Настроение сейчас - творча імпотенція

коли спускаєшся по ріці на каное, стається так, що не тямиш, який із кількох рукавів-поворотів обрати. бувають пороги і всякі інші западла. але завжи чітко бачиш дорогу, і береги. і вибір поміж ними. а зараз сталося так, що мого човника викинуло у відкрите море. і немає шляху, і берегів, і напрямків, а є лише одне суцільне море. і жодного уявлення, куди гребти, аби кудсь вигребти. і коли в човнику лишаєшся сам на сам зі світом. і ніби є усе, і водночас - нічого.

топографічний кретинізм - це зло. як в прямому, так і в переносному значенні...
всьо, пішла на труханів, шукати пригод на голову або просвітлення...