Я рад видеть у себя нового постоянного читателя  Бесовская Тигра .

Добро пожаловать!!!

Прочитав твой дневник, скажу что не всё так плохо. Я надеюсь что и ты встретиш ту единственную, не повторимую любовь.

У полоні кохання

Жахливий ранок, та безсилля

Ти вижатий немов лимон

Не маєш навіть ти бажання

Піднятись з ліжка, кличе сон

І погрузившись у дрімоту

Тебе раптово буде дзвін

«Ну що за. Хто має моду»

Тебе розсерджує так він

Дзвенить мобільний, горлопане

Ти тягнеш руку, «Вимкну зараз»

І ледь торкнувшись до нього

Він притихай в мить якраз

«Ну хто ж дзвонив?

мене узяв і розбудив»

Поглянувши, «Ну це ж вона!!!

Зіронька, любов моя!!!»

Ти починаєш себе клясти

Чому не пригнув ти у мить

Не відповів, ти маєш бігти

«Привіт сонечко, не можу, все болить»

Болить від тебе, від любові

Бо твоя краса, твої долоні

Мене так міцно вполонили

Не можу жити я безсилий

Безсилий, немічний, нікчемний

Без тебе, посмішки, очей

Вони взяли немов в полон

Ти розумієш-це любов

Набравши номер, ти чекаєш

Гудки немов та вічність не стихають

І ось цей голос, розтаєш

Немов він сили надає

ЇЇ слова магічну силу мають

І ось ти вже гориш, літаєш

Вона кохає, не має сумніву в тобі

Будь що встигнути ти маєш

До неї, єдиної, найбільшої любові

Ти біжиш, ти поспішаєш.