Самозвучні музичні інструменти (ідіофони)

• Торохкало
• Тарілки
• Підкова і трикутник
• Било (клепало)
• Дзвін, дзвінок, дзвіночок — історична довідка
• Дзвін
• Дзвоноливарник

Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський

НАРОДНІ ДЖЕРЕЛА

Українські народні музичні інструменти

Київ «Техніка» 2003

Випущено на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за Програмою випуску соціально значущих видань

Рецензент — канд. мистецтвознавства, проф. Н. Б. Брояко (Київський Національний університет культури і мистецтв)

У книжці висвітлено важливу і багатогранну роль народних музичних інструментів у суспільно-культурному житті української нації. Характеризуючи кожний музичний інструмент, автор простежує його походження, еволюцію, конструктивні зміни, основні прийоми гри, сферу побутування. Крім музичних інструментів, використовуваних у музичному побуті України, йдеться також про інструменти професіональних музикантів, оркестрів народних інструментів, ансамблів та капел бандуристів.

Книжка розрахована на широкий загал читачів, а також може бути навчальним посібником українського інструментознавства для студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, викладачів музики в спеціальних та загальноосвітніх школах.

ISBN 966—575—111—5

© Л. М. Черкаський, 2003

Руські народні пісні з Південного Підкарпаття (для чоловічого хору)

• А горі потоком
• Возму я ю
• Втеди ся ми дівча сподобало
• За горов застава
• Замрем
• Коломийки
• Співай, цяцько, співай
• Я до леса не піду, древа рубаць не буду
• Янічку, жовтовлас

Українські народні пісні в триголосному укладі на жіночий хор

• А вже весна, а вже красна
• А наша їмость
• Білоданчик
• Благослови, батеньку
• Брязнули ключики по столу
• Вже весна воскресла
• Десь тут була подоляночка
• Доленьки не вгадаєш
• Жучок
• Защебетала сива ластівка
• Кострубонько

Квартети на хор мужеський серія перша

• Було колись в Україні
• На любій розмові
• Низка лемківських співанок
• Ой закувала сива зазуленька
• Там у полі береза стояла

Козаки в піснях народних серія друга (для чоловічого хору)

• Біда тому козакові
• Гей, там на горі там женці жнуть
• Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть
• Ой з-за гори, ой з-за гори, з-за темного гаю
• Ой їхали козаки з обозу
• Ой їхали козаченьки з високої гори
• Ой Морозе, Морозенку
• Ой на горі жито, на долині жито
• Ти, козаче

Наша дума. Українсько-руські народні пісні

Філарет Михайлович Колесса Музичні твори, Київ, 1972

Академія наук Української РСР

Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського

Філарет Михайлович Колесса

Музичні твори

Видавництво «Наукова думка»

Київ — 1972

У книзі друкуються обробки народних пісень та оригінальні твори для хорів різного складу відомого українського композитора і фольклориста академіка Ф. М. Колесси. Деякі з них публікуються вперше.

Розрахована на музикознавців, професіональні і самодіяльні хорові колективи, на любителів музики й народної пісні.

Редакційна колегія: Л. М. Ревуцький (голова), М. М. Гордійчук (заступник голови), О. І. Дей (заступник голови), К. Г. Гуслистий, В. Д. Довженко, М. Ф. Колесса, С. П. Людкевич.

Підготував до друку М. Ф. Колесса.

Редактор тому С. Я. Грица.

Редакція літератури з мистецтвознавства, фольклору та етнографії.

Зав. редакцією Л. Я. Головняк.

Олексій Дей. Сторінки з історії української фольклористики

Народна поетична творчість завжди була одним із важливих пізнавальних і творчих джерел для видатних представників передової дореволюційної культури та радянських діячів літератури і мистецтва. їхні думки, спостереження, оцінки і висновки в галузі народної поезії становлять винятковий науковий інтерес, є значним внеском в історію української фольклористики.

У книзі зроблена спроба аналізу та узагальнення фольклористичної спадщини ряду провідних діячів революційно-демократичної культури — Івана Франка, Лесі Українки, П. Грабовського, М. Павлика, а також видатних дослідників народної творчості, академіків АН УРСР — В. М. Гнатюка, А. Ю. Кримського, академіка АН СРСР М. Т. Рильського. Розвідки про них написані на основі друкованих і архівних джерел. До книги ввійшло і кілька оглядів невідомих досі рукописних матеріалів, що мають цінність для фольклористичної науки.

