Для мене взагалі фраза "секрети майстерності щодо ведення блогу" межує з жартом. Хоча, з іншого боку...
Щоденник - це величезний ватман на який ти з різних боків ліпиш власні примітки, думки, малюнки створюючи собі щось типу потрету, а Блог - це щось наближене до спілки для ПЧ, але з тоталітарним режимом (пости то одна людина пише, просто намагається догодити усім!)
Я настільки не хочу перетворювати свій щоденник на блог, що іноді навіть поборюю свої бажання викласти серію картинок талановитого автора, чи щось подібне. Хоча і не ховаю від інших саме тому, що цікавлюсь каментами небайдужих.
Нікому не нав'язуюсь. "Запросити до себе" вважаю моветоном. Коли бачу людину з цікавим внутрішнім світом - підписуюсь до неї, якщо вона приходить до мене у відповідь - дуже приємно, якщо не приходить - просто тихесенько читаю, вона ж від цього не стала менш цікавою:)
Аналогічно і з ПЧ. Не відповідаю тим, хто мене не цікавить.
Знаходжу нових через друзів моїх друзів, небайдужі каменти і кнопочку "случайный дневник".