моє життя - моє кохання.........
13-03-2006 16:31
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
это все не про меня...Привіт, привіт, привіт!!!! Сьогодні я вам розкажу історію як я закохалася у свого вчителя економіки. Це сталося зовсім недавно (після зимових канікул). До нас у школу прийшов новий викладач економіки. Це молодий, досить таки симпатичний (як для створіння чоловічого роду) хлопець. Сам він по натурі не сміливий, дуже вихований і як пишуть в такому випадку в газеті “Порадниця” у рубрику “Самотнє серце” - сором'язливий і живу з батьками. Він високий і худощавий. Шкіра бліда-бліда, майже синя (ну інколи так здавалось). Я як майбутній модельєр просто не змогла не звернути свою увагу на його одяг, що так підкреслює його особистість. Так от, його щоденний гардероб складається з джинсів ніжно голубого кольору, які були йому довжиною до кісточки і мали тоненький візерунок у вертикальну полосочку та просто до неможливості сексуальну зелену кофтинку у горизонтальну полосочку яка була йому точно по фігурі. Я сиділа на уроках і і і я так його хотіла.... але він був непідступною камяною фортецею. Згодом я зрозуміла, що пора брати ініціативу у свої руки. Того ж дня я пішла до нього у кабінет. Кабінет був темний, а товсті штори щільно затуляли вікна не даючи світлу проникнути у приміщення. Він сидів серед купи якихось книжок і зошитів і перевіряв нашу контрольну роботу ставлячи свої еротичні двійки. На сталі стояла настільна лампа яка кидала тускле зелене освітлення на стіл і обличчя Сьомчика (Сьома – це скорочено від Сергія Матвійовича), так що його обличчя було у тон його кофтинки. На стільці висів довгий зелений шарф з китичками. Я сіла навпроти Сьоми і заглянула у його буздонні оченята. Потім встала і підійшла до нього, обмотала його шийку зеленим шарфом із китичками, ну а потім на підлозі опинились мої речі, його речі і зелена кофтинка у горизонтальну полосочку...... так я згвалтувала свого викладача з економіки. Довго я іще не могла забути Сьомчика, аж поки до нас в клас не прийшов новий хлопчик.....його рожеві сімейки (шкода що не зелені, але що маємо тим і радуємось) й досі сняться мені по ночах....................
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote