Мрії - це плани Бога щодо нас

по-моєму, Бог сам ще не визначився із деякими своїми планами......

djabchyk, не згодна.

Gear,а чому б не поїхати?

Quitka-chan, а я згідний

Бог то визначився, але він вирішив дати людям вибір, і ми от тепер сидимо і думаємо. одвічне питання: бути чи не бути...

djabchyk, якщо Він вже визначився, то у чому полягає вибір?

ох, людство......

А я так думаю, що раз Бог тебе "розподілив" саме в Україну, в такі умови життя - це "комусь потрібно". Ну і з погляду карми - ми народжуємося саме в тих умовах і в той час, коли її "латати" для нас особисто найкраще. Найкраще в значенні найефективніше)

та він то визначився який крок би хотів побачити від нас. але чи робити його нам - вирішувати саме намQuitka-chan.

от-так santolina, требе впертися і тягнути свій хрест :)
хоча напраду це схоже на якесь середньовіччя, коли такі погляди використовувалися для умирення кріпатства.

djabchyk, гарні ідеї завжди компрометують погані люди - така в них "карма", такий буттєвий формат. Ті ж комуністи просто передерли біблійні істини...

santolina, Золоті слова.

djabchyk, Мудрий друже, підтримуй це чудо, щось воно останнім часом у перманентному смутку...

Gear, Сонечко! А яка різниця, що ти будет робити? Щось таки точно будет, і те, що тобі подобається! Не лежатимеш же на дивані перед ТВ? :) Згадай пісеньку "перехрестя семи доріг" - ніколи не знаєш, що там, але ми ідемо, крок за кроком. Страшно? Трохи, від не визначеності... Але ти сильна, у тебе друзі, у тебе різдні, у тебе щаслива карма, все буде ок :)

Сонце, зовсім я не в смутку, а в нєпоняткє просто)) ех, твої б слова та Богові у вуха......

а чи вірите ви, усі тут присутні, у повну свободу?

Gear, а на фіга така свобода?)

Gear, Повна слобода - це повна байдужість до всього на світі. Атже якщо ми любимо будь-що, то привязуємось до цього і віддаємо частину свободи. Все живе на землі щось або когось любить. А чи віриш ти у абсолютну байдужість?

Оце чувак правильно про повну свободу написав...

та ні, свобода - це не байдужість. швидше це любов, запал і бажання чось досягати, до чогось прямувати.

і свобода, як на мене - це тоді, коли ти можеш без вагань і мук совісті покинути насиджене місце і попрямувати далі, відкриваюче нове. свобода - це коли тебе ніщо не стримує: ні фінанси і обмеження, ані власні переконання чи то пак власні забобони.

Tenako, Хе, дякую! Від тебе дочекатися такого компліментищщща :)

djabchyk, Хм. Свобода взагалі і абсолютна собода, імхо, не зовсім одне й те саме. Щодо просто свободи - я з тобою згоден. Але от у чому питання. Ну наприклад - "свобода - це тоді, коли ти можеш без вагань і мук совісті покинути насиджене місце і попрямувати далі, відкриваюче нове": у будь-якому насидженому місці у людини зявляються любі і дорогі люди, друзі, кохані, виходить свобода - це можливість у будь-який момент спокійно покинути найдорожчих і зникнути з їхнього життя? Як на мене, такий погляд - ідеалістичний і не має спільного з реальністю, де людина - соціальна істота, а не вітер у полі. Якщо розглядати вільних мандрівників у Африці з камерою, щоб знімати левів - так, вони вільні. Але і постійно самотні...

Сонце, люди які не можуть покинути інших людей вже привязані люди, а не вільні
але знаєш, це з філософії. насправді думаю, що вибирати покидати чи залишатися з людиною/людьми - це також свобота. вибір належить тобі.

а про мандрівників... знаєш, коли ти приїжджаєш в табір, якусь школу, курси тощо, то знаходиш нових знайомих, і з деким з них не хотів би прощатися, але... в тебе потяг, в когось літак, і своє власне життя. волею не волею дорогих людей треба покидати. але... постав собі вебкамеру, встанови скайп, протягни виділенку і світ стане значно меншим. щоб бути поряд з друзями потрібно лише бажання.
зрештою, чому повертаючись з мандрівки і попрощавшись назавжди з новими знайомими, ти не знаєш що на тебе вдома чекає кохана дружина?...

насправді це трохи сумбур думок. інколи задумуюсь про модель життя в більш розвинутіших країнах. вони їздять на навчання в інші країни, часто міняють роботу і то при тому при необхідності переселяються не тільки в інші міста чи країни, але й континенти. про яких друзів тут може бути мова?
як на мене це трішки важко зрозуміти. чи вони обмежуються тільки своєю найближчою родиною і співпрацівниками, чи всі поголовно сидять в асьці?

Сонце, djabchyk, і що найцікавіше - в обох же своя правда) Видно, того нас так і багато на світі - щоб побільше різних правд))
Але коли йдеться про повну свободу - я чогось згадую Христа. Це сумнівне щастя з небес на грішну землю... Але ж і в нього був вибір і повна свобода...

прив*язуватись - згубна штука. і давати себе приручати. любити можна і не прив*язуючись. принаймні, я прагну навчитись любити саме так. і от заме таке вільне буття разом, чомусь, із незрозумілих мені причин, стає запорукою того, що люди зустрінуться ще і ще...

любити - це і є відпускати. привязування ще вже щось інше.
і людям подобається коли вони відчувають що вони вільні, що їх ніхто нічим не тримає. тому вони і повертаються.

цікаво santolina, в нього був вибір, була свобода, але сталось так як було написано. що це, хіба не Божий план?...

Gear, djabchyk, Бог дав вам щастя не народитись Скорпіонами)) Під цею зіркою всі роздуми про любити й не прив’язуватись не помагають)))

djabchyk, завжди якось стається. Але все-таки був вибір і був шанс, якщо Він сюди таки приходив і починав свою справу...

santolina, тельцям роздуми також не завжди помагають, на жаль=(((((. якби я завжди робила так, як вірю, робити правильно, то давно б досягла просвітлення))

а щодо Христа... чи у самій Біблії, чи у Р. Баха, був такий момент, коли на предмет "хай буде вола Твоя" Бог казав" Не Моя воля, а твоя хай буде", тобто, воля Божа і людини співпадають... так, виходить, задум Бога і вільний вибір - поняття не взаємовиключні.

Gear, так... Бердяєв навіть більше казав: що Бог розраховує на людину, Він не може без неї, без її вільного вибору - бо саме від людини багато чого залежить і для Бога. Ну це я дуже спрощено, звичайно, філософ подає складніше) Але думка мені страшенно подобається)

кажеш santolina, йому б було нудно без нас:)

djabchyk, ще й як) ми - особливі)
Але найбільший прикол у тому, що й чорту без нас нудно))

все життя театр...
от тільки хто в ньому глядачі?...

а ми один на одного дивимось)