В колонках играет - Типовий супровід...
Настроение сейчас - Відповідний дійсності...

Є щирий стан, схожий на той, що дають барбітурати і канабісні штуки... Тільки створюється він природньо, без речовин. Не спати. Не спати. Не спати. А хто ти після цього? Ти пародія на того, ким був дві доби тому. Двідоби існування, і велике збудження. То є штука, яка дає творчі імплульси. Коли пишеш, говориш, малюєш, а тебе слухають. Ти подобаєшся. Визнають за щирість. Тому що не приховаєш себе і виставиш себе реального, на гламур не вистачить внутрішньої сили. Права півкуля зробить справу за тебе. Ти просто ляжеш під неї, віддащся чесним течіям. То є ніч на радіо. Не трава, не порошок. Не речовина, а природа. Стан недосипу, темних плям на очах. То є стимул і натхнення. Щирість, безглузді думки, фантазії...

В колонках играет - Ефір
Настроение сейчас - Очікування

Іноді настільки переповнюють почуття, емоції, а слова доречного не знайти. З одного боку хочеться сказати, написати, прокричати, з іншого - нема чим, і думки не в'яжуться і голос дрижить і все не так, як хотілося б. Можливо це і є основа понятть пов'язаних з літературною творчістю. Адже є люди, які просто пишуть, просто живуть буквами, і з'являються чергові шедеври, книги, що читати легко і приємно. Чи це хист до літератури чи здібності, які можна розвивати?
Власне, питання в іншому. Як, хоча б мінімально, навчитися знаходити і формулювати? Іноді виникає необхідність просто написати те, що всередині, просто для себе, аби прочитати і переосмислити, перекурити і зліпити вкотре зімнюючи свої ставлення і принципи. Не задля когось, а для себе... Не словникові запаси, не грамота, не швидкість клацання, а можливість правильно, точно відбити на папері свої відчуття. Наче фото.

В колонках играет - эМПэ3
Настроение сейчас - Очікування

Вибір не з легких. Диплом чи Кар'єра? Кому це питання не ставив, всі вагаються і не дають остаточної відповіді... "...Ну... і те і се потрібне...". Без диплому іноді не збудуєш кар'єри, а без практики той диплом у фотоальбом на пам'ять дітям покласти можна. Зануритися у роботу і підвищувати професійний рівень чи зібратися з силами і поринути у науку "на папері"? Одне відомо точно - щось треба відкласти на невизначений термін. Інакше можна загубити все і одразу. Нажаль, блін!

В колонках играет - Ефір
Настроение сейчас - ФМ

Хочу люксових вечорів...
Жадаю люксових пісень...
Не вистачає люксової кави...
Люксових вихідних...
Колег люксових...
Люксових перекурів...
Жадаю люксових ефірів...
Вимагаю люксового життя... Але від кого? Від того, хто зрадив своїм бажанням, смакам і частиночці себе? Від того, хто наважився змінити майбутнє за свій рахунок? Своє майбутнє...
Що буде далі? Мої перспективи відбитками на правій півкулі мозку чи реальні здобутки? Чи не занад-то велика жертва задля того, що тільки мариться, задля бажань і мрій?
Хто я? Геній, який будує сходи на гору майбутніх визнань чи тільки мрійник, що стрімко повзе все нижче і нижче?
Що на що я міняю?

В колонках играет - Ефір
Настроение сейчас - Розчарування...

Я був би таксистом...
Якби не був ким? Тим, чим є насправді, чи тим, чим не є взагалі?
Можливо я був би кимось, якби був таксистом!
Я розумів це ще тоді, коли вперше потрапив до рук чарівника, який не докладаючи зайвих зусиль подарував мені маленьку казку про маленького хлопчика з маленької східної країни... Він мав маленькі мрії, бажання, які на той час виглядали цілком реально і мали всі шанси на здійснення.
Я розумію це зараз, коли черговий дивак не маючи на меті нічого окрім власного задоволення подарував мені шматок себе, своєї долі, біль і трошки солоних від сліз залишків того самого великого і нетілінного почуття...
Вчора він мовчки зробив свою роботу...

Пам'ятаю ніч, коли зірки не рахувалися навмисно...
Вони губилися у просторі, ховалися від нас...
Коли я вперше відчував, і на одинці було тісно...
Коли не до емоцій, сліз, не до образ...

livemy.info/olijnyk/

В колонках играет - Дикий Мед
Настроение сейчас - Схвильований

Невже так важко лишатися собою? Невже бути собою в оригіналі - це соромно?
Всюди приписи ДО...
Всюди ПЛЮС...
АКСЕСУАРИ...
Починаючи з пультів для ТВ, ескалаторів, закінчуючи прикрасами до мобілок...
Сережки, НАшивки, НАбивки...
НАгрудник... Навіщо воно? Богом груди дані, а ми щось докліпуємо туди...
НАмордник... Гуманно? Морда у гратах?...
НАручники... Свобода? Де???
НАпульсник... Нібито сприяє кровообігу...
І до всього різні додатки... Прилади, комфорт на тарілочці...
А де ми?
АКСЕСУАРИ до чого?


