Карпати. Недалеко від дороги дядько пасе отару. Тут зявляється джип, з нього виходить вичепурений представник офісного планктону, потягується, закурює, дивиться – вуйко, вівці… Підходить та й каже – мужик, а хочеш, я вгадаю, скільки у тебе овець? Якщо вгадаю, то віддаси мені одну. Вуйко, не довго думаючи, каже – згода. Мужик, а скільки у тебе землі - одразу питає «планктон» і дістає свого ноутбука. Та скільки-то – відповідає вуйко. «Планктон» починає щось там вираховувати, через деякий час підводить підсумки – у тебе 82-ві вівці. Йой – каже вуйко й киває головою в бік отари, типу – вибирай вівцю. А сам дивиться на все те дійство «вилучення призу» та й питає – а хочеш, тепер я вгадаю, хто ти? Ну, валяй – каже планктон. Фінансовий аналітик – із сарказмом випалює вуйко. А по чому ти вгадав ? – питається викритий «фінал». На що вуйко зітхає й каже – ну, по-перше, ти чортзна звідки взявся й почав навязувати мені свої послуги. По-друге, ти мені видав нікому в біса не потрібну інформацію, бо я й без тебе знаю, що у мене 82-ві вівці. По-третє, у вівцях ти ніц не розумієш… Тож облиш мою собаку у спокої та мандруй звідси.