Жіноче(!) злочинне угруповання править Татарбунарським районом. «Кришує» - голова райсуду, теж жінка
«Шановна редакція «УК», звертаємось до вас, як до четвертої гілки влади, бо іншої влади в Україні не існує, з надією про допомогу.
Місто Татарбунари розташоване на півдні Одеської області. Містечко невелике, тому всі про всіх все знають. Чудово відомо мешканцям міста про протиправну діяльність на території міста та Татарбунарського району громадянки Буднік Ірини Семенівни, та злочинне угруповання, створене цією особою.
Виконавчий комітет, депутати Татарбунарської міської ради та пересічні громадяни міста неодноразово звертались до органів МВС та прокуратури з заявами про вжиття заходів щодо припинення протиправної діяльності, притягнення до відповідальності гр.Буднік І.С., та віз і нині там. Не хтять наші шановні правоохоронні органи псувати стосунки з кумою громадянки Буднік І.С. – Приймак Галиною Іванівною, головою Татарбунарського районного суду, тому й закривають очі на «дитячі забави» цієї громадянки, такі як: будівництво та відкриття торгівельних закладів без жодних дозвільних документів у будь- яких місцях, де їй заманеться, торгівля без ліцензій горілчаними та тютюновими виробами, простроченими продуктами та інше. Тягнулося все це роками, люди про це говорили пошепки, розуміючи, що нічого змінити невзмозі, аж доки «забавки» громадянки Буднік І.С. почали виходити за межі «дитячих».
Так, 19.01.2005 року сесія Татарбунарської міської ради вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати на умовах оренди земельну ділянку громадянці Михайленко Ганні Іллівні - для будівництва, експлуатації та обслуговування дитячого буфету в м. Татарбунари, вул. Горького, 14. 25.09.2005. гр. Михайленко Г.І. було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 38.
За деякий час дітки могли б ласувати солодощами у затишному кафе, якби громадянці Буднік І.С. не спало на думку збудувати на тому ж місці собі магазинчик «Квіти», що вона й зробила. Погрожуючи фізичною розправою громадянці Михайленко Г.І. та членам її сім`ї, вночі збудувала магазин, який працював до недавніх пір без жодного документу.
Звернення гр. Михайленко Г.І. до правоохоронних органів Татарбунарського району, ГУМВС в Одеської області, Міністра внутрішніх справ Луценко Ю.В. та Генерального прокурора України жодних результатів не дали. А постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, за підписом слідчого прокуратури Татарбунарського району Синенко Г.О. взагалі здивувала, оскільки посилання в ній було на довідку ТБТІ, згідно з якою будівлі по вул. Горького, 14 – не існує (звідкіля ж їй взятись в БТІ?).
Не вартими уваги прокурора Татарбунарського району виявились депутатські звернення Голови постійної депутатської комісії з питань законності та правопорядку Татарбунарської міської ради Сивоконь А.О. та інспекції ДАБК Одеської області.
Продовж майже п’яти років (не кажучи про матеріальні затрати) гр. Михайленко Г.І. знадобилось відновлювати свої права по різним інстанціям та судам. За цей час гр.Буднік І.С. спромоглася підробити собі договір оренди земельної ділянки, начебто укладений між нею та Татарбунарською міською радою, що було встановлено апеляційним адміністративним судом Одеської області. За цим фактом проти гр.Буднік І.С. прокурором Одеської області у жовтні 2008р. було порушено кримінальну справу, яку було доведено до суду. Та як завжди, з Татарбунарського районного суду гр.Буднік І.С. вийшла непереможеною.
Проти оперуповноваженого відділу ДСБЕЗ капітана міліції Міхова А.О., який надав до прокуратури Одеської області матеріли, що стали приводом для порушення кримінальної справи за цим фактом стосовно гр.Буднік І.С., прокурором Татарбунарського району Логіновим О.Г. - за надуманими підставами - було порушено дисциплінарне провадження.
Врешті, 10.11.09. Татарбунарський районний суд (суддя Чебан А.П.) прийняв рішення, яким зобов’язав гр.Буднік І.С. за власні кошти знести самовільно збудовану будівлю.
Першим сигналом того, що людський терпець урвався, стала стаття у газеті сусіднього, Ренійського району (у Татарбунарській районній газеті такої б не надрукували) «Час пик» у рубриці «Так жить нельзя» під назвою «Неприкасаемые». В тій статті автор розповіла, як підприємницю Апонюк Ельгізу, мати трьох неповнолітніх дітей, було жорстоко побито громадянкою (на той час вже депутатом Татарбунарської районної ради ) Буднік І.С. у її ж власному магазині на робочому місці. Співробітники Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області відреагували як завжди: заяву прийняли з потугами, кримінальної справи не порушили. Покарання громадянки Буднік І.С. обмежилось адміністративним штрафом у розмірі 17грн. Ту статтю було розмножено у кілка сот екземплярів та роздано громадянам міста.
Прокуратура жодним чином не відреагувала. Співробітники Татарбунарського РВ ГУМВС намагаються взагалі не реагувати на заяви громадян, що стосуються гр. Буднік І.С. (щоб не попадати зайвий раз під гарячу руку свого
Читать далее...