людей — усього кілька тисяч. Політичні табори були зосереджені в управлінні «Дубровлаг», що в Мордовії. Але з цих таборів стало виходити у «велику зону» та за кордон надто багато інформації. Тому КГБ вирішив зруйнувати канали її виходу радикальним чином: перевезти найактивніших політв’язнів подалі від центру. Вибрали Скальнинське управління таборів, що в Пермській області, на середньому Уралі. Тим паче що табори траплялися тут частіше, ніж села.
13 липня 1972 року в умовах надсекретності (навіть конвоїри були одягнуті в спортивні костюми) на станцію Чусова прибув перший ешелон з декількома сотнями мордовських в’язнів суворого режиму. В дорозі він був три доби. Рухався ночами. Удень в’язні знемагали в розпечених «столипінах» (того спекотного літа горіли ліси і торфовища). Непритомніли. Один помер. Багато хто, коли вивантажували, не міг устояти на ногах. Їх розмістили у звільнених від карних в’язнів зонах ВС-389/35 (ст. Всехсвятська, сел. Центральне), 36 (с. Кучино), 37 (с. Половинка).
Ще один великий етап мордовських в’язнів суворого режиму прибув на Урал улітку 1976 року.
Нарешті 1 березня 1980 року в Кучино були перевезені з Сосновки, що в Мордовії, 32 в’язні особливо суворого режиму. Знову один у дорозі помер. Серед етапованих були члени Української Гельсінкської групи Левко Лук’яненко, Олесь Бердник, Олекса Тихий, Богдан Ребрик, Данило Шумук. Під нову «установу особливо суворого режиму ВС-389/36-1» пристосували дерев’яне приміщення колишнього тартака (пилорами), що за кількасот метрів від зони суворого режиму.
У різний час і в різних камерах тут каралися, окрім уже згаданих, члени УГГ Іван Кандиба, Віталій Калиниченко, Михайло Горинь, Іван Сокульський, Петро Рубан, Микола Горбаль, іноземні її члени естонець Март Ніклус та литовець Вікторас Пяткус, які вступили в УГГ в найтяжчу годину — у 1982 році. Тут минули й мої 6 років життя. Поруч, на суворому режимі, сидів голова Групи Микола Руденко. Усього 18 осіб. Ніде й ніколи не збиралися ми в такій кількості, хіба на урочистих зборах з нагоди 20-річчя або 25-річчя Групи.
Тут каралися також українці Іван Гель, Василь Курило, Семен
Это цитата сообщения gsreda Оригинальное сообщение
Не пусти корені!
[показать] ПС.Поштові розсилки:
http://www.wmeil.ru/pages/index.php?refid
В буддійскій психології говориться, що основним джерелом втрати енергії є мова. В християнстві кажуть: «Не важливо, що входить в рот людини, головне, що виходить...». Багато сподвижників і святі йшли в віддалені місця, щоб ніщо не спонукало їх приймати участь в пустих розмовах. В Ведах пусті розмови называють праджалпою. І саме праджалпа є однією з головних перепон на шляху духовного і матеріального прогресу /http://7rubicon.ucoz.com/.
ПС. Цей матеріал почерпнутий і вільно переспіваний з посту Гзеди, за що їй моя вдячність.
Хочеться прокоментувати сказане вище так, що зрозуміти принципи праджалпи дуже просто. Але слідувати цій парадигмі по життя - це вже вищий пілотаж духовної практики...
ПC. Поштові розсилки в інтернеті:
[url]http://www.hotrusclick.com/?r=869517 [/url]
Это цитата сообщения слава_бондар Оригинальное сообщение
УКРАЇНА
http://www.mytskan.info/index.php/publicistic/45-thoughts/139-sanscrit
У 50-і роки XX століття болгарський мовознавець В. Георгієв звузив круг прабатьківщини аріїв до пониззя Дніпра. Це знайшло підтвердження в серії статей російського мовознавця О. Н. Трубачова «Іпdоагіса в Північному причорномор'ї» (1975-1981), які в 1999р. були опубліковані окремою книгою.
Артур Кемп у книзі «Біла раса: марш титанів», Дж.Гінкс та Л.Вуллі у книзі «Історія створення культури і проявлення науки», Ґеорг Біббі у книзі «Чотири тисячі років тому» подають карти розселення білої раси (оріїв/аріїв): з Наддніпрянщини по всій Євразії.
«Веди – найстародавніший пам’ятник людського ума, яким розпоряджається людство... Оріяни принесли з собою визначені поняття та вірування, які вони продовжували розвивати в Індії. У Ведах обожнюється чарівна природа Оріяни-Скитії-Руси-України»(С.Радгакрішнан, президент Індії, історик).
