[466x700]
Настроение сейчас - ...

Ти майже невчасно вганяєш свій кілок у криваву роз'ятрену рану сходу Сонця,

Ти любиш гратись з Сонячним волоссям, заплітаючи їх у свої напівщирі верлібри,

Ти залишаєш частину брехні у віршах, бо все занадто правдиве видається фальшем,

Ти бачиш народження нового дня, хоча й немає лікаря щоб перерізати пуповину

Ти дихаєш ефіром ранкового вітру, п'яніючи від намагань розбити останню надію

Крихти її та друзки - наче втілення думок у мої свідомості -

Про нерозкриті ноти у співі ранкових птахів

Це - як твоє єство - таке ж відчужене, криваве та пошматоване

Хоча й свіже та незвідане

Поки... доти... як...

Ти не станеш чужим і твої губи не наберуть відтінку crimson солоності

Чи то пак гіркого аромату

І навіть тепло чиїхось рук не врятує від настання зими.

[319x240]
Настроение сейчас - blah

Уря, товарищи!
Сумирэ теперь работает! С чем можете меня и поздравить!
Взяли на работу фрилансером на Lutsk SKF Ukraine%))
Со среды, чувствую, начинается ад... но я должна выдержать это, иначе перестану себя уважать...
А сегодня ездила туда, спускалась в цеха, на ковальское производство и там уже узнавала все, что мне надо по работе.
Гыг, эмоций и впечатлений более чем достаточно...
Впервые была на таком большом (рабочем) предприятии.
За последнюю неделю случалось много чего интересного, но писать об этом просто взападло, лучш потом закину фотки.
Вот..
Сегодня с самого утра ехала в Луцк и та музыка, которая играла в плеере, напомнила о зиме в Чикаго. Эх, такая ностальгия нахлынула...
Вот чего мне сейчас не хватает, так это прогулки этим чудным городом. Так, чтобы зайти в их офигенно клевый музей искусств, засесть в Starbucks Coffee с какой-то книгой (там делают самый вкусный кофе!!!), просто прошвырнутся по улицам, зайти в Rainforest Cafe или Cheesecake Factory...
Вот такое у мну сейчас настроение.
Сегодня понедельник... это что-то уже должно говорить...
Несколько дней беспощадно болит мой по жизни слабый орган - сердце.
Пью капли, жую таблетки - бессполезно...
Надеюсь это не серьезно...
Надеюсь оно пройдет.

[600x475]
Настроение сейчас - "усталость - приятный сон"

"Карусель"...
Так, будто лезвием по шее - так больно...
...холодно, одиноко, пусто, бессмысленно, скользко и противно...
Д-дож-дь..."Выдыхаю воздух нагретый, но я слабый источник тепла"
Я сама себя насилую - свои мозги, свои мысли, свою голову, свое тело...
Не замыкаyouсь, нет, лишь как-то потухаyou.
Последним временем все, чего желаю - сон. Много снов и сновидений... и ни капельки реального мира. Потому что в реальности меня все убивает своей плоскостью и предсказуемостью.
Кроме того, никому нельзя увидеть как же мне... на самом деле...
На улице здорово и кравиво..хотя попахивает декадансовой атмосферой.
Смотрю в окно - падает снег... пушистый такой, еще девственный - первый Снег....
На душе стая кошек точит когти...пустота, в которой эхом звенит что-то необъяснимое.
Жизнь глупая...
Так же как и я... - глупая, наивная и, к сожалению, слишком легко ранимая.
Еще эгоистичная, ленивая, иногда бываю жестокой, могу не сдержать обещания
Таких, как я быстро топчут. Поэтому приходится скрывать свою сущность глубоко в самой себе. Для вас же "притворюсь больной или пьяной"...
Хочу петь вот такие-вот слова
"Помогли на время мечты,
Но теперь мне гораздо хуже,
А я-то думала ты -
Тот укол, который мне нужен"
Почему все....так... именно ТАК?
Мне жизненно необходимо чтобы меня любили...
Но этого нет... и, возможно, от этого все так пусто?
Кажеться, что я так больше просто не выдержу и сойду с ума... окончательно...
разбавляйте свое одиночество кипятком, чтобы не было так холодно!

Настроение сейчас - пффффак

Pink Floyd ідеально припасовується до погоди і настрою.
Так як іржа, як кислота... роз'їдає зсередини...
прийшла смс від "Мрійник" - "я зрозумів, що мені треба для написання вірішв: сум та гаряча кава".
Як це знайомо....ех...

