Хочу поделиться с вами ссылкой на очень удобный   сервис   для поиска изображений.

[443x105]

[показать]

 Вот такой музыкальный шедевр создал Мишель. Тискаем на квадратики и слушаем. Только представьте, сколько возможно вариантов? Очистить квадрат можно нажав "Пробел".

  [показать]
Художник по фонам, работал над фильмами StarWars Episode III, The Last Samurai, The ring и т.д.

[500x369]

источник отсюда, слова и фото автора с этого сайта

Сказочно - фантастические иллюстрации воронежской художницы публикующейся под псевдонимом Grey-Seagull, Россия.

[показать]
Small Swamp Sorcerer

далее...

Молитва святым Марфе и Марии. Живопись / Христос в доме Марфы и Марии.

Анатолій Андрійович Гнатюк,  житель с. Мазурове Кривоозерського району розповів, що коли перед новоявленим образом Божої Матері, на церковній стіні служився Молебень, він через те, що було багато людей, не міг стати ближче щоб побачити образ. Йому так хотілося побачити зображення, що він став молитись до Пресвятої Богородиці, щоб побачити образ. Раптом він побачив сяйво, що піднімалось від образу. Не повірив своїм очам. Потер очі, знову дивиться: далі сяйво відходить. І так продовжувалося якийсь час, а потім сяйво зникло.
Він розповідає це з радістю, що сподобився від Бога такої ласки.

[500x375]

[500x375]
                                                                                                                                                                           

Боже, Господи, Ісусе
На колінцях я молюся.    
Всі гріхи мені прости,
І від лиха захисти.
Просвіти моє серденько,
щоб учитися гарненько.
Щоб у дома і у школі,
не робити зла ніколи.
Щоб татуся шанувати,
щоб матусі помагати.
Щоб були ми всі здорові,
завжди в мирі і в любові.
Амінь.


Ісусику любий, Ісусику милий
вже ангели в небі зірки засвітили.
Вже нічка надходить і всі ми в поклоні
до Тебе підносим маленькі долоні.
І молимось щиро за маму, за тата
За діда, бабусю, сестричку і брата.
За всіх кого любим, за всіх хто нас любить
хто нам помагає і щиро голубить.
Дозволь нам щасливо цю ніч переспати
набратися сили й здоровими стати.

В одного селянина була дуже добра кобила. Настільки добра, що сам цар захотів її придбати. Але селянин всім відмовляв. Але якось кобила втекла. Односельці сміялись і похитували головами. Потрібно таки було продати. Проте селянин сказав. Я не знаю добре це чи погано. Я тільки знаю що кобила втекла.
Через кілька днів кобила повернулась з красивим диким жеребцем. Всі односельці були здивовані як же поталанило селянину. А він знову відповів: "Я не знаю добре це чи погано".
Якось син селянина став об’їжджати нового коня, впав, і зламав ногу. Люди брались за голови: "Треба було продати кобилу". Але селянин незмінно відповів: "Побачимо, добре це чи погано".
Пройшов час, почалась війна. Усіх здорових чоловіків забрали до війська. А син селянина зостався зі своєю сім’єю, був її годувальником і опорою.
А селянин і далі жив, цілком покладаючись на волю Божу.

Художник Jurgen Gorg родился в городе Dermbach в Западной Германии в 1951 году. Годы юности провел в Кобленце, позже переехал в Майнц, где учился на протяжении 4 лет в университете Иоганна Гуттенберга.
Jurgen Gorg начал свою профессиональную карьеру художника в 1977 году и как живописец и как гравер. Уже в 1980 году он был удостоен специального приза от района Rheinland Pfalz.
Его картины для многих неоднозначны, это не просто фигуративная живопись, это скорее живопись с эротическим подтекстом. Художник смог найти такую грань, в своих образах, когда это выглядит красиво, эстетично, но не вульгарно. Красивое стройное, зачастую идеализированное молодое тело. Лицо, как правило, остается неопределенным, не значимым, но при этом обязательно присутствует свободное плавное движение… Взгляд зрителя концентрируется на языке тела... на его гибкости, на его желаниях... В дополнение ко всему монохромная тональность, мягкие цвета, применяемые одновременно с графитом, в сочетании с мягкими полупрозрачными слоями масляной краски.
Jurgen Gorg в свое время произвел фурор на европейской художественной сцене изобразительного искусства. И к 40 годам он стал самобытным, талантливым художником со своим незабываемым почерком и в живописи, и в графике и в скульптуре.
Его работы в настоящее время пользуются большим спросом. Его технические достижения и его способность так чутко воспроизводить движущиеся сделали его работы неотразимыми для его многочисленных коллекционеров.

