Дуже часто, спілкуючись, я зустрічаю негативне ставлення до націоналізму. Тому спробував розібратися що ж означає термін "націоналізм" і чи такий він страшний як ідея.
Ось що я занайшов:


Відкриймо „Брокгауз“ видання 1897го року: „Йоанна д'Арк вперше дала просту і ясну формулу чисто національного патріотизму: «бути незалежним від чужоземців на своїй землі і мати з-посеред себе свого власного голову»“. У 1897му році „Брокгауз“ не полюбляв націоналізму: „Основою деякої популярности, якою іще втішається націоналізм, є його помилкове змішування з патріотизмом“. Минуло сто років, – і що ж залишилось од „деякої популярности“ націоналізму? Багато, виявляється, осталось. Нинішній „Webster’s New International Dictionary“ вже не соромиться прямо ототожнити націоналізм із патріотизмом: „ревна відданість власній нації або її ідеалам, патріотизм“. Подібні тлумачення зустрічаємо й в друг´их джерелах: „доктрина відданости національним традиціям і пориванням“ („Larouse“), „прагнення національного поступу чи незалежности, відданість інтересам власної нації“ („Random House Dictionary“); „Душевний стан, почуття належности до великої ґрупи зі спільною мовою, історією і прагненнями. Він залучає почуття відповідальности за долю нації і бажання допомагати у формуванні її майбуття. Націоналізм є найсильнішою політичною і духовною силою, що керує народами в напрямі здобуття повної національної незалежности і кращої орґанізації їхніх економічних і культурних інтересів(!)“ („Encyclopaedia International“).

Віра в національні ідеї, обов'язок перед фантомом нації, завжди напували живим нектаром шляхетности тих діячів культури, науки і політики, які залишались при засадах націоналізму. Індіра Ґанді в передмові до книги батька пише: „…так само, як не може бути справжньої взаємної залежности без самостійности, справжній інтернаціоналізм може бути закладений лише на націоналізмі, вільному од шовінізму“ (в книзі: Дж. Неру, «Взгляд на всемирную историю»).

Націоналізм не може бути „вузьким“, зате він мусить бути самовідданим. Націоналіст повинен дуже добре орієнтуватися в перевагах, здобутках, історичних чинах иньших народів та культур, щоб усвідомити те місце, яке призначене йому самому. На одміну від космополіта. Який не має свого місця.

http://www.vesna.org.ua/txt/matsyukr/nationalism.html

Так, існує крайній націоналізм, якого варто уникати, але націоналізмом характеризується кожна нація, що шанує себе, свою культуру та історію. Й український націоналізм не виняток.
Shurrick