Пан Андрій поодиноко бігли до грецьких воріт...
"Якого біса я тут роблю? За шо ми годуємо італяшку з німцем? Чого той грека не перехопив м’яча? Да томушо він не в м’яч а по нозі мені цілив! Ах ти сука! Де він там? "
Пан Андрій обертаються...
"Біжить сзаду. Зараз як от кину фігней займатися, розвернусь да зроблю йому підкат в кість - шоб знав на наступне. Та де ті сили шоб розвернутися. А шо там за воротар? Чого він такий сивий? А-ну да. Не якийсь Герд Мюллер набігає. От зара як лупану в ближню штангу та побіжу до своїх. Розкажу хлопцям про штангу - не повірять. Якщо огородами то десь на 86 хвилині буду дома."
Пан Андрій б’ють в ближню штангу - мажуть - м’яч у воротах.
"Йо. Шо ж воно тепер робити? Зовсім забув шо роблять в таких випадках. Залізти на огорожу та наче потрясти яблуню? Ага - з моїми-то паховими. Мо скласти руки човником та наче дитину погойдати? Та ні - дружині про це рано знати. Мо задрати майку та показати на пузі гучне політичне гасло? Та не написав же нічого!!! Казав же тренер - ретельно готуйтесь до матчу!!! І гасло ж є нормальне "Гусина - в депутати!". Ладна - побіжу до прапорця гопак танцювати."
До пана Андрія підбігають футболісти збірної України та радісно його обіймають.
"Андрюха - супер!!,....кльово!!! ..дякуємо ... в них біля ворот так красиво...як би не ти - не побачили ...як в Умані....цілий матч сюди не пускали....як би не ти..."


LI 3.9.25