В суботу хтось випадково нагадав мені про День Народження. Це допомогло у неділю вранці не злякатися своїх рідних, які закидали привітаннями ще з того моменту, як розплющив очі! Виявляється, мені 20 років! Зо останній час я навчився не забувати дні народження друзів, та свій якось не сприйняв! Може просто забув? Спецефічна діяльність створила особливу звичку - Важка робота у свята і вихідні... Може тому і сталося так у цьому році, що зовсім не очікував натиску такої кількості уваги у свою сторону! До того ж... Мій батько... Його дата народження від моєї відрізняється лише двома останніми цифрами - 14.05.1964р. Можливо, це і врятувало мене від самотності у той день... Одним словом, вітали нас обох! Зникнення ВСІХ ще з ранку я майже не помітив... Батьки з друзями відправились на природу, де провели час до пізнього вечора... А потім....
... через силу розтягнуті вуста у форму посмішки, фальшиві "Дякую", холодні телефонні розмови, "порожні" СМС,безглузді пропозиції, і велика купа випитого на самоті... я "кінчав" навіть від вигляду себе ОДНОГО у темній кімнаті, не очікував, не просив, просто відповідав на привітання... Я ламав будь-які пропозиції на кшталт ВІДІРВАТИСЯ! Та все ж підналаштувався і ... (Далі КРЕЙЗІ

!!!) Відрив без наслідків відбувся... Мінімум пафосу, і скляних очей... Декілька приятелів (три парочки і один БОЙ)... Ніч... Пити-пити-пити... уууу... РЕСПЕКТ!!! Вранці хотілося плакати... Хто придумав це безглуздя??? Що за поняття таке - ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ???
Cьогодні набагато комфортніше, тепло і затишно перед мікрофоном...