В колонках играет - my d'n'b

Знов зима...температура нижче нуля, ожеледиця, холодний вітер....і сніг! Білі снігові хлоп'я падають тобі на волосся, в обиччя, на одяг...це так приємно! Поки гуляла з собакою, чомусь думала про те, як класно було б бути просто сніжинкою...вони такі легкі та безтурботні. Вони не мають почутів, не знають, що таке кохання, біль, зрада, сум, розчарування...вони не мають проблем, тому не знаходяться в вічному пошуку їх вирішення...вони просто летять за вітром! Їм всеодно куди, вони не думають про майбутнє...їм всеодно, що буде завтра, їм всеодно, що завтра їх вже не буде, адже до завтра вони розтануть... вони просто є сьогодні, вони радують око, приносять радість іншим, опускаючись на протягнуту долонь....і тануть!

А люди такі заклопотанні майбутнім, що не встигають насолодитись сьогодняшнім днем... люди не думають, що завтра може їх вже не буде! Адже буває таке...машина, що зненацька виїхала з-за рогу...і все! Тебе нема...а може ти до цього не жив, ти просто існував, намагаючись заробити "на майбутнє дітям, як жеж вони без мене"! Ні, любий, діти самі здатні заробити собі на життя...та в тебе й дітей не було ще, а ти вже думав про їх майбутнє! А як жеж твоє сьогодні... ти не жив! Ти ніколи не робив шалених вчинків, ніколи не напивався до чортиків, ніколи не ходив по клубам, не блукав цілий день по місту з коханною людиною під проливним дощем, намагаючись сховатись під деревом і закрити коханну від дощу своїм тілом...та в тебе і коханної ще не було! Бо в тебе й не було часу "на всі ці дурниці! А як жеж навчання? Робота? А ще й доклад треба на студентську конференцію зробити!!!" А нащо? Нащо тобі все це? ЯКщо завтра якась машина завадить тобі навіть прочитати цей доклад....а зараз вже пізно! Ти сидиш на хмарці, дивишся зверху на інших людей...вони живуть і в них все попереду! Вони насолоджуються своїм життям...а тобі навіть нічого згадати, сидячі на своїй хмаринці....годі витирати сльози, дивлячись на ту дівчинку з квартири навпроти...так, я знаю, ти так хотів, там - у майбутньому, заробивши багато грошей і ставши важним, прийти до неї і сказати, як ти кохаєш тільки її з 3го класу...я знаю, як боляче зараз дивитись,як той юнак, твій найкращій друг, зараз прикриває її від дощу своїм тілом... так, це ти їх познайомив...і від цього тобі ще більш боляче! Але що тепер..тепер в тебе є той маленький єдиний шанс.... ти можеш впасти з хмаринки і перетворитись на маленьку сніжинку! ти будеш довго кружляти в небі, летіти за вітром, ти забудеш всі свої почуття, турботи, сумніви, біль, страх...тобі нічого не заважатеме! Просто лети...а потім ти повільно опустишся на її відкриту долонь....і розтанеш! І я знаю напевне, що це буде найщасливіша мить твого життя...ні, не життя, а існування!