Відповідальний редактор доктор філологічних наук І. П. Березовський

Рецензенти: доктор філологічних наук М. С. Грицай, кандидат філологічних наук М. Т. Яценко

Редакція літератури з мистецтвознавства, фольклору та етнографії

Видавництво «Наукова думка», 1975 р.

Народнопісенні жанри. Вип. 2. — К.: Музична Україна, 1983. — 112 с.

Книжка містить нариси, які висвітлюють різні жанри народної поезії: ліричні (пісенність календарних обрядів), епічні з елементами лірики (співанки-хроніки) і гумористично-сатиричні (танцювальні пісні).

© Видавництво «Музична Україна», 1983

Олексій Дей. Народно-пісенні жанри Випуск 1

Народнопісенні жанри. Вип. 1. — К.: Музична Україна, 1977. — 108 с.
Книжка містить нариси, в яких досліджуються жанри народної пісенності, розкриваються типові для народної поезії форми відображення життя, що побутують і в наш час — лірична й гумористично-сатирична. Перша з них розкривається у величально-романтичному (нарис про колядки і щедрівки) і реалістичному аспектах (нарис про коломийки); друга — переважно на основі жартівливих пісень.

Будівництво соціалізму в СРСР. Оборона батьківщини. Боротьба проти фашизму

• Будем уряд обирати, як велить новий закон
• В самурая зла обіда
• Вийду я у поле, гляну на село
• Всього світу капітал знов похід лаштує
• Гей, несись, наш спів, над морем
• Гей, сходило сонце ясне
• Гей, чого ти розквітаєш, колгоспнеє поле
• Гей, ще сонце не зійшло
• Гомін радісний, бадьорий
• Горить Іспанія в огні
• Десь поїхав син, гей, на дальній східний край
• За муром холодним, у камері темній
• За новим законом добре поживається
• Закувала зозуленька, закувала сива
• Закуріли всі заводи

Вітчизняна війна 1812 року. Селянські рухи першої половини XIX ст. Скасування кріпосного права

• Біда, мати, біда, мати, біда з бідочкою
• Відпустили селян на свободу
• Де ти, бурлак, забарився
• Жив дома — добра не знав
• За горою за крутою косарики косять
• За Сибіром сонце сходить
• Зібралися отамани в зеленому гаю
• Крейсамт з панами тримає
• Ой високо сонце сходить, а низько заходить
• Ой же, хлопці не співали
• Ой летіла зозулечка понад гори й села
• Ой слухайте, люди добрі, що хочу казати
• Ой у моїм городчику копана криниця
• Пише король листи, а король французький

Боротьба проти іноземного поневолення та феодально-кріпосницького гніту в XV — першій половині XVII століття

• В Цариграді на риночку
• Втеча з турецької неволі
• Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі (Три брати азовські)
• Гей, на біду, на горе
• Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві
• Дума про Марусю Богуславку (Маруся Богуславка)
• Дума про Олексія Поповича (Олексій Попович)
• Дума про трьох братів Самарських (Три брати самарські)
• За річкою вогні горять
• Зажурилась Україна, бо нічим прожити
• Іван Богуславець
• Івась Удовиченко, Коновченко
• Кляла цариця, вельможная пані
• Козак Голота
• Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер

Українські народні думи та історичні пісні, КИЇВ, 1955

До веб-майданчика Українські народні пісні — http://proridne.com додано матеріали з книги Українські народні думи та історичні пісні. Видавництво Академії наук Української РСР, КИЇВ, 1955

Збірник містить основні, вибрані тексти українських дожовтневих і радянських народних дум та історичних пісень — як ті, в яких прямо говориться про конкретні події, місцевості і особи, так і ті, де змальовуються такі історичні явища, як боротьба проти соціального і національного гноблення, кріпацтво, рекрутчина, чумацтво, наймитство, а в радянський час індустріалізація країни, колективізація сільського господарства, боротьба за мир та ін. 