ГЛАМУР?

"...Блєсками-помадами сидять намазані
Тимчасові подруги серйозних мужчин...
Пальці з манікюрами, а дури дурами!
Їх життя: Машина-ФітнесКлуб-Магазин.
Руки з телефонами тонкими, новими,
Скучними розмовами "Малышка Мур-Мур…"
Мускули накачені, гроші потрачені..
Всьо навколо схвачено, ми любим ГЛАМУР!!!..."

Кузя.

В колонках играет - On Air
Настроение сейчас - Мажор

Ми рідко бачимось. Ми майже не розмовляємо. Ми сумуємо одне за одним. Почуття сильнішають, новий віртуальний смак... Телефон, як головний засіб.
Винайшли спосіб спілкування - Поцілунок...

Я цілую її, ніжно торкаюсь щічок щоразу, коли повертаюся з роботи... О 4-ій ранку стримую себе, долаю бажання поговрити... Вона прокинеться о шостій і зробить те саме... Цілуватиме мене...

Ми звикли переціловуватись...
Цінуємо це і зберігаємо, наче традицію...
Вночі -я, вранці - вона...
І так до тих пір, поки не повернемося до звичного ритму, поки не будемо разом засинати та прокидатися... Все стане на свої місця, все стабілізується.... Треба тільки зачекати, вкотре ковтаючи камінець, що виникає у горлі, коли згадую її...

"Kiss" у СМС...
Я малюю твій ніс...

В колонках играет - ЕфірЧик
Настроение сейчас - Прррр.....

Блін, так дратують викрутаси малих патлатих виродків! А-а-а-а!!!
Ще вчора мамині цицьки смоктали, а сьогодні молочними вустами культуру малюють... Стояти в метро поруч з дитиною, яка падонкафффські скарби переплітає з місцевими діловитими жаргонами просто огидно... Воно, зеленоволосе, не розуміє половини з того, що говорить...
Та все ж...
Є понятт "мода". Є "тенденції" і ще купа штукенцій, які не залишать нас-сучасних поза межами еволюції... А бути Людиною не "модно"! Це суперечить "тенденціям".

"Золота молодь" на "європейській" витусовує...
Ганяє Біса поза кутками...

В колонках играет - Ефір
Настроение сейчас - Роздуми

Нормально, так!
Сьогодні легше, спокійніше...
Мало було часу, чай був холодний, та було багато сексу ще зранку.
Вуха у вухах, метро, люди...
Пообіді був телеканал, редактор "Жди Меня".
Брудний вагон метро, рекламні листівки, преса, кава...
Чак...
Обід у мікрохвильовці, а після - подушка...
Знову метро, поцілунок, зграї голубів на Контрактовій...
Нагірна...
Кава і мікрофон.
Нормально, так...
Сьогодні легше, спокійніше.

В колонках играет - Ефір
Настроение сейчас - ...

Мій попередній рік має запах...
Сьогодні я пригадав його...
Він не має назви, його не можливо описати...
Не має він порівнянь... Він ні на що не схожий...
Його фізична складова - апаратура...

Це ранковий запах ефірної студії!
Це зачинені вікна, і прогріта електронікою кімната!
Це атмосфера СТАРТУ!
Це кава, яка змішана з процесорами, моніторами, лампочками, що безперервно блимають...
Це вуха поруч із пультом...
Самотній мікрофон...


Я пригадав, як починав свої ранкові ефіри...
Можливо, це і сформувало в мені манію "Відкритого вікна"...
Сіпаюсь часто - OpenWindow...

Це штука, яку не хочеться згадувати, не через те, що її більше не має, а тому, що у горлі стає комок, а на очі нагортаються сльози...

Запах класу ЛЮКС не дає мені спокою...
Я не просто сумую...
Я вимушений брехати собі, ніби зараз краще і я задоволений!!!

В колонках играет - Власний Ефір
Настроение сейчас - Адаптація

Стою у черзі.
Переді мною чоловік купує морозиво:

- Дайте мне в стаканчике...
- Ну, какое? Шоколадное? Белое? Фруктовое есть...
- Да не имеет значения! Любое...
- Держите.
- М-м-м... Ну... это шоколадное! Нет! Мне белый Пломбир Крем-Брюле!!!