«У Ведах немає згадки про банани, оливки, пальми, пустелі, мавп, верблюдів, жирафів, а є згадки про ос, лососів, рисей, оленів, ведмедів, вовків, бджіл. Тобто, про весь той світ, що належить просторові на захід від Уралу і на північ від Чорного моря» (Креґем Кларк, Стюарт Піґґот, англійські дослідники Вед).
«Оріянська група походить із широких просторів Дунаю, Дніпра та Дону» (Джавахарнал Неру, прем’єр-міністр Індії).
«Учені тепер вважають Україну найбільш правдоподібною батьківщиною індо-європейців» (Герберт Дж. Мюллер, історик. Цитата з книги «Воля у стародавньому світі»).
«Арії вийшли з території України» (Джан Бовле, історик. Цитата з книги «Людина у віках»).
«Материнською землею індо-європейських народів є простори на північ від Чорного моря» (Р.Гіршмен, археолог, історик, професор Сорбонни. Цитата з книги «Іран»)
«Предки арійців жили у Подніпров’ї... Є всі підстави вважати, що «Рігведа» зародилася на берегах Дніпра. В літописах згадується слово «останці». Це ті, хто залишився жити (на берегах Дніпра), хоча племена вирушили до Індії. Мій заклик до українців: займіться вивченням санскриту (яким написана індоарійська «Рігведа»), за мовними ознаками знайдіть серед своїх племен «останців» — і відновіть зв’язок часів...» (Б.Рибаков, академік. Цитата з передмови до книги М.Кікешева «Заклик до слов’ян»)
«Україна більш, ніж інші країни Європи та Азії може претендувати бути землею аріїв» (М.Маюмдар, віце-президент Декка університету (Індія), один з найвизначніших дослідників стародавнього світу. Цитата з книги «Історія і культура індійського народу»)
«Я бачив пам’ятки аріїв і козаків біля Кременчука, а також у Переяславі... Можу сказати тепер: Україна є прабатьківщиною аріїв» (Арвінд Аллок, директор інституту охорони національних пам’яток Індії)
«У степах Східної Європи і започаткувалася більше, ніж 5000 років тому індоєвропейська мова, її діалекти роз’єдналися на мови, які поширили багато народів світу» (А.Діамонт, мовознавець. Цитата з книги «Історія та оригінальність мови»).
“Займаючись довгий час порівнянням арійських мов, я прийшов до висновку, що українська мова не тільки старша всіх слов’янських, не виключаючи т. зв. старослов’янської, але й санскриту, грецької, латини та інших арійських” Міхал Красуцький, мовознавець. Цитата з книги «Древність української мови».
http://www.mytskan.info/index.php/publicistic/45-thoughts/139-sanscrit
«Санскритська мова є європейського походження. В Азії вона поширилася тому, що до Індії далеко перед народженням Христа прибули орії з України» (Р. Латґем, дослідник санскриту. Цитата з книги «Етнологія Європи»).
Чи казав так В.М.Янукович, чи ні, але в киян відносно таких слів нашого презика - сумнівів не виникає. Саме така помста чи то розплата була нібито колись обіцяна Януковичем киянам за активність в 2004 році. Ну, ви ж розумієте - активність не на боці Януковича.
І схоже, що план планоміірно втілюється в життя. Подорожчаня комуналки вже відбулось, та й ще заплановане.
А ось на носі чергове осіннє підвищення тарифів на проїзд до 2-4 грн від перевізників... Спочатку Попов, піднімав комуналку, а тепер і перевізники всерйоз заговорили про підняття своїх тарифів.
Обгрунтування?
- Придумають на ходу!
З коліс!...
Козарлюга 79 років з Арізони (з вигляду - років на 57-60) розповів мені сьогодні вражаючу історію про підслухану ним в Голосієву розмову групи англомовних іранців.
Іранці, не звернули уваги на якогось там українського аборигена. Проте, що абориген знає англійську, та ще й має 60 років практики з англійської мови в штаті Арізона (США), іранцям і в голову не могло прийти.
Зауваження Юрка Іллінського: "Іранці розмовляли англійською без видимого акценту. А це свідчило, що вони отримали грунтовну освіту на Заході та ще й довгий час там тусувались".
То про що ж розмова?
А розмова йшла про те, що Іран перенаселена країна, а темпи народжуваності в Ірані не спадають! Скоро Ірану буде необхідний "новий життєвий простір". Україна, з її багатющими землями - якраз і є тією країною, яка має бути "новим життєвим простором для Ірану"!
А для реалізації цього плану - необхідно всього 7 (сім) "чистих ядерних бомб"!
