***

Те, що любові нема –

Не печалься

Просто буває зима

Час від часу



Буде: розтануть сніги

Випадкові

І доростуть вороги

До любові.







***

Сад виспався. І сріблом налилась

Його висока вища сонця крона.

І ягоди збиралися у грона,

Викочувались поза інший час.



Несамохіть дивилася туди,

Де корінь був як первородний задум.

Я думала: а що було б із садом,

Якби не перша крапелька води?







**

Весна починається зразу за рогом оселі

Весна починається зразу за серцем моїм

Весна в черемшини розхристаній каруселі

Весна у тому

Що поруч ми вдвох стоїм.



Весна починається там, де мала початись

Щоразу інакша – щоб кожному до лиця.



Якби я вміла в когось весну позичати –

Моїм боргам тоді не було б кінця.







***

Запитуєш себе чи ти щаслива

Здається так хоч сумніватись легше

Буває біль як смак у чорнослива:

Куштуєш всоте – а здається вперше.

(…)