Слідом я замовив каву і батончик "Lion". На питання "Какой, в синей обвёртке или коричневой?" чітко відповів - "В синей!!!", після чого гордо повернув голову у сторону людей, які стояли позаду, забравши синій Lion, пішов...

В колонках играет - Бумбокс
Настроение сейчас - Революційний


Бумбоксоречатативногітарнопалівнийтвір...


Два нові удари нанесли гелікоптери,
Далі гинуть вояки, вибори у мери.
За вікном змінила знов взимку осінь,
На пейзажі дві стіни бетонні і реклама "Досі".

Два запаси суміші команди Філіп Моріс,
Я переїхав в мегаполіс, забив про полюс.
Познайомтесь з ким завгодно в нашому новому чаті,
Уявіть, що ви щасливі, заможні, завзяті...

Нас обгорнули умови, форматів окови,
Не хочу стати я новим обличчям системи типовим.
Хто там кого переміг, так, і хто в опозиції,
Чи це вже з глузду я з’їхав, чи це ще репетиція?

Скажи, кому це потрібно - потрібно нікому
І серіали кайфові громадянинам зразковим.
Мета у всіх нас одна - так, прозора демократія,
Але ж звідки агресія, звідки апатія?




Вдало керують думками з телеекранів ті, що над нами,
Пульти тримають долоні, ми у блакитному телеполоні.
Ллються рожеві сиропи, ніби-то наближають нас до Європи,
Зараз новини, а згодом ми вас побавим солодким болотом.

photosight.ru/ownpage.php?authorid=23161

Очень спецефический сайт с более-менее НЕ попсовым творчеством!

Приєднуйся!
[525x100]

В колонках играет - Nelly Furtado feat. Timberland - Promiscuous
Настроение сейчас - Сплю...

Она такая миленькая, когда спит... Сравнить можно с тигрёнком, который сладко рычит от удовольствия... Провожу пальцами по-щёчкам, растворяясь в свете её улыбки забываю о том, что таксисты ждать не любят... Вскочив, оставляю милое создание на едине с мягкой игрушкой и пулей вылетаю к подъезду... Ночной двор... Синий Фольц, отражая ночной фонарь стоит мёртвым грузом, сонный таксист и его прозрачные струи сигаретного дыма... Пустые мосты, асфальт, буд-то каток чуть поблескивает после дождя... И я... Такой удовлетворённый, еле стоящий на ногах под тягостью безсонных ночей, всё же счастливый и живой... Впереди 4 часа искреннего полёта над шариком "Земля", где минимум слушающих, и максимум слышащих...

В колонках играет - Власний Ефір)))
Настроение сейчас - На крилах...)))

Краще вже у часі загубитися, ніж у просторі - це факт! Та вітати слухачів всієї країни о першій ночі словами "Добрий Вечір" - діагноз... :)

Декілька місяців тому лише мріяти міг про нічні ефіри, аж от воно щастя! Працюю вже тиждень поспіль у нічню пору доби і просто кінчаю від задоволення! Скільки там людині для повного Щ треба? Дайте їй задоволення і не обіцяйте нічого фанйного на майбутнє... Просто ТЕПЕР, і жодного слова про ЗАВТРА!

Про будь-який мегаполіс пересічний провінційний громадянин чує лише те, що хоче чути... З купи різноманітних думок вибираємо підходящу для себе і тішимось з цього приводу. А життя не передбачає дій за власними переконаннями, світ не потребує нашого бачення, не вимагає консультацій, не питає, а тільки навязує і потребує негайної адаптації до реалій... Не ми шукаємо собі місце, не ми рубаємо топориками нішу у стінах соціуму, а соціум дає чи відбирає... Він нещадний до тих, хто йде проти нього, він не терпить самовпевнених дурнів, мудреців чи лицарів також не визнає... Ми всі, як виявляється рівні, всі однакові, що також дуже дивує...

Все написане вище - не правда! І ми усвідомлюємо це, тільки виходить так, що знову помиляємось...

В колонках играет - Новини
Настроение сейчас - Ні

Досі триває процес адаптації до нового життя. Сьогодні маю 35-й день свого перебування у столиці України - Києві. Перед очима вікно, яке розділяє Шарманку і Шансон, двоє ранкових діджеїв і купа Шансонье на СіДі-носіях. Декому сьогодні реально не хочеться спати, для мене сон - штука, яка зустрічається все рідше... Останнім часом маю ефіри на двох станціях - Наше Радіо і Шарманка. На першій бавлюся, друга - місце роботи.