[показать]
Passion

далее...

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.

        Усі ми з вами спостерігаємо розвиток цивілізації.  Людство в своєму розвитку рухається вперед, знаходячи для себе все більше і більше зручностей. Чому з роками краще стає жити, а не гірше? Тому, що людство має досвід. Покоління, які жили, нам зоставили свої досягнення. Ми, наші досягнення, зоставимо своїм нащадкам. І так зі сходинки на сходинку, ми піднімаємось все вище і вище. У зручностях для тіла. А як же наше духовне життя?

Для духовного життя, маємо великий християнський досвід. Як потрібно жити  по правді. У світі християнство існує дві тисячі,  в Україні тисячу років. Євангеліє, за яким нас запрошує жити Господь, це найвища наука для спасіння  душі. І для якнайкращого співжиття в суспільстві. Але до цієї найвищої науки, Господь привів людство поступово. Читаючи Святе письмо, ми можемо дізнатись про дохристиянський досвід побудови суспільства. Можемо дізнатися про те, як жили царі, знатні і прості люди.

У всі часи можна було почути і зараз так говорять, що ось, до нас, люди жили набагато моральніше. Але читаючи Біблію, ми знаходимо розповіді про те, що навіть великі праведники і подвижники робили гріхи. Не кажучи вже про пересічних громадян. У різні часи, бувало, людство опускалось в гріховну прірву. А потім, наче обтрусивши з себе гріховне сміття, прислухалось до Божих заповітів і наводило лад в суспільстві.

Отже, ми сьогодні маємо великий досвід людства. І кожна людина яка хоче спастися, жити по правді, може відкрити Слово Боже і як кажуть, скористатися цим досвідом. Тому тема сьогоднішньої проповіді: правда і любов.

Треба сказати, що з Біблії ми можемо почерпнути не тільки досвід минулих поколінь. Читаючи Новий заповіт, ми маємо змогу навчатись, як досягати високого духовного  рівня. Серед усіх апостольських послань, мені особисто, дуже подобаються три послання апостола і євангеліста, улюбленого учня Христового - Івана Богослова. З них можна зробити висновок, що хто перебуває в любові до Бога, до ближнього, той живе в Світлі. А Світло і є Господь. Апостол пише: «…живіть по правді, любіть один одного, віруйте в Ісуса Христа і ви спасетеся». Наче так просто, зовсім просто Іван Богослов пояснює, як нам  жити по правді. Любити Бога і любити ближнього. В цьому вся суть Христової науки. Любов всепрощаюча і все об’єднуюча.

Христос говорив про себе так: «Я є правда, і істина, і життя. І до Отця ніхто не може прийти, як не через Мене». (Ів.14. 16).  І ще, часто вживав такі слова: «по правді по правді кажу вам…» Він так говорив, щоб запевнити, щоб переконати слухачів про те, що Він говорить правду. Щоб повіривши Йому, кожен міг спастися.

        Як ми вже з вами говорили, ми досягли багато благ для свого тіла. Та якщо у нас в будинку є всі зручності, якщо ми маємо хорошу роботу, гарний автомобіль і інші блага, все одно, нам хочеться душевного комфорту. І от якраз цього досягти, буває найважче. Для цього є два ключі. Це правда і любов. Тому, що правда і любов між собою рідні. Як сестра з сестрою. Як сестри народжені від однієї матері, так правда і любов народжені від Бога.

Але спостерігаючи життя, ми бачимо, що в кожного своя правда. І в кожного своя любов. Кожен  з нас скаже: я живу по правді. Можливо далеко не по правді, але всі ми думаємо, що ми живемо по правді. Проте як багато людей в цьому помиляється.