[450x596]
Настроение сейчас - bitchy

Прошли выходные, отпраздновали д.н. отца, немножко расслабилась от суеты, но вот опять... по новой...с головой окунаемся в университетские будни и т.п.
Прошло желание нежности, любви, какой-то необходимости в ком-то.
Мы таки поймали еще частичку Осени... так, для себя, на полувдохе и в легком прыжке, ближе к небу...
"Осталась лишь грязь на дне карманов одежды"
хех...
Мы любим друг друга, влюбляемся в эти "неживые тела", пьем кровь друг друга, пробуем на вкус плоть...
Что ж... Ееше немного и все мы исчезнем, плоть начнет разлагаться, кровь свернется...
Так что смакуйте, пока свежее, пока не остыло... и приятного аппетита.
Немного думала о том, что имело место в этом монотоне и пришла к некоторым выводам... весьма полезным, как по мне...
Жизнь учит, как ставать похожим на ежика... как колоться словами и поступками.
И не возвращатmся назад к снам...
"Мой взгляд похож на твой,
в нем нет ничего, кроме снов и забытого счастья".

Настроение сейчас - studiezzzz

Якось дивно тут зараз писати про те, що я думаю, відчуваю, переживаю...
Все так наплутано, все таке мінливе, що просто беззмістовно...
Ну, по-перше, це...and how to drown in your arms...
Тонути... скоріш танути...
Щось ніжне та невагомо приємне, чого мені давно не вистачало.
Таких слів, таких поглядів, таких дотиків, таких обіймів
Саме те, що змушує мене...але шшшш...
З приємного:
Зібрання Бу-Ба-Бу, на яке я маю намір потрапити
Хелоуін наближається....ииии...
Чудесні вихідні, проведені в режимі сталкерування...
З негативу:
Я провтикала концерт Вас Васа (Василя Васильцева). Чорд... В траур!
Мені видалили всі останні фото з цифри...
Тому найближчим часом планую ранню побудку з метою погоду у Туман, у Nebel, у Сонне Місто... хо-хо-хо
Хтось хоче скласти компанію?
Якось так несправедливо швидко минає Осінь...
Та все ж я всигла її для себе зберегти...
У тих кількох десятках каштанів, у тумані, у замерзлих руках, зігрітих чиїмось диханням, у гарячій, ще не вистиглій каві, у жмені листочків, підкинутих угору, у монотонних сірих ранках... у тому як вирізають/малюють/царапають/виводять/видувають/видавлюють комусь...серця...
Тепер я... як хтось... для когось...не для решти...бо для них я і є решта...

[700x524]

Настроение сейчас - same

One more part of the mood...
I just adore this one, so I figured out it should be here, in the place, where things have some meaning to me.
Ummm...and yeah,
Hedgehog, I love u...

[700x525]

Настроение сейчас - nostalgy

Останні кілька днів думала про літо, передивлялась фото, окуналась у спогади...
Є багато чого згадати, а це не може не тішити.
Сьогодні особливо погострилась ця ностальгія. Перечитувала Тараса Прохаська "спалене літо". хм, це саме те, що хотілось би пережити саме те, що сильно надихає... якимось чином...
Учора блукала містом. полюючи на вдалі кадри...захотілось назвати ці фото The Abandoned Town... А може Lost Childhood... Це не суттєво.
Швидко дорослішаємо... надто швидко...
Дні проходять під музику старого-доброго Пінк Флойда. Це ще одна річ - старий рок, на якій зараз замкнулось моє маленьке коло. Щось таке суттєве...важливе...і наразі таке "моє".
А у нас знову фестиваль кіно - починаючи від сьоголдні Чеський, Польсьский, Білоруський, Словацький та Російський кінематограф. Не хотілось би це пропустити...
Ех, крім того, останні кілька днів з голови не виходить ця людинка. Дуже дорога мені людинка, за якою я зараз дуже сумую. Їжачок, думаю, ти мене підтримаєш...
[699x268]

Настроение сейчас - "якщо можеш, завітай до менееееее ти"

хм, усміхнуло, ми ходили зустрічати сонце на річку...про це я вже писала...
зараз настрій поділитись фотками...
тому осьо...

ага...а решта коментах...