Баби і діди. Химери старих

• А в місяці октябрі випала пороша
• А місяця сентября випала пороша
• Біжи, мила, у садок
• Болить мене голова
• Бреди, бреди, діду, та в ліс по калину
• Бреди, бреди, діду, у луг по калину
• В місяці іюлі випала пороша
• Вже пора, мила, вже обід, мила
• Дідку, дідку, а я твоя бабка
• Діду, діду
• Дідуню, а ти спиш
• Задумала бабусенька та й розбагатіти
• Задумала вража баба та й забагатіти
• Захотіла вража баба та й забагатіти
• Захотіла стара бабка сильне багатіти
• Ішов дзяд

Нерівне подружжя. Подружня зрада

 Старий і молода, молодий і стара

• А в криниці водиця
• А там за гороньком каня воду пиє
• А що тото за чоловік, що ся жони боїть
• А я люблю тую бабу, що має доляри
• Біда мене та заставила
• Бодай била-м не росла, за кого я пішла
• Вже три дні й три неділі
• Видавала мене мати за діда старого
• Видно хату, видно хату, видно й грушу
• Вітер віє, сонце гріє, дощик накрапає
• Гей, жив — не любила
• Гой пішла я в ліс та й по печериці
• Да під вишнею, під черешнею

Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок

 Лінива жінка-жниця

• Біда польку спокусила
• В понеділок раненько
• Казав мені милий, та мій чорнобривий
• Ой сусіду колька коле
• Посилає Сидір Гапку в поле жита жати
• Та їхала Катерина штирма кіньми вороними
• Я в бору жито жала

Свавільні, вередливі, хитрі й запанілі жінки. Приборкання примхливих та непокірних

• Артем іде, Артем іде
• Бив мене муж
• Била жінка мужика, за чуприну взявши
• Била жінка мужика, пішла позивати
• Був у мене муж, був і чоловік
• Гусарськая жона
• Дворянськая жона

Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок

Молоде подружжя

• Воженився, хвала богу
• Гей, Волошин сіно косить
• З банюра я воду беру, на камені стою
• Оженилшя наш Іван
• Ой Василю, Василю
• Ой жоно моя, жононько
• Ой їхала Катерина
• Ой пий, да не лий
• Ой піду я у лісочок
• Ой ти, милий, не журись, не сварись
• Поїхав би в ліс по дрова
• Серце моє любеє
• Та біда не женившись
• Уженився младий пан

Недоладне подружжя

• А в єднім селі недалеко Дубна
• А мій милий захворав

Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання

Парубочі пригоди

• А в неділю рано люлька ся курила
• В неділеньку рано люлька ся курила
• В Одарочки ночував
• Єще вчора ізвечора люлька ся курила
• Ішов тютюн дорогою, здибала го люлька
• Казали ми молодиці, щоби приходити
• Кой я ішов з Дебрецина до Тали
• Люлька моя пеньковая звечора курилась
• Люлька моя червоная звечора курилася
• Люлька моя череп’яна звечора курилась
• Мав я люльку-черепульку, добре ся курила
• Надіну я шаровари, штани мої сині

Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання

 Освідчення в коханні

• А я в свеї мамуненьки
• Або мене, грицю, люби, або мене залиши
• Вбралась гандзя у спідницю
• Глибока кирниця, глибоко копана
• Жало дівча, жало траву
• Жито, мамцю, жито, мамцю, жито — не полова
• Жито, мати, жито, мати, жито — не полова
• Жито, мати, жито, мати, жито — не пшениця
• Іване, Іване, не ходи горами
• Любуй же мя, хлопку, в стодолі на снопку
• Марусенька по гриби ходила
• Ой льон, льон, льон, конопельочки
• Ой ненько, ненько

Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання

Заклики на вулицю. Гулянки молоді, залицяння

• Виорю толоку
• Гуляй, гуляй по боїску
• Дівка Явдошка сіяла пшеницю
• Дівчинонько чорнобровая
• Добривечір, дівчино, куди йдеш
• Добрий вечір, дівчино, куди йдеш
• Ей гаїк, гаїк, гаїчок
• Ішло дівча лучками
• Кукуріку, півнику, гайда
• Млинарю, млинарю, зробю я ти шкоду
• Молоденька, солоденька, ходімо мід пити
• Не стій, дубе, не гуди
• Ой дівчата, чуєте
• Ой дівчино, куди йдеш

Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання

Пора дівування. Дівочі роки. Дівоча врода

• Боже, боже, што ся стало
• Казала мати кури скликати
• Коли-м була мала, мала
• На городі біла глина, за що мене й мати била
• Не било то, яко влони
• Ой горою гусак летів
• Ой на току, на току курята чубаті
• Ой не стой под окном
• Попід терном стежечка
• Через село гусак летів
• Чий то двір, чий то двір, що на горі хата
• Чом дуб не зелений, бо го туча збила
• Як мі било літ п’ятнайцять
• Як я в батька єдиниця була