Художник Michael Shapcott, 27 лет, Соединённые Штаты.

[показать]
далее...

Удивительные по своей пластике графические работы Владимира Шорохова.
В них все настолько гармонично, при минимуме линий, в итоге рождается поэтический, прекрасно-утонченный женский образ.

[показать]

далее...

[показать]

далее...

В   ім'я Отця і Сина І Святого Духа.

Сьогодні тема нашої проповіді — про печаль. Кожен із нас, в своєму житті переніс більшу чи меншу печаль. Можливо сьогодні хтось це переживає. Печаль - це проміжок часу, який є неприємний, нерадісний для життя. В той час стривожене серце. Людина смутна в той час, невесела. Бо нема чому радіти, коли в неї є печаль.

Але печаль буває різна. Буває розлука з рідними і близькими. Буває, людина втрачає здоров’я. Або ми  несподівано чуємо інформацію про своє погане здоров'я, чи про погане здоров'я наших рідних і близьких. Та чи інша негативна інформація, робить з нами погані речі. Ми ходимо наче в тумані, наче в якісь хмарі, в темноті. Ми ні про що інше не можемо думати.

Інколи печаль нападає, коли людину зраджують друзі, знайомі чи навіть рідні. Чи є випадки, коли обкрадають когось. Дійсно, печалей перераховувати можна багато. Але найбільша печаль, коли ми втрачаємо рідних і близьких нашому серцю.

Що люди роблять, коли приходить печаль? Буває, застосовують різні методи. Одна людина жаліється кожному, бо її болить. Кого зустріне, близького чи знайомого, говорить про свою біду. В неї вже і робота не ладиться, вже й апетиту нема. В іншої людини, коли приходить печаль, взагалі опускаються руки. Вона вже як той човник пливе по воді. Ніхто ним не веслує. Куди вода понесе, туди й понесе. Так і в житті. Що буде зі мною те й буде.  

Інші люди не витримуючи печалі, буває спиваються. Бо боротись не в силі. Ще інші накладають на себе руки. І таке буває. Ось до чого доводить печаль.

Але печаль, не має бути нормою нашого життя. Бо вона розрушає людину. І якщо щось подібне трапляється в нашому житті, ми повинні завжди знаходити вихід. Потрібно боротися з тою бідою, з тою печаллю. Як поступати в таких випадках нам підказує Сам Ісус Христос. Адже Він був в такому стані. Читаємо  в Євангелії, як перед стражданням  Ісус говорив: нині стривожена душа Моя, що маю казати? Бо Він вже не мав що сказати. Але молив  Отця Свого Небесного, якщо можливо, хай мине Мене чаша ця. Ця гірка чаша, яка Його чекала. Але потім додає: але не так як Я хочу, але як Ти Отче. Бо Я прийшов на цю годину. Ви знаєте, це була велика печаль Ісуса Христа, напередодні свого страждання. Адже він знав що на Нього чекає.

Ми живемо своїм життям, ми не знаємо що з нами буде завтра, після завтра, чи через рік. Ми все надіємось на краще.  А якщо несподівано, на нас напливає якась негативна інформація, ми тоді смутні. Але Ісус Христос знав що Його очікує. І тому Він говорить такі слова, що Моя душа засмучена. І настільки засмучена, і настільки була в печалі, що нам цього і не зрозуміти. Ми поверхово можемо зрозуміти тому,  що і самі буває переживаємо з якоїсь причини.

А якщо ми замислимось, спробуємо уявити, що Христос знав усе. Що Його будуть зраджувати, навіть продавати.   Що від Нього відвернуться Його друзі. Що повтікають навіть самі близькі учні. Та мало того, Христа  зрадили ті Його учні, які належали до малого кола, які знаходились біля Нього при житті. Але Він знав і про те, скільки ще нанесуть Йому ран своїми гріхами ті люди, які будуть жити після Його розп'яття. До речі до них відносимось і ми з вами. В Своєму тяжкому передчутті, Він не раз ділився з