[700x525]

[324x500]
Настроение сейчас - impatient

Отож, відбулось...
хм... багато позитиву ^_^
Розписувати все дуже довго мабуть буде...
тому постараюсь у кількох словах...
Відкрита ніч включала в себе перегляд короткометражних аматорських фільмів кінофестів "Відкрита ніч" та "Моє місто - моє життя".
До Луцька приїздили люди, творчість котрих мене сильно цікавить, зокрема - Санін та Іллєнко.
Хм, були кельтські танці, Львівських духовний театр "Воскресіння" - ходулісти, вогняне шоу, виступали Ауткрай і Джай Ра.
Закінчилось усе діло о 6 ранку, причому до кінця нас залишилось (крім організаторів) лише 8 ентузіастів. На те, що було в кінці, дійсно варто було залишитись)))
Хе, за 10 хвилин "наколядували" "лицарям на каву" 20 гривень, за які пізніше купили вина, лавашу та сосисок.
Плед... шоколад... вежа... танці в колі...
ранок зустрічали на річці, де був дивовижний пейзаж...
....
А взагалі стану а-ля "використаний презик" прийшов на зміну зовсім інший...
Я знаю, що мене гріє зсередини це хороше почуття... and nothing else matters...
Хоч як страшно прив'язуватись, але це так...
кілька годин ніби кілька секунд... лише "lost highway"...і його рука...
Сиджу на парі в атмосфері жаданівського постмодернізму
хм, тому нах преподів та цензуру...
зі - змінюємо ставлення до людей?

[550x550]
В колонках играет - нічого не грає...цикає клавіатура
Настроение сейчас - норм

There are only so many ambulances,
The less you ask, the more you see...
... ... ...
Ненавиджу, коли життя набирає присмаку дебільного бразильського серіалу...
... ... ...
У нас буде "нічний Луцьк" - ніч аматорського кіно..
Чекаємо з нетерпінням.
... ... ...
Хм, останнім часом я не занурююсь до дна... може так і краще...

[300x360]
В колонках играет - 8 mm - No Way Back
Настроение сейчас - tired, lonely, broken

Ну що ж...
Почнімо все з початку...
Досить довгий час я не могла виписатись, думаю, зараз буде така нагода.
Тому ииии....
Зовсім забула розказати про те, що у нас пройшов фест під назвою Бандерштадт. (Фотки трохи згодом).
вони вже тут
Було файно та чудесно, багацько вражень та спогадів...
Сьогодні вівторок, точніше уже середа...
а я сиджу, похитуючись і бажаючи знайти притулок для своєї дурнуватої голови.
А все тому ж...
Вівторок...
Оце сиділи ми з Інтегралом, Растою та Грицьом у човнику на пірсі, чудувались місяцем, що то й діло ховався за хмарами.
Комусь закортіло пограти в асоціації...
Захопившись грою, я й не помітила котра година.
Додому йти вже беззмістовно в силу кількох вагомих причин...
Тому й сиджу тут, в інет центрі, чекаю на ранок з нетерпінням.
Що ж , єдиний плюс - зустрічатиму схід сонця ^_^
Ось так...
На душі паскудно та коти шкребуть.
Знову та знову переконуюсь у своїй наївності та дурості.
Ах, так...
На вихідних до Львова! Саме те, чого мені зараз не вистачає...
Панічно не вистачає.
Дизель на 1 ночі, якась хороша музичка у плеєрі, чиясь хороша компанія... та трошки забуття від подій останніх днів.
я б поплакала...кажу чесно та простодушно.
Сиділа б та плакала... бо давить усередині одна фігня.
Я так хочу, щоб мене обійняли...
.../замерзли руки/...
/думки гріються сонцями посмішок/

[525x700]
В колонках играет - Bloodflowerz - Diabolic Angel
Настроение сейчас - on the bottom

«Людям стало мало андерграунда, поэтому они и придумали апперграунд.» (Дереш)

«Никто не хочет признать, что мы подсели на музыку, как на наркотик. Так не бывает! Никто не подсаживается на музыку, на телевизор и радио. Просто нам нужно больше. Больше каналов, шире экран, громче звук. Мы не можем без музыки и телевизора, но нет – никто на них не подсел.» (Паланик)

Мы – просто дети своего времени.
Мы – просто рабы цивилизации, которую соорудили собственными руками.
Мы дышим сигаретным дымом и дымом выхлопных труб.
Мы позабыли, что такое свежий воздух и прозрачное небо.
Мы – поколение Гибсона и Паланика, поколение Кустурицы и Феллини, поколение Вонг Кар Вая и Тарковского.
Мы – фанаты Евангелиона и Аниматрицы, Бибоба и Технолиза.
Мы – поклонники покинутых зданий и ржавых труб.
Мы читаем на ночь Кинга, Стивенсона и Лема.
Мы – поколение индивидуалистов и cyber punk, трэш концептуализма и сталкерства.
Мы заточенные в решетку, а точнее в network of civilization.
Мы одержимы делением на субкультуры, мы одержимы техникой, мы одержимы Городом.
Об уюте не идет и речи. Мы засоряем квартиры ненужным хламом, который не удовлетворяет нас.
Мы спускаемся в подвалы, чтобы уйти от человеческой суеты.
Мы поднимаемся на крыши, чтобы почувствовать иллюзию свободы.
Мы видим сны, но возвращаемся в «реальность».
Мы умеем мечтать, но сильно скрываем это
Мы ищем себя в наркотических трипах и психоделических полетах.
Мы изучаем эзотерику, мы изучаем философию.
Мы ищем.
Что-то.
Себя.
Детей не ненавидят…
А мы ведь просто дети своего времени.

