свобода
Palanteer
:
08-01-2009 16:08
Тільки той хто відмовляється від усього стає по-справжньому вільним
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Тільки той хто відмовляється від усього стає по-справжньому вільним
молотоки і точні інструменти
Palanteer
:
08-01-2009 16:02
Цікава закономірність — доки у тебе в руках молоток ти і подумати не можеш над тим, що його можна використовувати в інших цілях, але як тільки береш точний інструмент, вивчаєш його, вчишся працювати з ним, керувати ним, отримувати той результат якого так очікуєш тоді і молоток стає «точним інструментом».
Так і з фотоапаратами мильниця (та що була у мене в свій час) була справжнім молотком. Вивчати, що таке діафрагма, витримка, фокусна відстань, температура кольору, поправки, зернистість з нею було тяжко. Точніше просто не потрібно. Як пояснити дурню, що робити якщо сам не знаєш чого ти хочеш? Тяжко.
Але коли тобі попадає в руки техніка яка так і просить: «Вивчи мене, пізнай мене, поглянь мені у душу і я тобі відплачу», а ти виконуєш – вивчаєш, пізнаєш, вивчаєш, спостерігаєш то і результат отриманий в роботі точного інструмента на голову вище будь-якого «молотка».
Саме цікаве настає тоді, коли навчившись працювати з точними інструментами знову береш у руки молоток. Але цього разу ти знаєш чого ти від нього нього хочеш. Ти можеш керувати ним. Можеш отримувати результат докорінно інший, кращий, якісніший.
Так і з усім. Мозок треба постійно тримати в роботі: думати, мріяти, уявляти, говорити з собою, порівнювати вивчати, шукати, відповідати, дізнаватися, віддавати знання щоб він не заснув. Бо як тільки це станеться — «точні інструменти» стануть «молотками». Не робіть себе «молотком», думайте.
Гарний, новий, полірований молоток все рівно молоток
[700x525]
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Цікава закономірність — доки у тебе в руках молоток ти і подумати не можеш над тим, що його можна використовувати в інших цілях, але як тільки береш точний інструмент, вивчаєш його, вчишся працювати з ним, керувати ним, отримувати той результат якого так очікуєш тоді і молоток стає «точним інструментом».
Так і з фотоапаратами мильниця (та що була у мене в свій час) була справжнім молотком. Вивчати, що таке діафрагма, витримка, фокусна відстань, температура кольору, поправки, зернистість з нею було тяжко. Точніше просто не потрібно. Як пояснити дурню, що робити якщо сам не знаєш чого ти хочеш? Тяжко.
Але коли тобі попадає в руки техніка яка так і просить: «Вивчи мене, пізнай мене, поглянь мені у душу і я тобі відплачу», а ти виконуєш – вивчаєш, пізнаєш, вивчаєш, спостерігаєш то і результат отриманий в роботі точного інструмента на голову вище будь-якого «молотка».
Саме цікаве настає тоді, коли навчившись працювати з точними інструментами знову береш у руки молоток. Але цього разу ти знаєш чого ти від нього нього хочеш. Ти можеш керувати ним. Можеш отримувати результат докорінно інший, кращий, якісніший.
Так і з усім. Мозок треба постійно тримати в роботі: думати, мріяти, уявляти, говорити з собою, порівнювати вивчати, шукати, відповідати, дізнаватися, віддавати знання щоб він не заснув. Бо як тільки це станеться — «точні інструменти» стануть «молотками». Не робіть себе «молотком», думайте.
Гарний, новий, полірований молоток все рівно молоток
[700x525]
Зимовий портрет
Palanteer
:
08-01-2009 02:43
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Радянська зима
Palanteer
:
06-01-2009 19:33
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Nameless journal
Palanteer
:
06-01-2009 07:21
Настроение сейчас - Ухху
In one of mystery fantasy's world, one young lady leave her peaceful home, and goes in search of... I don't know really, maybe gold or adventures or real love. So she walk and walk, and with new step she become more far of her native city Malahile.
In same moment I was not so far from her, I make some photographic experiments with snow and icy water when I saw her. I ask Lamalie why she goes in such terrible storm, and she doesn't answer. I ask her more and more, but my answer was a silence. I shot her and propose went back to Malahile, and her answer were: “Leave me, you don't understand me now and never could understand me before. Go to your precious Ma-la-hi-le and let me walk on!”
That day was last when I saw Lamalie, my truly love...
12.01.2354 Nameless
[699x466]
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Настроение сейчас - Ухху
In one of mystery fantasy's world, one young lady leave her peaceful home, and goes in search of... I don't know really, maybe gold or adventures or real love. So she walk and walk, and with new step she become more far of her native city Malahile.
In same moment I was not so far from her, I make some photographic experiments with snow and icy water when I saw her. I ask Lamalie why she goes in such terrible storm, and she doesn't answer. I ask her more and more, but my answer was a silence. I shot her and propose went back to Malahile, and her answer were: “Leave me, you don't understand me now and never could understand me before. Go to your precious Ma-la-hi-le and let me walk on!”
That day was last when I saw Lamalie, my truly love...
12.01.2354 Nameless
[699x466]