Село України сьогодні і так вимирає. А для звільнення української території від аборигенів - необхідно "бомбонуть" 7-м українських міст-мільйонників: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одесу, Донецьк (решту Юрко не запам'ятав чи прослухав). Але відмітив, що відносно Львова була зневажлива резолюція іранців, на кшталт: "Львів - всього-навсього велике село!".
Я слухав, скажу вам так, Юрка Іллінського, посміхаючись, і, думаючи про себе, скільки ж дурнуватих бродить світом, та ще й заблукує в Україну чи то випадково, чи цілеспрямовано?..
Але Й пропускати мимо вух всі ці маразми хворого розуму теж не годиться...
ПС. Юрко Іллінський - американець українського походження з Білої Церкви. Його предки були в Україні колись серед реєстрових козаків Гетьманщини. В Україні пробує розібратись в своєму генеалогічному Дереві.
Это цитата сообщения ma_zaika Оригинальное сообщение
День прапора в Незалежності провели в Україні
art ma-zaika |
Flag Day and Independence Day held in UkrainE |
 [675x446] |
23 серпня 2010 року в Україні відзначали День Національного прапора країни, а вже 24 серпня пройшли торжества з приводу 19-го Дня Незалежності України.
24 серння 2010 року на Майдані Президент України Віктор Янукович заявив, що євроінтеграція і зміцнення відносин з Росією залишаються пріоритетними напрямами зовнішньої політики країни, а також висловився про необхідність капітального удосконалення Конституції.
Церемонія підняття Державного прапора України.
Репортаж про День Незалежності.
Головна » 2010 » Серпень » 24 »
23:54 [Відкрити] [Теги матеріалу] [Управління лічильниками] [Редагувати] [Видалити]
Чому в Україні не відбулась асиміляція росіян?
Якщо побіжно переглянути різноманітні форуми, на яких заторкується питання відношення росіян до незалежної України, до українців.
І ось, який висновок можна зробити з першого погляду, навіть не сильно копаючись в темі:
Росіяни, які живуть сьогодні в Росії - загалом дружньо, не агресивно настроєні по відношенню і до України і до українців, інтуїтивно відчуваючи мабуть, що, як би там не було, але більш спорідненого народу з російським, ніж український - вони в світі, на цій планеті ніде не знайдуть.
2.Росіяни, які живуть сьогодні в Україні в своїй основній масі - чомусь люто ненавидять і Україну, і українців, і все українське!
Де ж тут собака зарита? В чому така різниця в поглядах росіян, які постійно живуть в Росії і тих, які мешкають сьогодні в Україні?
І ось тут ми не будемо винаходити велосипед, а скористаємось аргументом відомого українського правозахисника Василя Овсієнка /"Українська правда/:
з інтерв'ю Василя Овсієнка: "В Україну навезли дуже багато чужорідного і ворожого Україні елементу. Він живе тут спокійно, він ненавидить цю країну".
Коментарі, як кажуть, зайві! Але я прокоментую - Оцей навезений в Україну чужорідний і ворожий елемент - він в Україні "місив", грабував, вбивав, гвалтував Україну і українців. Про це добре пам'ятає цей "навезений елемент". І добре пам'ятають і нащадки цього "навезеного елементу"! Ті нащадки, які сьогодні і правлять в основному в Україні!..
Тобто, як була Україна окупована з 1920 року, то вона і до сьогодні повністю не позбулася деколонізації, дерусифікації. Не проведена люстрація правлячої верстви України...
Стан громадянської війни, в даному разі - "холодної громадянської війни в Україні" - продовжується... А коли він закінчиться - сьогодні скаже лише Сам Господь Бог...
Передбачення насування трагедії Росії
В російської нації сьогодні справа стоїть так, що росіянам заборонено ставити питання про Російську Державу. Все більше і більше російських патріотів приходить до висновку, що відсутність Російської Держави в рамках політичного конгломерату російськомовних під назвою РФ з 88 регіонів, в кожному з яких наростає суверенізація за національною ознакою місцевих аборигенів і звідки тікають під тиском місцевих націоналістів саме росіяни (а куди їм тікати - ось питання?). Навіть Москва - це вже не оплот росіян . Це вже мегаполіс російськомовних, де вже чисто росіянину стає не зовсім комфортно.
На рівні вищого керівництва РФ - такої проблеми, як визначення саме Російської Держави - не стоїть.
Але постає питання - чи довго керівництву РФ вдасться уникати відповіді на поставлене часом питання, на наполегливі вимоги етнічних росіян, - де ж їм сховатись від утисків націоналістів в федеральних об'єктах РФ?
Чи зможе надовго зберегтись "страусина політика" керіництва РФ відносно цього непростого питання, поставленого часом , а саме: "Де кордони справжньої національної Російської Держави?"...