[510x334]
В колонках играет - Tristania - The Ravens
Настроение сейчас - suxzzzzz

Ну вот и закончилось лето.
Наверное, наиболее короткое за всю мою жизнь. Наиболее быстро пролетевшее.
Ну да и ладно, с этого проблемы не делаю.
«Еще один год, еще один день, еще один час… Время идет, забвения тень роняя на нас»
Подсела на Дельфина. Диву даюсь почему не слушала его раньше.
Осень… Осень… Осень…
Начинается новая страница в жизни.… Очень особенная, как мне кажется, и еще та, которая должна внести в жизнь множество изменений.
В голове жуткая неразбериха… в жизни, в принципе тоже.
Как-то сильно уж запутались тропинки и перекрестки…
Слишком многое давит… да в общем и подавляет.
Дни, проходящие в суете и монотоне.
Теперь я более независимая… По крайней мере мне так кажется.
Теперь я живу сама. Хм, вот еще один шаг, который стоило сделать.
В какой-то степени это радует.
Поплакать бы… беспричинно…но не буду…
…просто так…
…как дождь…
8 разных карандашей раскрашивают картинки из моей жизни, выходит около 3 грн за сборник комиксов…
обидно
стало холодно по вечерам, стало пахнуть Осенью…
Слишком много слов, вот они все… здесь… Делюсь ими с вами…

UPD - Хоть в слем и не совалась губу мне разбили...
2 смена в универе....омг...дай мне сил...

В колонках играет - Кино - В наших глазах
Настроение сейчас - аргх

Ось я тут мріяла про психоделічні досвіди та наркотичні тріпи...
Виявляється все набагато простіше...
Вчора випробувала себе в якості дизайнера-токсикомана.
Близько 5 годин розмальовувала шафку і потім близько години змивала розчинниким з себе все те гидоття...
Результат: гарна шафка та стан - "коматозник"
Примітка: наступного разу, як хто проситиме про схожу послугу - добре подумаю...
А загалом...кладовище-парк-завод...моє коло сильно замикаться_кається_кається...
Треба до Львова, бо я просто шизію...

"В наших глазах крики "вперед"
В наших глазах окрики "стой"
В наших глазах рождение дня
И смерть огня
В наших глазах звездная ночь
В наших глазах потерянный рай
В наших глазах закрытая дверь
Что тебе нужно - выбирай"
(В.Цой)

В колонках играет - ##### - Пусто
Настроение сейчас - сакссссс

Целый день идет дождь, это замечательно...
"Серый день мне не согреть ни пойлом ни травой ни психотропными полетами ни ядерной зимой"
Мну очень грустно...
В голове одна мысль...
"Интересная у патологоанатомов работа... Всю жизнь вскрываешь чужие тела только для того, чтобы когда то вскрыли тебя"

хз почему в голове такие мысли...
Дождь значит одно - сейчас нельзя пойти куда-то, сесть на траву и читать своего Паланика. Это обидно... Остальное...
Чувствую себя одиноко как-то... изнутри ест грусть... И некоторые детальки сегодняшнего дня только ее усиливают...
Почему так? Вот бы знать ответ...
Но пока держимся, все знач не так плохо....

В колонках играет - Keane - She Has No Time
Настроение сейчас - romantic

Згадала про цю фотку і одразу вирішила її сюди закинути ^_^

[699x530]

В колонках играет - Ті, що падають угору - Скеля
Настроение сейчас - заплуталась

Так дивно...
щойно світило сонце, а почалась злива. Мене тягне магнітом на вулицю.
Бо для мене дощ наче благословіння... Ця дивна закоханість у зливи...це неможливо передати словами...
Ностальгія... трішки смутку... терпкий чай та полуниці...
Знайшла старі записи Ті, що падають угору.
Гарна група. згадую, слухала їх минулого літа без упину...мабуть саме за минулим літом і ностальгія.
Болить голова... завтра екзамен, переживання, все таке...єдине, чого зараз хочу, так це здати його "на відмінно".
Мені це дуже треба... доказати щось собі...)